"04" квітня 2016 р. Справа № 917/2707/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя
ОСОБА_1, суддя Лакіза В.В.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 06.10.2014р. №16/02/09-01,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ", с.Бабичівка, (вх. №444П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/2707/15
за заявою ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ", с.Бабичівка, Глобинського району,
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015 р. по справі № 2/460
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк", м.Полтава,
до відповідача ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ", с.Бабичівка, Глобинського району,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" в особі Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", м. Полтава,
про стягнення кредитної заборгованості,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/2707/15 (суддя Киричук О.А.) в задоволенні заяви ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015 р. по справі № 2/460 відмовлено; Третейську справу № 2/460 повернути Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що сторони в добровільному порядку без заперечень та зауважень визначили угодою, що усі спори розглядаються третейським судом; позов, з яким звернувся банк є підвідомчий третейському суду, сторони належним чином були повідомлені про розгляд третейської справи, про що є докази у матеріалах справи, а також твердження заявника про те, що він є особою, яка не була своєчасно та належним чином попереджена про проведення судового засідання, внаслідок чого була позбавлена можливості прийняти участь у справі не підтверджується матеріалами третейської справи.
Фермерське господарство "РАББІТ ЛАЙФ" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/2707/15, прийняти постанову про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” від 30.11.2015р. по справі №2/460.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ФГ «Раббіт Лайф» не отримувало ухвалу третейського суду про призначення до розгляду позову банку у третейському суді, отже, на думку апелянта, не маючи доказу повідомлення відповідача у третейській справі про призначення до розгляду, третейській суд не вправі був розглянути зазначену справу.
Розпорядженням секретаря другої судової палати від 19.02.2016р. у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.
На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" надав матеріали третейської справи №2/460 за позовом ПАТ «Полтава-банк» до ОСОБА_3 господарства «Раббіт Лайф» про стягнення кредитної заборгованості (вх. 2460 від 02.03.2016р.).
Від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі (вх. 3515 від 01.04.2016р.), в яких зазначено про те, що третейський суддя, який прийняв оскаржуване рішення, був призначений у відповідності до вимог діючого законодавства.
У судовому засіданні 04.04.2016р. представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений, про що свідчить повернуте повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду апеляційної інстанції (а.с. 129).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Полтава-Банк» та ОСОБА_3 господарством «Раббіт Лайф» укладений кредитний договір (кредитна лінія) від 26.11.2014р. №4354.
Відповідно до п. 1.1. даного договору банк протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору надає в користування позичальнику (ФГ «Раббіт Лайф») кредит у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії для виконання позичальником заходів по поновленню обігових коштів для ведення виробничо-господарської діяльності, в т.ч. на придбання матеріалів, інструменту, обладнання, оплати послуг, оплати за виконанні роботи, виплату заробітної плати, сплату податків та інших платежів до бюджету, погашення заборгованості за кредитним договором №107 від 22.12.2011р. та інші поточні потреби в сумі (загальний ліміт заборгованості 1050000,00 грн). на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 6.1. даного договору встановлено, що спори між сторонами цього договору вирішуються у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у відповідності з Регламентом цього третейського суду, або за вибором банку - в господарських судах, в порядку, визначеному чинним законодавством України.
У листопаді 2015 року ПАТ «Полтава-Банк» звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" з позовною заявою до ФГ «Раббіт Лайф» про стягнення з останнього суму заборгованості за кредитним договором №4354 від 26.11.2014р. у розмірі 1177410 грн. 00 коп. та витрати по сплаті третейського збору у розмірі 8387грн. 05 коп.
Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" в складі третейського судді Брюховецького О.В. розглянув третейську справу № 2/460 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" до ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ" про стягнення кредитної заборгованості.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015р. по справі № 2/460 позов задоволено в повному обсязі:
- стягнуто з ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" суму заборгованості за кредитним договором №4354 від 26.11.2014р. у розмірі 1177410 грн. 00 коп., з яких: 1050 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 127410 грн. - заборгованість за відсотками, що нараховані з 27.01.2015р. по 26.10.2015р.
- стягнуто з ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" витрати по сплаті третейського збору у розмірі 8387 грн. 05 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФГ "РАББІТ ЛАЙФ" звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою № 29 від 29.12.2015р. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015р. по справі № 2/460.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі в задоволенні заяви ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015 р. по справі № 2/460 відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Аналогічні підстави оскарження і скасування рішення третейського суду визначені і статтею 122-5 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 ГПК і відповідний пункт частини другої статті122-5ГПК названого Кодексу. (п.6.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Не зважаючи на те, що підстави для скасування рішення третейського суду визначені законодавством, і цей перелік є вичерпним, а підстави для скасування рішення, визначені в заяві № 29 від 29.12.2015р. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015р. по справі № 2/460 не відповідають встановленому законодавством переліку підстав, що надають можливість оскаржити таке рішення, заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду, та за результатами її розгляду прийнята оскаржувана ухвала з підстав, викладених вище.
Як передбачено п. 6.1.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у судовому розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд з'ясовує компетенцію третейського суду щодо вирішення спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди, перевіряє відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, передбаченим Законом та ГПК.
При цьому, здійснюючи розгляд відповідної заяви господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи пунктом 6.1 кредитного договору від 26.11.20014р. №4354 встановлено, що спори між сторонами цього договору вирішуються у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у відповідності з Регламентом цього третейського суду, або за вибором банку, - в господарських судах, в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою, тому третейське застереження, передбачене кредитним договором від 26.11.2014р. №4354, відповідають приписам статей 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечить вимогам цивільного законодавства щодо форми та змісту.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 08.04.2015 у справі № 3-37гс15.
