"07" квітня 2016 р.Справа № 916/4763/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Петрова М.С.
суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 08-13/4282, дата видачі : 30.12.15
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2016р.
по справі № 916/4763/15
за позовом Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення
30.11.15 р. Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області (далі по тексту Виликодолинська селищна рада) звернулася до господарського суду Одеської області із позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту Одеське обласне тервідділення АМК України) про скасування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 109-р/к від 24.09.15 р.
Позовні вимоги Виликодолинської селищної ради ґрунтуються на тому, що відповідач в оскарженому рішенні дійшов безпідставного висновку про вчинення Великодолинською селищною радою антиконкурентних дій, які створили окремим суб'єктам господарювання несприятливі умови діяльності порівняно із конкурентами, оскільки встановлення різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в якості орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності депутатами ради, не є вчиненням антиконкурентних дій (наданням пільг та/або переваг окремим суб'єктам господарювання).
Такі дії на думку позивача повністю узгоджуються з нормами чинного законодавства України, зокрема, податкового, який в даному випадку є спеціальною нормою у розумінні ст. 5 Податкового кодексу України. При цьому оскаржуване рішення відповідача порушує право селищної ради на реалізацію норм Податкового кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, встановлення різних відсоткових ставок користувачам земельних ділянок комунальної власності від нормативно-грошової оцінки цих земельних ділянок. Такі дії відповідача можуть призвести до надходження не в повному об'ємі до бюджету селища коштів від користування землями комунальної власності.
Ухвалою від 01.02.16 р. господарський суд Одеської області відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України продовжив строк розгляду даної справи до 16.02.16 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.02.16 р. (суддя Малярчук І.А.) у позові Великодолинської селищної ради відмовлено з посиланням на те, що позивач не довів належними доказами єдиний підхід при встановленні різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в якості орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності в межах однієї групи цільового використання різними суб'єктами господарювання, а відповідно із цим не спростував висновок відповідача в оскарженому рішенні про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій, якими створив для окремих суб'єктів господарювання несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами.
Крім того, всупереч вимогам ст.33 ГПК України позивач не довів наявність жодної із підстав, передбачених ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для визнання недійсним рішення Одеського обласного тервідділення АМК України № 109-р/к від 24.09.15 р.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Великодолинська селищна рада через господарський суд Одеської області звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.02.16 р. та задовольнити позов, оскільки вказане рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги Великодолинська селищна рада посилається на те, що суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення не врахував вимоги чинного законодавства щодо виключної компетенції сільських, селищних рад у регулюванні земельних відносин, можливості радою самостійно встановлювати розмір орендної плати в договорі оренди із врахуванням відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки - від 3 до 12 відсотків.
При цьому скаржник наполягає на тому, що він застосовував єдиний підхід при встановленні різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в якості орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності різними суб'єктами господарювання, оскільки депутати ради при прийнятті тієї чи іншої відсоткової ставки оренди, враховували положення свого ж рішення № 430 від 04.05.2012р. (від 5 до 12 відсотків), розуміючи, який об'єкт торгівлі і саме в якій зоні розташований, яку продукцію він реалізує. Саме це і є індивідуальним, ефективним підходом при укладенні конкретного договору оренди та поповненні бюджету. Комісія при цьому здійснювала виїзд за місцем розташування такого об'єкту, всі ці суттєві ознаки обговорюються на сесії, лише потім підписується договір.
Вказані обставини на думку скаржника підтверджуються рішенням ради № 430 від 04.05.2012р., комісійними протоколами, договорами оренди, яким як відповідачем так і судом 1 інстанції не надано належної оцінки, а карті зональності взагалі не надано оцінки. Натомість ці докази підтверджують індивідуальний, ефективний підхід до визначення відсоткової ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки земель.
Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та не довів ті обставини, які визнав встановленими, що відповідно із ч.ч.1,2 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для визнання недійсним рішення Одеського обласного тервідділення АМК України № 109-р/к від 24.09.15 р.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і чинному законодавству.
