донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.04.2016 справа №908/790/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача - від відповідача 1 - від відповідача 2 - від відповідача 3- розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився не з'явився не з'явився Публічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку, м.Донецьк
на рішення господарського суду Запорізької області
від02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.)
у справі№ 908/790/15-г (суддя Гандюкова Л.П.)
за позовомПублічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку, м.Донецьк
до1. Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”, м. Донецьк; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ”, м. Донецьк; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, м. Київ 4.Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ”, м. Слов'янськ Донецької області
простягнення заборгованості за кредитними договорами, що укладені в рамках Генеральної угоди
02.02.2015р. позивач, Публічне акціонерне товариство “Державний експортно - імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” про солідарне стягнення:
- заборгованості за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 20 337 076,50 доларів США та 27 225 832,86 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 16 970 000,00 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 3 367 076,50 доларів США, прострочена заборгованість з комісії за управління - 2 916 032,42 грн., пеня на прострочену заборгованість за основним боргом - 1 229 641,38 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 19 618 111,74 грн.), пеня на прострочену заборгованість за процентами - 279 682,30 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 4 462 145,39 грн.), пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління - 229 116,10 грн., пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору - 427,21 грн.;
- заборгованості за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р., укладеного у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 33 054 486,32 грн., з яких прострочена заборгованість за основним боргом - 22 000 880,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 7 408 178,98 грн., прострочена заборгованість з комісії за управління - 293 315,27 грн., пеня на прострочену заборгованість за основним боргом - 1 581 083,74 грн., пеня на прострочену заборгованість за процентами - 665 363,15 грн., пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління - 1 105 581,91 грн., пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору - 83,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов'язань за кредитними договорами № 5109К12 від 21.12.2009 р. та № 5112К1 від 20.03.2012 р., що укладені в рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом, комісії на яку нарахована пеня, а також невиконанням відповідачами 2,3,4 прийнятих на себе зобов»язань за договорами поруки, які укладені на забезпечення виконання зобов»язань за кредитними договорами № 5109К12 від 21.12.2009 р. та № 5112К1 від 20.03.2012 р., що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/790/15-г.
Провадження у справі зупинялося до набрання законної сили рішенням по справі № 908/2708/15 за позовом ТОВ «АСАЛ ІНДУСТРІ», ТОВ «ЗЕНІТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗЕНІТ» до ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України», ПрАТ «Завод АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ» про визнання такими, що припинилися договорів поруки № 5109Р9 від 21.12.2009р., № 5109Р10 від 21.12.2009р., № 5112Р6 від 20.03.2012р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. у справі № 908/2708/15 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2015 р. поновлено провадження у справі № 908/790/15-г.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.11.2015р. у цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що кредитором укладено договори поруки (окремо з кожним поручителем), умовами яких не передбачено спільної солідарної поруки поручителів між собою, а отже, у цьому разі кредитор повинен пред'явити вимогу до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки. Також судом першої інстанції зазначено, що положення статті 554 ЦК України, за якою особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором, - не можна застосовувати до правовідносин, що виникли із декількох договорів поруки, оскільки таку поруку не можна вважати їхньою спільною порукою.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ “Державний експортно - імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року у справі № 908/790/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” про стягнення заборгованості і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ “Державний експортно - імпортний банк України” у повному обсязі.
Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у повному обсязі у задоволенні позовних вимог у справі, всупереч положенням ст. 82,84 ГПК України, не надано належної оцінки характеру правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами, порушено, зокрема норми ст.ст. 553, 554 ЦК України, не враховано умови, визначені відповідними договорами поруки.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2016 р. розгляд апеляційної скарги відкладався.
Від ТОВ “АСАЛ ІНДУСТРІ”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, ТОВ “ЗЕНІТ” через канцелярію суду надійшов відзив вх. № 02-48/4620/15 від 22.12.2015 р., в якому зазначено, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, тому підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ч. 3 ст. 554 ЦК України відсутні. Відповідачі наполягають на законності та обґрунтованості рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015р.
Представник відповідачів в судовому засіданні 16.02.2016р. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Склярук О.І. та Ушенко Л.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії змінено склад судової колегії, визначивши її у складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді - Агапов О.Л., Малашкевич С.А.
Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року у справі № 908/790/15-г, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ “Державний експортно - імпортний банк України” у повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
18.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (банк), Спільним українсько - турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (позичальник-2) укладено Генеральну угоду № 5106N1.
Додатковою угодою № 9 від 20.03.2012 р. до генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., сторони змінили преамбулу Генеральної угоди, зазначивши, що Генеральна угода укладається між Публічним акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (банк) та Приват ним акціонерним товариством “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник); за текстом Генеральної угоди слова “позичальник 1” замінені на слова “позичальник” у відповідних відмінках.
Відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди (п. 4.1. генеральної угоди).
Строк користування кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 17.12.2013 р. (п. 4.3. генеральної угоди).
Процентна ставка визначається у кредитному договорі за згодою сторін відповідно до статті 6 Генеральної угоди (п. 4.4. генеральної угоди, у редакції додаткової угоди № 9 від 20.03.2012 р.).
Загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 167 640 000,00 грн. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, та є такими, що диятимуть у рамках Генеральної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно з додатком 6 до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом її дії (п. 4.5.1. генеральної угоди, у редакції додаткової угоди № 10 від 20.03.2012 р.).
Ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється в порядку та на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невід'ємною частиною генеральної угоди. Загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами у будь - який момент дії генеральної угоди не може перевищувати суми загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою (п.п. 4.5.2., 4.5.3. генеральної угоди).
Генеральна угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку і залишається чинною до дати повного виконання сторонами зобов'язань за Генеральною угодою (п. 10.1. генеральної угоди).
До Генеральної угоди сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1 - 10, які відповідно до п. 10.9. цієї угоди, є його невід'ємною частиною.
21.12.2009 р. між Публічним акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (банк) та Спільним українсько - турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник) ( в подальшому ПрАТ “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” укладено кредитний договір № 5109К12.
ОСОБА_6 договір укладено у рамках і на умовах Генеральної угоди та є додатком до Генеральної угоди (п. 2.1.13 кредитного договору № 5109К12).
За умовами п.3.1. договору № 5109К12, Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.
На протязі дії договору, сторонами до кредитного договору № 5109К12 укладені додаткові угоди №№ 1 - 11, які відповідно до п. 8.6 договору, є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору № 5109К12 (у редакції додаткової угоди № 5109К12-9 від 24.12.2012 р.) ліміт кредитної лінії у валюті кредитування: 16 970 000,00 доларів США. Ліміт кредитної лінії у гривні: 142 423 000,00 грн. Загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості: у валюті кредитування: 16 970 000,00 доларів США, у гривні: 142 423 000,00 грн.
Кінцевий термін погашення кредиту: 16.12.2013 р. (п. 3.2.3. кредитного договору № 5109К12).
Тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором - фіксована. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 8,80 процентів річних (п. 3.2.5. кредитного договору № 5109К12, у редакції додаткової угоди № 5109К12-11 від 09.04.2013 р.).
За управління кредитною лінією позичальник щомісячно сплачує банку комісію у розмірі 0,001 % від ліміту кредитної лінії. Комісія за управління кредитною лінією розраховується пропорційно кількості днів від ліміту (лімітів) заборгованості, які діяли у відповідному періоді, з урахуванням графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості. Розмір комісії за управління змінюється в залежності від виконання позичальником умов цього договору, як зазначено у підпункті 4.1.1. цього договору (п. 3.2.6.1. кредитного договору № 5109К12, у редакції додаткової угоди № 5109К12-11 від 09.04.2013 р.). Також, п.3.2.6.2. договору сторонами обумовлено сплату позичальником комісії за зміну умов договору у розмірі в залежності від виду змін.
За умовами п.3.4.1., п.3.4.2. кредитного договору № 5109К12 позичальник зобов»язаний погасити кредит у валюті кредиту, згідно з Графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені Графіком надання та погашення кредиту, є обов»язковими. У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.
В якості додатку № 1 до договору сторонами підписаний графік надання та погашення кредиту, який в період дії кредитного договору неодноразово сторонами корегувався.
Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.2.7. кредитного договору № 5109К12).
Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць (п. 3.5.1. кредитного договору № 5109К12, у редакції додаткової угоди № 5109К12-11 від 09.04.2013 р.).
Будь - який з платежів позичальника по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, здійснюється у валюті кредиту, а інші платежі за цим договором - у національній валюті України (п. 3.7.1. кредитного договору № 5109К12).
Позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за управління у розмірі, встановленому в п. 3.2 цього договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором (п. 4.1.1 кредитного договору № 5109К12, у редакції додаткової угоди № 5109К12-11 від 09.04.2013 р.).
Пунктом 6.1.Договору сторони обумовили події, кожна з яких повинна тлумачитися як Подія невиконання зобов»язань, зокрема: позичальник не сплатив ОСОБА_7 у строк платежі з погашення Кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі належні до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов»язання за цим договором (п.6.1.1.); у позичальника та/або поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними ним з ОСОБА_7 договорами (п. 6.1.3.); погіршився фінансовий стан Позичальника або стався інший несприятливий збіг обставин (п.6.1.5), тощо.
Якщо сталася і триває Подія невиконання зобов»язань, Банк, письмово повідомляє Позичальника (у порядку, зазначеному в п.8.3. договору), що непогашена частина Кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (п. 6.2. Кредитного договору № 5109К12).
У разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1., 3.5.1., та статтею 4 цього договору позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування на рахунок, зазначений у п. 3.8. (б) (п. 7.2. кредитного договору № 5109К12).
Договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 8.1. кредитного договору № 5109К12).
Якщо будь -яке з положень цього договору суперечить положенню Генеральної угоди, положення договору мають перевагу (п. 8.8.3. кредитного договору № 5109К12).
20.03.2012 р. між Публічним акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (банк) та Приватним акціонерним товариством “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник) укладено кредитний договір № 5112К1.
ОСОБА_6 договір укладено у рамках і на умовах Генеральної угоди та є додатком до Генеральної угоди (п. 2.1.14 кредитного договору № 5112К1).
На протязі дії договору, сторонами до кредитного договору № 5112К1 укладено додаткові угоди №№ 1 - 105, які відповідно до п. 8.6 цього договору, є його невід'ємною частиною.
ОСОБА_7 надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором (п. 3.1 кредитного договору № 5112К1, у редакції додаткової угоди № 5112К1-104 від 24.12.2012 р.).
Згідно з п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.4 кредитного договору № 5112К1 (у редакції додаткової угоди № 5112К1-105 від 09.04.2013 р.) ліміт кредитної лінії: 22 000 880,00 грн.; кінцевий термін погашення кредиту: 16.12.2013 р.; тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором - фіксована. Надання кредитних коштів здійснюється траншами в межах Ліміту заборгованості. При цьому для кожного окремого траншу укладається окрема додаткова угода до цього договору. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18,20 процентів річних.
За управління кредитною лінією позичальник щомісячно сплачує банку комісію у розмірі 0,001 % від ліміту кредитної лінії. Комісія розраховується пропорційно кількості днів від ліміту (лімітів) заборгованості, які діяли у відповідному періоду, з урахуванням графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості. Розмір комісії за управління кредитною лінією змінюється в залежності від виконання позичальником умов цього договору, як зазначено у підпункті 4.1.2. цього договору (п. 3.2.5.1. кредитного договору № 5112К1, у редакції додаткової угоди № 5112К1-105 від 09.04.2013 р.). Також, п.3.2.5.2. договору сторонами обумовлено сплату позичальником комісії за зміну умов договору у розмірі в залежності від виду змін.
За умовами п.3.4.1., п.3.4.2. кредитного договору № 5109К12 позичальник зобов»язаний погасити кредит у валюті кредиту, згідно з Графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості, здійснюючи чергові платежі з погашення окремих траншів за цим договором відповідно до умов цього договору та додаткових угод до цього договору за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки погашення кожного окремого траншу, встановлені цим договором та додатковими угодами до цього договору, а також строки погашення кредиту, передбачені Графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості надання та погашення кредиту, є обов»язковими. У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку збільшення та зменшення Ліміту заборгованості, або порушення термінів погашення окремих Траншів, встановлених договором та додатковими угодами до цього договору, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.
В якості додатку № 1 до договору сторонами підписаний графік збільшення та зменшення ліміту заборгованості, який протягом дії кредитного договору неодноразово сторонами корегувався.
Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.2.6. кредитного договору № 5112К1).
ОСОБА_7 надає позичальникові кредит траншами відповідно до умов цього договору та умов додаткових угод до цього договору в межах графіка збільшення та зменшення ліміту заборгованості ( п. 3.3.2. договору). Додатковою угодою № 5112К1-104 від 24.12.2012 р. редакцію пункту 3.3.2. змінено на наступну «Банк надає позичальникові кредит відповідно до графіка збільшення та зменшення ліміту заборгованості».
Позичальник зобов»язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2.2. цього договору, здійснюючи всі чергові платежі з погашення згідно з Графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника(п. 3.4.1. кредитного договору № 5112К1, у редакції додаткової угоди № 5112К1-104 від 24.12.2012 р.).
Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць (п. 3.5.1. кредитного договору № 5112К1, у редакції додаткової угоди № 5112К1-105 від 09.04.2013 р.).
Будь - який з платежів позичальника по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, здійснюється у валюті кредиту, а інші платежі за цим договором - у національній валюті України (п. 3.7.1. кредитного договору № 5112К1).
Позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за управління у розмірі, встановленому в п. 3.2 цього договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором (п. 4.1.1. кредитного договору № 5112К1, у редакції додаткової угоди № 5112К1-105 від 09.04.2013 р.).
Пунктом 6.1. Договору сторони обумовили події, кожна з яких повинна тлумачитися як Подія невиконання зобов»язань, зокрема: позичальник не сплатив ОСОБА_7 у строк платежі з погашення Кредиту, в т.ч. платежі з погашення окремих траншів, процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів належних до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов»язання за цим договором (п.6.1.1.); у позичальника та/або поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними ним з ОСОБА_7 договорами (п. 6.1.3.); погіршився фінансовий стан Позичальника та/або поручителя (-лів), або стався інший несприятливий збіг обставин (п.6.1.5), тощо.
Якщо сталася і триває Подія невиконання зобов»язань, Банк, письмово повідомляє Позичальника(у порядку, зазначеному в п.8.3. договору), що непогашена частина Кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню, тощо (п. 6.2. Кредитного договору № 5112К1).
У разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1., 3.5.1., та статтею 4 цього договору позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений у пп. б п. 3.8. (п. 7.2. кредитного договору № 5112К1).
Договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 8.1. кредитного договору № 5112К1).
Якщо будь-яке з положень цього договору суперечить положенню Генеральної угоди, положення цього договору мають перевагу (п. 8.8.3. кредитного договору № 5112К1).
З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами. Факт надання банком позичальнику кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, зокрема заявками на переказ кредитних коштів, меморіальними валютними ордерами, меморіальними ордерами та не спростовано позичальником.
21.12.2009 р. між ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (кредитор), Спільним українсько-турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (позичальник 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Зеніт” (поручитель) укладено договір поруки № 5109Р9.
Договором про внесення змін від 20.03.2012 р., у зв»язку з реорганізацією, сторони змінили повне найменування позичальника: Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” на найменування: Приватне акціонерне товариство “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”; у зв'язку з виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” зі складу позичальників за кредитною угодою сторони договору поруки дійшли згоди виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (позичальник 2 у тексті договору поруки) як сторону договору поруки та термін «позичальник 1» у всіх відмінках у тексті договору поруки змінено на термін «позичальник» у відповідних відмінках.
21.12.2009 р. між ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (кредитор), Спільним українсько-турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (позичальник 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Зеніт” (поручитель) укладено договір поруки № 5109Р10.
Договором про внесення змін від 20.03.2012 р., у зв»язку з реорганізацією змінено повне найменування позичальника: Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” на найменування: Приватне акціонерне товариство “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”; у зв'язку з виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” зі складу позичальників за кредитною угодою, сторони договору поруки дійшли згоди виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (позичальник 2 у тексті договору поруки) як сторону договору поруки та термін «позичальник 1» у всіх відмінках у тексті договору поруки змінено на термін «позичальник» у відповідних відмінках.
За умовами п.3.1., п.3.2. наведених договорів поруки № 5109Р9, № 5109Р10 поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов»язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов»язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Основним зобов'язанням за договорами поруки № 5109Р9, № 5109Р10 визначені зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь - яких витрат, пов'язанних з наданням та обслуговуванням кредиту.
Під терміном «Кредитна угода» сторони визначили Генеральну угоду № 5106N1 від 18.12.2006р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід»ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитна угода), укладена між Кредитором та Позичальником, відповідно до якої Кредитор при виконанні Позичальником певних її умов проводить кредитні операції виключно в рамках Кредитної угоди шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій, в межах загального розміру заборгованості за кредитною угодою, що не перевищуватиме 167 640 000,00 грн., терміном користування до 17.12.2013р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитної угоди.
Підписанням цього договору поручитель погоджується на внесення Кредитором та позичальником змін до умов кредитної угоди, зокрема, але не виключно, пов»язаних із укладенням у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006р. будь-яких кредитних договорів (що виступатимуть додатками до неї), а також пов»язаних із змінами процентної ставки за будь-яким кредитним договором, укладеним у рамках генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006р., із змінами будь-яких графіків, плат та/або комісій за кредитною угодою тощо. Поручитель підтверджує, що будь-які зміни до умов генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006р. та/або кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної генеральної угоди, не потребують додаткового погодження із поручителем, та поручитель підтверджує свої зобов»язання за кредитною угодою із всіма додатками та додатковими угодами до неї, які укладені та будуть укладені в майбутньому (п.2.1.7. договорів поруки № 5109Р9, № 5109Р10).
ОСОБА_6 договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Дія договору припиняється після повного виконання Основного зобов»язання (п. п. 7.1.,7.4. договорів поруки № 5109Р9, № 5109Р10).
20.03.2012 р. між ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (кредитор), Приватним акціонерним товариством “ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ” (поручитель) укладено договір поруки № 5112Р6.
За умовами п.3.1., п.3.2. наведеного договору поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов»язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов»язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Основним зобов'язанням за договором поруки № 5112Р6 визначені зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь - яких витрат, пов'язанних з наданням та обслуговуванням кредиту.
Під терміном «Кредитна угода» сторони визначили Генеральну угоду № 5106 N 1 від 18.12.2006р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід»ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитна угода), укладена між Кредитором та Позичальником, відповідно до якої Кредитор при виконанні Позичальником певних її умов проводить кредитні операції виключно в рамках Кредитної угоди шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій, в межах загального розміру заборгованості за кредитною угодою, що не перевищуватиме 167 640 000,00 грн., терміном користування до 17.12.2013р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитної угоди.
Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов»язань позичальника за кредитною угодою, в т.ч. з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому (п.2.1.7. договору поруки № 5112Р6).
ОСОБА_6 договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Дія договору припиняється після повного виконання Основного зобов»язання (п. п. 7.1.,7.4. договору поруки № 5112Р6).
У зв'язку з виникненням подій невиконання зобов»язань, передбачених пп. 6.1.1. та 6.1.3. кредитних договорів, а саме виникнення простроченої заборгованості за сумою основного боргу, нарахованих процентів та комісій за кредитними договорами № 5109К12 від 21.12.2009р., № 5112К1від 20.03.2012р., АТ «Укрексімбанк» було направлено на адресу ПрАТ «ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ» письмову вимогу № 051-11/4995 від 12.11.2013р. про дострокове погашення заборгованості, якою вимагав від позичальника протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами в повному обсязі, з визначенням розміру кожного з зобов»язань по кожному кредитному договору.
Отримання позичальником Вимоги 15.11.2013р. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.
Такі ж вимоги були направлені позивачем у ту ж дату і на адреси поручителів: ТОВ «АСАЛ ІНДУСТРІ» № 051-11/4990 від 12.11.2013р.; ТОВ «ЗЕНІТ» № 051-11/4988 від 12.11.2013р.; ТОВ «ТД ЗЕНІТ» № 051-11/4992 від 12.11.2013р.
Від поручителів ОСОБА_7 вимагалося протягом 20 робочих днів з моменту отримання вимог здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами № 5109К12 від 21.12.2009р., № 5112К1від 20.03.2012р. у повному обсязі, з визначенням розміру кожного з зобов»язань по кожному кредитному договору, а також зазначенням реквізитів рахунків для здійснення погашення простроченої заборгованості.
Отримання Вимог поручителями підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких долучені до матеріалів справи.
Докази належного, своєчасного та повного виконання позичальником та/або поручителями прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, також як і докази виконання вимог про дострокове погашення заборгованості, в матеріалах справи відсутні, відповідачами до матеріалів справи не надавалися.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою Генеральна угода № 5106№1 від 18.12.2006р. з договорами № 5109К12 від 21.12.2009р., № 5112К1від 20.03.2012р. є кредитними договорами, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ст.530 ЦК України) .
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитних договорів щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитних договорів використав право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів та комісій.
Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, тобто позичальник був зобов'язаний виконати прийняті на себе зобов»язання у строк, встановлений банком для дострокового повернення кредиту.
Проте, вимога позивача залишена позичальником без відповіді та задоволення.
У відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень ( ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 559/7880.
Факт наявності заборгованості ПрАТ «ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ» (позичальника) станом на 29.01.2015р.: за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.09р. - в сумі 16 970 000,00 доларів США за кредитом; в сумі 3 367 076,50 доларів США по процентам за користування кредитом, в сумі 2 916 032,42 грн. по комісії за управління; за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012р. - в сумі 22 000 880,00 грн. за кредитом, в сумі 7 408 178,98 грн. по процентам за користування кредитом, в сумі 293 315,27 грн. по комісії за управління, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем 1 (позичальником).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
За умовами п.7.2., п. 3.2.6. кредитних договорів, у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1., 3.5.1., та статтею 4 цього договору позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений у пп. б п. 3.8. Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 зобов'язань за кредитними договорами, позивачем нарахована та вимагається до стягнення:
1) за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р.:
- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 1 229 641,38 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 19 618 111,74 грн.) за період з 01.06.2013р. до 29.05.2014р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість за процентами в сумі 279 682,30 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 4 462 145,39 грн.) за період з 16.03.2013р. по 29.01.2015р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 229 116,10 грн. за період з 16.03.2013р. до 27.10.2014р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору в сумі 427,21 грн. за період з 01.07.2011р. до 30.04.2013р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань.
2) за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р.:
- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 1 581 083,74 грн. за період з 01.06.2013р. до 29.05.2014р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість за процентами в сумі 665 363,15 грн. за період з 16.03.2013р. до 29.01.2015р., розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 1 105 581,91 грн. за період з 16.03.2013р. до 27.10.2014р. розрахована по періодах невиконання кожного з зобов»язань;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору - 83,27 грн. за період з 09.01.2013р. до 24.04.2013р.
Суд апеляційної інстанції зазначає про невірність здійсненого позивачем розрахунку пені за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р.: на прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 1 229 641,38 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 19 618 111,74 грн.) за період з 01.06.2013р. до 29.05.2014р.; пені на прострочену заборгованість за процентами в сумі 279 682,30 доларів США (за курсом НБУ, станом на 29.01.2015 р.: 1 долар США = 15,954336 грн., що складає 4 462 145,39 грн.) за період з 16.03.2013р. по 29.01.2015р.
Так, з наданих розрахунків вбачається, що нарахування пені здійснювалося позивачем в валюті кредиту, тобто в доларах США.
При цьому, враховуючи, що нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення невиконання кожного з зобов»язань, банком при визначенні розміру пені в національній валюті України - гривні, було застосовано курс долара США одноразово, станом на 29.01.2015р., що є неправомірним.
Виходячи з правової позиції Верховного суду України, що викладена в постановах від 03.09.2014р. № 6-100цс14, від 01.04.2015р. у справі № 3-29гс15 слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України ). Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення зобов»язання, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму.
Враховуючи невірність здійсненого розрахунку пені за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009р., на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем наданий розрахунок пені з врахуванням зміни курсу долару США на кожну дату її нарахування, виходячи з якого банком за несвоєчасне повернення кредиту нараховано пені за період з 01.06.2013р. до 29.05.2014р. в сумі 12 067 554,01 грн., за прострочення сплати процентів за користування кредитом нараховано пені за період з 16.03.2013р. по 29.01.2015р. в сумі 2 748 887,73 грн.
Перевіряючи розрахунок пені за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р., судом виявлені неточності в розрахуванні пені; також встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, яка заявляється до стягнення в сумі 1 105 581,91 грн. за період з 16.03.2013р. до 27.10.2014р. є арифметично невірним, оскільки нараховані суми пені при їх складанні дорівнюють 19 537,25 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до вимог про стягнення пені положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII.
Так, відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, на час проведення антитерористичної операції, встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. ОСОБА_7 та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Періодом проведення антитерористичної операції, за положеннями ст.1 Закону, визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зазначене свідчить, що сплата процентів за користування кредитними коштами є невід'ємною умовою кредитування, тому як сам кредит так і проценти є складовими основного зобов'язання за кредитним договором.
Листом від 27.10.2014р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014р., у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк.
Згідно матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позичальника, Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”,є м. Донецьк.
Інформація, яка згідно статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є обов'язковою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про здійснення відповідачем господарської діяльності не за місцем реєстрації та/або про зміну його місцезнаходження - в реєстрі відсутня.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
На час апеляційного провадження по справі № 908/790/15, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк.
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.
ОСОБА_6 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ст.11 наведеного Закону).
У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного Закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.
З огляду на мораторій, встановлений ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у позивача були відсутні підстави для нарахування та стягнення пені за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.04.2014р.
Оскільки комісійна винагорода не є складовою основного зобов'язання за кредитним договором, дія ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на нарахування пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
Тому, обґрунтовано нарахованою позивачем за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р. є:
- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 7 360 275,96 грн. за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. включно;
- пеня на прострочену заборгованість за процентами в сумі 756 926,60 грн. за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. включно;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 229 116,10 грн. за період з 16.03.2013р. по 27.10.2014р.;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору в сумі 427,21 грн. за період з 01.07.2011р. до 30.04.2013р.
Вимоги позивача про стягнення з ПрАТ «ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ» (позичальника) пені за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р. в сумі 12 257 835,78грн. за прострочення сплати кредиту, та пені в сумі 3 705 218,79 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом не підлягають задоволенню.
Обґрунтовано нарахованою позивачем за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р. є :
- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 1 084 681,84 грн. за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. включно;
- пеня на прострочену заборгованість за процентами в сумі 198 810,76грн. за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. включно;
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 19 537,25 грн. за період з 16.03.2013р. до 27.10.2014р.
- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору в сумі 83,27 грн. за період з 09.01.2013р. до 24.04.2013р.
Отже, вимоги позивача про стягнення з ПрАТ «ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ» (позичальника) за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р. пені в сумі 496 401,90 грн. за прострочення сплати кредиту, пені в сумі 466 552,39 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, пені в сумі 1 086 044,66 грн. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією не підлягають задоволенню.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Умовами п.7.4. договорів поруки № 5109Р9 від 21.12.2009 р. (поручитель ТОВ “Зеніт”); № 5109Р10 від 21.12.2009р. (поручитель ТОВ ТД Зеніт»), № 5112Р6 від 20.03.2012р. (поручитель ТОВ “АСАЛ ІНДУСТРІ”) встановлено, що дія договору припиняється після повного виконання Основного зобов»язання.
Згідно з висновком Верховного суду України, що викладений в Постанові від 17.09.2011р. у справі № 6-53цс14, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань позичальника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитними договорами кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України право, надіславши 12.11.2013 року вимогу позичальнику (отримана 15.11.2013р.) та поручителям (отримані 15.11.2013р., ТОВ ТД «Зеніт» - 18.11.2013р.) про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів, якими вимагав від позичальника здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами в повному обсязі протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги, від поручителів ОСОБА_7 вимагалося протягом 20 робочих днів з моменту отримання вимог здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами № 5109К12 від 21.12.2009р., № 5112К1від 20.03.2012р. у повному обсязі.
За таких обставин у ОСОБА_7 виникло право пред"явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, з моменту закінчення строку встановленого банком у вимозі протягом наступних шести місяців.
Як зазначено Верховним судом України в Постанові від 17.09.2014р. у справі № 6-53цс14 у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.
Аналіз ст.559 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
ОСОБА_6 означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, стаття 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
За висновком Верховного суду України, що викладений в постанові від 17.02.2016р. № 3-1202гс15, правовим наслідком пропуску кредитором строку пред'явлення вимоги є припинення поруки, яка виступає видом забезпечення виконання зобов'язань (частина перша статті 546 ЦК України), який не є договором, але виникає на підставі договору (статті 547, 548 ЦК України). Отже, метою положень частини четвертої статті 559 ЦК України є захист прав та інтересів поручителя шляхом припинення саме поруки.
Як зазначено Верховним судом України в постановах від 17.02.2016р. у справі № 6-1844цс15 , від 24.02.2016р. у справі № 6-2239цс15 вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки було пред'явлено претензію і поручитель не виконав указаних у ній вимог, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя - протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (Постанова Верховного суду України від 27.01.2016р. у справі № 6-990цс15).
Наведені правові висновки Верховного суду України, викладені з метою усунення розбіжностей у застосуванні судами норм матеріального права, відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції положення ч. 3 ст. 554 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною порукою.
Договорами поруки, які покладено в підставу позову, не визначено, що поручителі (ТОВ «АСАЛ ІНДУСТРІ», ТОВ ТД «ЗЕНІТ», ТОВ «ЗЕНІТ») відповідають перед кредитором (позивачем) солідарно з боржником та солідарно між собою.
Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1.4. постанови № 1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобовязання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).
Враховуючи наведене вище, вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” про стягнення заборгованості
- за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 20 337 076,50 доларів США та 27 225 832,86 грн.; - за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 33 054 486,32 грн. не підлягають задоволенню, з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.
Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги Публічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” про стягнення заборгованості:
- за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р. у сумі 16 970 000,00 доларів США за основним боргом, у сумі 3 367 076,50 доларів США по процентах за користування кредитом, у сумі 2 916 032,42 грн. за комісією за управління, 7 360 275,96 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 756 926,60 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами; 229 116,10 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 427,21 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору;
- за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р. у сумі 22 000 880,00 грн. за основним боргом, у сумі 7 408 178,98 грн. по процентах за користування кредитом, у сумі 293 315,27 грн. за комісією за управління, 1 084 681,84 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 198 810,76 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами, 19 537,25 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 83,27 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору.
В іншій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню, з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.
За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.) у справі № 908/790/15-г, та прийняття нового рішення у справі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача 1 та позивача пропорційно задоволених вимог.
Результати апеляційного провадження у справі №908/790/15-г оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку на рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.) у справі № 908/790/15-г задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.) у справі № 908/790/15-г скасувати в частині відмови у задоволенні вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку про стягнення з Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”:
- заборгованості за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., в сумі 16 970 000,00 доларів США за основним боргом, у сумі 3 367 076,50 доларів США за процентами, 2 916 032,42 грн. за комісією за управління, 7 360 275,96 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 756 926,60 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами; 229 116,10 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 427,21 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору;
- заборгованості за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у сумі 22 000 880,00 грн. за основним боргом; у сумі 7 408 178,98 грн. за процентами; у сумі 293 315,27 грн. за комісією за управління, 1 084 681,84 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 198 810,76 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами; 19 537,25 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 83,27 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору.
Прийняти нове рішення про задоволення вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку в цій частині.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.) у справі № 908/790/15-г залишити без змін.
Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. (підписано 09.11.2015 р.) у справі № 908/790/15-г в наступній редакції:
«Позов Публічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Донецьку до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАЛ ІНДУСТРІ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗЕНІТ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 20 337 076,50 доларів США та 27 225 832,86 грн., заборгованості за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р., укладеним у рамках Генеральної угоди № 5106N1 від 18.12.2006 р., у розмірі 33 054 486,32 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку заборгованість:
- за кредитним договором № 5109К12 від 21.12.2009 р. у сумі 16 970 000,00 доларів США за основним боргом, у сумі 3 367 076,50 доларів США за процентами, у сумі 2 916 032,42 грн. за комісією за управління, 7 360 275,96 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 756 926,60 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами; 229 116,10 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 427,21 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору;
- за кредитним договором № 5112К1 від 20.03.2012 р. у сумі 22 000 880,00 грн. за основним боргом; у сумі 7 408 178,98 грн. за процентами; у сумі 293 315,27 грн. за комісією за управління, 1 084 681,84 грн. пені на прострочену заборгованість за основним боргом; 198 810,76 грн. пені на прострочену заборгованість за процентами; 19 537,25 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за управління, 83,27 грн. пені на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору;
- витрати по сплаті судового збору в сумі 69 659,86 грн.
В решті вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД АЛЮМІНІЄВИХ ПРОФІЛІВ” на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 76 625,85 грн.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Н.М.Дучал
Судді: О.Л. Агапов
ОСОБА_3
Надруковано 6 екз.:
1 - позивачу
1- відповідачу 3
1 - відповідачу 4
1 - у справу
1 - ДАГС
1 - ГСЗО