Пунктом 2, 3 ч. 2 ст.122-5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; рішення третейського суду може бути скасоване, якщо третейську угоду визнано судом недійсною.
Оскаржуване рішення третейського суду прийнято в межах вищезазначеного пункту кредитного договору, та спір, який вирішувався у третейському суді, також передбачений зазначеним пунктом. А також, зазначений договір, зокрема вищезазначений пункт договору, підписаний сторонами без заперечення та зауважень, скріплений печаткою, у судовому порядку ніким не оскаржувався, не визнаний недійсним, отже, продовжує діяти та є обов'язковим до виконання. Отже, скасування рішення третейського суду за п. 3 ч. 2 ст. 122-5 ГПК України безпідставне.
В обґрунтування заяви про скасування рішення третейського суду заявник посилається на те, що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі.
Відповідно до статті 122-1 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів третейської справи, у листопаді 2015 року ПАТ «Полтава-Банк» звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» з позовною заявою до ОСОБА_3 господарства про стягнення кредитної заборгованості за укладеним договором.
Отже, Фермерське господарства є юридичною особою, до якої правомірно пред'явлено позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Заявник посилається на те, що справа не підвідомча третейському суду, оскільки, спірні правовідносини регулюються за ЗУ "Про захист прав споживачів". Однак, вищезазначене не може бути прийнято до уваги, оскільки, відповідно до п. 22 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» не визичає юридичну особу як споживача, а відтак правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №4354 від 26.11.2014р., що укладений між Публічним акціонерним товариством «Полтава - банк», як Банком, з однієї сторони та ОСОБА_3 господарством «РАББІТ ЛАЙФ», як Позичальником, з іншої сторони - не можуть регулюватися даним законом та не є спором про права споживачів, а відтак третейський суд не вирішував спір про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Порядок формування складу третейського суду у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" передбачений ст. 7 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" 01.09.2004р.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 даного Регламенту третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду або за письмовим дорученням голови третейського суду його заступником із списку третейських суддів третейського суду. Після формування складу третейського суду, голова Третейського суду або за письмовим дорученням голови третейського суду його заступник передає справу головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово (ч. 5 ст. 7 Регламенту). Згідно з п. 5 ст. 5 Регламенту голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду має право бути третейськими суддями у вирішенні спорів Третейським судом.
Як було зазначено вище, в п. 6.1. договору встановлено, що спори між сторонами цього договору вирішуються у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у відповідності з Регламентом цього третейського суду, або за вибором банку - в господарських судах, в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, головою постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" призначено третейського суддю за його згодою - ОСОБА_4 у відповідності до п. 3 ст. 7 Регламенту.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що третейську справу розглянуто суддею у відповідності до вимог діючого законодавства та Регламенту третейського суду, тому скасування оскаржуваного рішення третейського суду на підставі ч. 2 п. 4 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, а саме, рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону є безпідставним.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарства «Раббіт Лайф» у заяві про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 30.11.2015р. по справі № 2/460 посилається, як на одну з підстав скасування рішення на те, що останній не був повідомлений про призначення та розгляд зазначеної справи.
Статтею 15 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду. Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
Згідно статті 39 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.
У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду.
Відповідно до ст. 109 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз», копії ухвали, направляються особам, які приймають участь у справі, та іншим особам, яких вона стосується, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручаються їм під розписку.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз», третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.
Отже, Регламентом постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» визначений порядок направлення сторонам копій ухвал, ухвали направляються сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з третейської справи №2/460 та як встановлено місцевим господарським судом, третейським судом при надсиланні копій ухвали по справі №2/460 були дотримані вимоги регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» та вимоги Закону України «Про третейські суди». Матеріали третейської справи містять докази направлення ФГ «РАББІТ ЛАЙФ» ухвали третейського суду про призначення справи до розгляду, зокрема це підтверджується чеком УДППЗ «Укрпошти» та описом вкладення.
Крім того, третейським судом не були порушення строки призначення та направлення ухвали суду про призначення, зокрема третейським судом направлено сторонам ухвалу від 18.11.2015р., якою повідомлено про день, час та місце проведення засідання третейського суду (призначене на 30.11.2015р.) заздалегідь, не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Вищезазначена ухвала суду була направлена на адресу ФГ «РАББІТ ЛАЙФ»: вул.Першотравнева, буд.46-А, с.Бабичівка, Глобинського району, Полтавської області, 39073, проте повернулася до суду з відміткою «за терміном зберігання». Посилання ФГ «Раббіт Лайф» на те, що ухвалу третейського суду направлено на поштове відділення «Устимівка», а не на Глобинський район, не підтверджується матеріалами справи. Оскільки, всі поштові відправлення на Глобинський район перенаправляється на поштове відділення «Устимівка», що підтверджується інформацією з офіційного сайту ОСОБА_5. ОСОБА_5 не містить інформації про те, що в с.Бабичівка Глобинського району Полтавської області розташоване відділення ОСОБА_5.
Поштова адреса ФГ «Раббіт Лайф» зазначена в тексті кредитного договору від 26.11.2014р. №4354. співпадає із адресою, вказаною заявником у заяві про скасування рішення третейського суду.
Таким чином, посилання апелянта ані в апеляційній скарзі, ані у заяві про скасування рішення третейського суду про неналежне повідомлення ФГ «Раббіт Лайф» про час та місце розгляду справи не підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, рішення третейського суду з підстав неналежного повідомлення сторони у справі не може бути скасоване господарським судом, тому заява ФГ «Раббіт Лайф» не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/2707/15 не підлягає скасуванню, апеляційна скарга ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ", не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 господарства "РАББІТ ЛАЙФ", с.Бабичівка, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/2707/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складений 08.04.2016р.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза