07.04.2016 року Справа № 904/11064/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 01.02.2016 р. № 30-Д )
від відповідача: ОСОБА_2 - представник ( дов. від 01.12.2015 р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Криворіжгаз”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. у справі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Криворіжгаз”,
м. Кривий Ріг
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР”,
м. Кривий Ріг
про: стягнення 1 520, 01 грн.
25.12.2015 р. Публічне акціонерне товариство “Криворіжгаз” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР”, про стягнення 1 520,01 грн. заборгованості згідно Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Г-37 від 19.12.2014 р., укладеного між сторнами. Ціна позову складається з: суми основного боргу в розмірі 1 078, 20 грн., суми пені в розмірі 353,75 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 65,56 грн. та суми 3 % річних в розмірі 22,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням Відповідачем зобов'язань за вищезазначеним договором в частині оплати вартості поставленого газу за червень 2015 року.
В подальшому до суду від Позивача надійшла заява про припинення провадження у справі щодо основного боргу в розмірі 1 078, 20 грн., оскільки 25.12.2015 р. вищезазначений борг був сплачений Відповідачем.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. у справі № 904/11064/15 ( суддя Васильєв О. Ю. ), провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 1 078,20 грн. припинено, а в частині стягнення суми пені в розмірі 353,75 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 65,56 грн. та суми 3 % вірних в розмірі 22,50 грн. відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” на користь Публічного акціонерного товариства “Криворіжгаз” - 863, 97 грн. витрат на сплату судового збору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що Відповідачем на час прийняття рішення сплачено суму основного боргу, а тому провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору з віднесенням судових витрат у відповідній частині на Відповідача. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відмовлено, у зв'язку з недоведеністю належними доказами прострочення Відповідачем своїх зобов'язань зі сплати.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЖГАЗ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови у стягненні з Відповідача - 353,75 грн. пені, 65,56 грн. інфляційних втрат та 22,50 грн. 3 % річних, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача в повному обсязі.
Так, в апеляційній скарзі, в обґрунтування своїх доводів, Позивач посилається на те, що Відповідач розрахунок за поставлений газ згідно умов договору своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим повинен сплатити пеню, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи у відзиві на апеляційну скаргу на те, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» здійснювало оплату вчасно та в повному обсязі і жодним чином не порушувало норми договору та чинного законодавства України, що унеможливлює стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних, так як зазначені стягнення передбачені лише у випадках порушення строків, порядку виконання зобов'язань.
В обґрунтування своїх заперечень Відповідач вказує на те, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» здійснювало оплату фактично спожитого мешканцями гуртожитку газу відповідно до наданих Позивачем рахунків. ПАТ «Криворіжгаз» не пред'являло жодної вимоги стосовно оплати спожитого природного газу до ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР». Відповідач заперечує проти факту прострочення ним своїх зобов'язань зі сплати спожитого газу, зазначаючи на тому, що ним були вжиті усі можливі заходи задля своєчасного перерахування грошових коштів за спожитий ним у червні місяці газ, однак Позивач не надав йому нових реквізитів для оплати заборгованості за спожитий у червні 2015 року природний газ.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Науменка І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р. у справі № 904/11064/15 колегією суддів у складі : головуючого судді Кощеєва І.М., суддів : Євстигнеєва О.С., Науменка І.М. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який було призначено на 17.03.2016 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 р. у справі № 904/11064/15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.04.2016 р.
29.03.2016 р. Від Позивача до апеляційного суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги за підписом Начальника юридичного управління ОСОБА_4, яка діє на підставі Довіреності № 114-Д від 25.12.2015 р. ( довіреність була додана до заяви ).
Дослідивши зміст Довіреності № 114-Д від 25.12.2015 р. щодо прав Начальника юридичного управління ОСОБА_4, колегія суддів встановила, що у вказаної особи відсутнє право відмови від позову та апеляційної скарги. Отже, вказана заява підписана особою з перевищенням її повноважень, що є підставою для відмови в задоволені заява про відмову від апеляційної скарги. Таким чином, апеляційна скарга Позивача розглядається по суті.
25.03.2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга, в якій Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. по справі № 904/11064/15 про стягнення з ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі - 1520, 01 грн., та витрат на сплату судового збору у розмірі - 863,97 грн., та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Криворіжгаз».
В обґрунтування апеляційної скарги, Відповідач посилається на те, що ним було здійснено оплату за постачання природного газу за червень місяць 2015 року платіжним дорученням № 4383 від 25.12.2015 р. у сумі 1078,20 грн. На момент порушення місцевим господарським судом провадження у справі - заборгованість була фактично погашена Відповідачем, тобто предмет спору був відсутній. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Таким чином, враховуючи те, що провадження у даній справі було порушено після повного погашення відповідачем спірної заборгованості, місцевий господарський суд повинен був мотивовано відмовити з огляду на відсутність заборгованості. Покладення на апелянта витрат зі сплати судового збору є безпідставним, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивача - порушення п. 10.3. Договору № 2014/ТП-Г-37 від 19.12.2014 року (письмове повідомлення про зміну реквізитів у строк не пізніше 10 календарних днів після настання таких змін) що і призвело до несвоєчасного отримання від ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» грошових коштів за спожитий природний газ.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 р. у справі № 904/11064/15 колегією суддів у складі : головуючого судді Кощеєва І.М., суддів : Євстигнеєва О.С., Науменка І.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” прийнято до спільного розгляду з раніше прийнятою апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» та призначено до розгляду в судове засідання 07.04.2016 р.
У відзиві Публічне акціонерне товариство “Криворіжгаз” зазначає на безпідставність апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР”, оскільки вважає рішення господарського суду в частині покладення на Відповідача судових витрат на сплату судового збору у розмірі - 863,97 грн. обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.
У судовому засіданні 07.04.2016 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволені апеляційної скарги Позивача слід відмовити, а апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством “Криворіжгаз” ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс КР” ( Споживач ) укладено Договір постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Г-37.
Відповідно до п. 1.1. цього договору Постачальник зобов'язався здійснювати Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених договором.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.6, 4.7 договору ( з урахуванням внесених змін протоколами розбіжностей до договору від 29.12.2014 р. ), розрахунки за газ здійснюються грошовими коштами за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики; оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем за фактично спожитий об'єм газу.
В п. 6.2.2. договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
30.06.2015 р. сторони уклали угоду про розірвання договору № 2014/ТП-Г-37 від 19.12.2014 р. на постачання природного газу за регульованим тарифом - з 01.07.2015 р. Також , у вищезазначеній угоді сторони погодили, що зобов'язання сторін за договором, які мали бути виконані до дати, зазначеної в п. 1. цієї угоди, але не виконані на момент розірвання підлягають виконанню сторонами на умовах, визначених в договорі.
На підтвердження виконання зобов'язань за вищезазначеним договором Позивачем надані щомісячні акти прийому-передачі природного газу по гуртожиткам за період квітень-червень 2015 р. на загальну суму 4 528,44 грн., які підписані Відповідачем без зауважень.
За період з квітня 2015 р. по червень 2015 р., ПАТ «Криворіжгаз» надав та ТОВ “Житлосервіс КР” наступні рахунки: 28.05.2015 р. рахунок № 000008255 - відповідно до якого платіж нараховано за квітень місяць 2015 р. у сумі - 2 012,64 грн., 26.06.2015 р. рахунок № 000008942 - відповідно до якого платіж було нараховано за травень місяць 2015 р. у сумі - 1 437,60 грн. та 17.07.2015 р. рахунок № 000009216 - відповідно до якого платіж було нараховано за червень місяць 2015 року у сумі - 1 078,20 грн.
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» сплатило надані Позивачем рахунки. Так: рахунок № 000008255 від 28.05.2015р. було оплачено 29.05.2015 р.; рахунок № 000008942 від 26.06.2015р. - 30.06.2015 р.; рахунок № 000009216 від 17.07.2015р. - 23.07.2015 р.
Проте, 23.07.2015р., грошові кошти у розмірі 1 078, 20 грн. платіжним дорученням № 96094499 було повернуто на рахунок Відповідача, у зв'язку із закриттям рахунку Позивача.
Відповідно до п. 10.3 Договору № 2014/ТП-Г-37 від 19.12.2014 р., у разі зміни реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо), не пізніше ніж через 10 календарних днів після настання таких змін сторони зобов'язані письмово повідомити про таку зміну.
Відповідач заперечує проти факту прострочення ним своїх зобов'язань зі сплати спожитого газу, зазначаючи на тому, що ним були вжиті усі можливі заходи задля своєчасного перерахування грошових коштів за спожитий ним у червні місяці газ, однак Позивач не надав йому нових реквізитів для оплати заборгованості за спожитий у червні 2015 року природний газ.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Так, за твердженням Відповідача (не спростованим Позивачем), за допомогою факсимільного зв'язку 31.07.2015 р. та повторно 08.09.2015 р., ним було направлено на номер телефону Позивача листи, з проханням надати нові реквізити для сплати вартості спожитого природного газу за червень 2015 р.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву з вих. № 22/13247 від 14.12.2015 р. на адресу господарського суду Дніпропетровської Позивач направив поштою 22.12.2015 р.
23.12.2015 р., представником Позивача, за допомогою факсимільного зв'язку, на адресу Відповідача було направлено лист з новими реквізитами ПАТ «Криворіжгаз», що дало змогу Відповідачеві 25.12.2015 р. здійснити оплату за постачання природного газу за червень 2015 р. платіжним дорученням № 4383 від 25.12.2015р., в сумі 1 078, 20 грн.
До господарського суду Дніпропетровської області вказана позовна заява надійшла 25.12.2015 р.
28.12.2015 р. господарський суд Дніпропетровської області, за вказаною позовною заявою, порушив провадження у справі № 904/11064/15.
Отже, Позивач виконав свої зобов'язання перед Відповідачем повідомивши йому нові банківські реквізити для здійснення оплати лише після звернення з відповідною позовною заявою до суду, що свідчить про безпідставність позовних вимог Позивача на час звернення до суду ( з моменту відправки позовної заяви ).
На час порушення місцевим господарським судом провадження у справі - заборгованість вже була погашена Відповідачем.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Згідно з п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у
зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Таким чином, враховуючи те, що спір було доведено до суду внаслідок порушення своїх зобов'язань з боку Відповідача ( внаслідок зміни банківських реквізитів, Відповідач в порушення п. 10.3. Договору, на протязі 10 календарних днів письмово не повідомив Позивача ), місцевий господарський суд повинен був відмовити Позивачеві в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарський суд Дніпропетровської області неповно дослідив всі обставини справи, що мають значення для справи, рішення щодо припинення провадження у справі було прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з порушенням норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а апеляційну скаргу Відповідача, апеляційний суд вважає обгрунтованою, відповідно рішення суду першої інстанції, як прийняте за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, підлягає зміні, з викладенням наступної резолютивної частини рішення, відповідно до якого в задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Криворіжгаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. у справі № 904/11064/15 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу та Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР”
задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 р. у справі №904/11064/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
« В задоволенні позовних вимог відмовити.»
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Криворіжгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” - 1 339 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 08.04.2016 року
Головуючий суддя І.М.Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя І.М. Науменко