Скаржник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
24.09.15р. за результатами розгляду матеріалів справи №32-08/2015 Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 109-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” відповідно до якого визнано дії Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області щодо визначення та встановлення різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, в межах однієї групи цільового використання земельних ділянок, за умови відсутності єдиного підходу при визначенні розміру орендної плати, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.3 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яке кваліфікується за абз.8 ч.2 ст.15 цього ж Закону у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами.
25.09.15 р. листом за вих. № 08-03/3113 відповідачем було надіслано дане рішення на адресу позивача, та отримане останнім 01.10.15 р. відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як вбачається із змісту вказаного рішення відповідача, підставою прийняття зазначеного рішення було встановлення за результатами проведеного дослідження, факту надання суб'єктам господарювання Великодолинською селищною радою земельних ділянок комунальної власності одного цільового призначення, за різними відсотковими ставками.
Розміри орендних ставок за оренду земель комунальної власності були встановлені рішенням Великодолинської селищної ради №430-VI від 04.05.12 р., в якому визначені лише мінімальні та максимальні розміри орендної плати, що свідчить про можливість встановлення різних відсоткових ставок та застосовування різних підходів при встановленні розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності одного цільового призначення, відповідно до чого адміністративною колегією були проаналізовані договори оренди земельних ділянок, укладені селищною радою із суб'єктами господарювання, із цільовим призначенням „землі комерційного користування: обслуговування торгівельних павільйонів” та зроблено висновки щодо порушення селищною радою законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VI скликання ХХІ сесії від 04.05.12 р. за № 430-VI „Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель для визначення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області” було затверджено порядок визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель для визначення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, де, зокрема, ставки орендної плати за землі комерційного користування: обслуговування торгівельних павільйонів визначені у розмірі 5-12%.
Рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VI скликання XXXVII сесії від 29.11.13 р. № 884-VI „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.м.т. Великодолинське, Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області” було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.м.т. Великодолинське Великодолинської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області, введено в дію результати грошової оцінки земель с.м.т. Великодолинське, припинено дію нормативної грошової оцінки земель с.м.т.Великодолинське, розроблену у 2007 р. ОРФ ДП „Центр ДЗК”, затверджену рішенням селищної ради № 551- V, зобов'язано перерахувати оренду плату та внести відповідні зміни до договорів оренди землі за земельні ділянки, які раніше були надані в оренду суб'єктам підприємницької діяльності.
В матеріалах справи містяться надані позивачем копії договорів оренди, укладені між Великодолинською селищною радою та господарюючими суб'єктами, що проводять свою підприємницьку діяльність на території селищної ради, а саме: договір від 27.11.09 р., укладений з ФОП ОСОБА_2, договір від 08.09.10 р., укладений з ФОП ОСОБА_3, договір від 22.10.12 р., укладений з ФОП ОСОБА_4, договір від 02.09.13 р., укладений з ФОП ОСОБА_5, договір від 27.11.09 р., укладений з ФОП ОСОБА_2, договір від 17.03.14р., укладений з ФОП ОСОБА_6, договір від 17.03.11 р., укладений з ПП „Павло і К”, договір від 30.08.10 р., укладений з ФОП ОСОБА_7, договір від 06.03.12 р., укладений з ФОП ОСОБА_8, договір від 02.09.13 р., укладений з ФОП ОСОБА_9, договір від 05.05.14 р., укладений з ФОП ОСОБА_10., договір від 17.03.14 р., укладений з ФОП ОСОБА_11, договір від 05.07.10 р., укладений з ФОП ОСОБА_12, та до них акти приймання передачі земельних ділянок, акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання, рішення селищної ради про надання земельних ділянок в оренду, визначення орендної плати, витяги з протоколів засідання комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Предметами вищезазначених договорів є передача в оренду земельних ділянок для розміщення та обслуговування магазину, для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, для розміщення торговельного павільйону, для будівництва та обслуговування торгівельного павільйону, перукарні, нотаріальної контори, для розміщення торговельного кіоску, для будівництва і обслуговування існуючих будівель і споруд магазину, для будівництва та обслуговування торгово-розважального комплексу, павільйонів та міні ринку, для розміщення торгівельно-виставочного центру та визначено орендну плату, розраховану від нормативної грошової оцінки у відсотках в розмірі від 5% до 10%.
Рекомендації комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища стосовно встановлення орендної плати на тому чи іншому відсотковому рівні містяться у наявних в справі витягах з протоколів засідання комісії від 16.10.12 р. № 6, від 07.03.14 р. №17, від 14.05.13 р. № 9, від 28.04.14 р. № 18, від 28.02.12 р. № 2, від 14.05.13 р. №9, яка при визначенні відсоткового значення виходила із місця розташування об'єктів торгівлі, видів торгівлі, що в них проводяться, і саме ці критерії враховувались комісією при визначені орендної ставки із застосуванням відсотків від нормативної грошової оцінки земель селищної ради.
На думку позивача такий підхід до визначення орендної плати носить індивідуальний характер і є ефективним поповненням місцевого бюджету, більш економічно вигідним для суб'єктів господарювання.
Згідно з п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.4.- 288.5.2. ст.288 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Згідно абз.8 ч.2 ст.15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Як зазначалося вище, рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VI скликання ХХІ сесії від 04.05.12 р. за № 430-VI було затверджено порядок визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель для визначення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, де, зокрема, ставки орендної плати за землі комерційного користування: обслуговування торгівельних павільйонів визначені у розмірі 5-12%.
Зміст вказаного рішення свідчить про те, що позивач встановлюючи ставки орендної плати за земельні ділянки одного і того ж цільового призначення у мінімальному розмірі 5% і максимальному розмірі -12% від грошової оцінки землі завідомо заклав можливість застосовування різних підходів при встановленні розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності одного цільового призначення і різних ставок орендної плати.
Доводи Великодолинської селищної ради про те, що при наданні в оренду земельних ділянок вона застосовувала єдиний підхід при визначенні розміру орендної ставки з огляду на зону розташування об'єкту торгівлі, яку продукцію він реалізує, не заслуговують на увагу, оскільки всі ці критерії враховуються при грошовій оцінці земельних ділянок, що надаються в оренду, і при визначенні орендної плати для різних орендарів земельних ділянок одного і того ж цільового призначення необхідно встановлювати однакові відсотки від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок. Пунктами 288.4.- 288.5.2. ст.288 Податкового кодексу України встановлено розмір орендної плати від 3 відсотків нормативної грошової оцінки до 12 відсотків, оскільки не визначено для земельних ділянок, якого цільового призначення вони встановлюються, а відповідно із цим надано можливість орендодавцям із врахуванням конкретного цільового призначення земельних ділянок встановлювати конкретні розміри відсотків від нормативної грошової оцінки.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001р. порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що позиція позивача щодо індивідуального, ефективного підходу до визначення відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки земель користувачам земельних ділянок комунальної власності, у відповідності до повноважень селищної ради, наданих Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, є недоведеною, оскільки подані в її підтвердження витяги із протоколів засідання комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища № 6 від 16.10.12 р., № 17 від 07.03.14 р., №9 від 14.05.13 р., № 18 від 28.04.14 р., № 2 від 28.02.12 р., № 9 від 14.05.13 р. свідчать про те, що зазначений в даних витягах підхід щодо визначеності критеріїв при встановленні відсоткової ставки, є незрозумілим та недоведеним, відповідно до чого твердження селищної ради стосовно індивідуального та ефективного підходу не підтверджена належними та допустимими доказами у справі.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є обмеженим, однак позивач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не обґрунтував та не довів належними доказами наявність жодної із цих підстав, невідповідність спірного рішення адміністративної колегії Одеського обласного тервідідлення АМК України нормам чинного законодавства, порушення або неправильне застосування останнім норм процесуального права, а тому, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженого рішення від 24.09.15 р. № 109-р/к.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Великодолинської селищної ради з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Великодолинської селищної ради без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.02.16 р. - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.02.16 р. - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 08.04.2016 р.
Головуючий суддя Петров М.С.
Суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.