Рішення від 30.03.2016 по справі 910/1395/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2016Справа №910/1395/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтрестторг» про стягнення 247 342,67 грн. втраченої вигоди та виселення, за участю представників позивача - Завадської О.В., довіреність №432-60 від 11.01.2016 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 247 342,67 грн. втраченої вигоди за користування приміщеннями, виселення з нежилих приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та повернення приміщень позивачу по акту приймання - передачі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.02.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2016 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача (суборендаря) 247 342,67 грн. втраченої вигоди за користування спірними приміщеннями, які могли б бути здані позивачем в оренду іншим потенційним орендарям та принести йому реальний дохід та виселення відповідача зі спірних приміщень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Судом встановлено, що 27.01.2014 р. між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маймекс» (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 26/602, за умовами якого Печерська районна в місті Києві державна адміністрація зобов'язується на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 23 від 27.01.2014 р. передати, а ТОВ «Маймекс» - прийняти в оренду нежитлові приміщення загальною площею 31,6 кв.м., що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві для розміщення офісу (п.1.1. договору оренди).

Відповідно до п. 2.5. договору оренди об'єкт оренди знаходиться на балансі Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

Відповідно до п. 3.1. договору оренди за користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату, що на дату підписання договору становить 7 900, 00 грн. та компенсацію витрат орендодавця за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, що на січень 2014 року становить 140, 62 грн.

Згідно з п.п. 3.5., 3.6. договору оренди орендні платежі сплачуються орендарем на рахунок Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі та до дня повернення приміщення незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця.

У відповідності до п. 5.2. договору оренди при несплаті орендарем орендних платежів протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Пунктом 8.1. договору оренди встановлено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця. Орендар не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням об'єкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою, без дозволу орендодавця. Порушення цієї умови договору є підставою для дострокового розірвання цього договору в установленому порядку.

Договір оренди, відповідно до п. 9.1., є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.01.2014 р. до 25.01.2017 р.

За актом прийому-передачі від 27.01.2014 р. позивач передав, а орендар (ТОВ «Маймекс») прийняв нежитлове приміщення загальною площею 31, 6 кв.м., по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві.

18.12.2014 р. Комунальне підприємство Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» звернулось до орендаря з пропозицією про розірвання договору № 26/602 від 27.01.2014 р., у зв'язку з наявністю заборгованості на суму 74 541, 91 грн. за період з 01.05.2014 р. до 01.12.2014 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі №910/1212/15-г за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» про стягнення 86 204, 71 грн. та виселення, позов було задоволено, стягнуто заборгованість по орендній платі в розмірі 98 212,29 грн., розірвано договір оренди № 26/602 від 27.01.2014 р. та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежилих приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та зобов'язано повернути приміщення по акту приймання - передачі. Вищевказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення на предмет цільового використання від 12.01.2016 року складеного комісією позивача нежилі приміщеня загальною площею 31,6 кв.м. розташовані на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А використовуються ТОВ «Продтрестторг» (відповідачем) на підставі договору суборенди №2 від 01.09.2014 року.

Згідно даного договору суборенди №2 від 01.09.2014 року, який було укладено між ТОВ «Маймекс» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продтрестторг» (суборендар, відповідач) орендар передає а суборендар приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 20.6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А для розміщення продуктової крамниці (п.1.1. договору суборенди).

Відповідно до п.1.2. договору суборенди майно, що є предметом договору, знаходиться у платному користуванні орендаря у відповідності до договору №26/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.01.2014 року укладеного між орендарем та Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.

У разі припинення дії договору №26/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.01.2014 року укладеного між орендарем та Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією цей договір припиняє свою дію (п.8.4. договору суборенди).

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Вимогами статті 134 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Віповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Статею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Проте, у відповідності до вимог ст. 774 Цивільного кодексу України та п. 8.1. договору оренди №26/602 від 27.01.2014 року відповідач не надав доказів наявності згоди позивача на укладення договору суборенди №2 від 01.09.2014 року і позивач заперечив наявність такої згоди.

Таким чином договір суборенди №2 від 01.09.2014 року суперечить і вимогам закону і умовам договору.

Оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі №910/1212/15-г було розірвано договір оренди № 26/602 від 27.01.2014 року то враховуючи вимоги ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України та умови договору оренди, правові підстави для перебування відповідача в спірних приміщеннях відсутні і позов в частині виселення відповідача зі спірних приміщень підлягає задоволенню.

А в позові про відшкодування позивачу 247 342,67 грн. втраченої вигоди за користування спірними приміщеннями за період з вересня 2014 року по січень 2016 року слід відмовити, оскільки в період з вересня 2014 року по 08 квітня 2015 року спірні приміщення були здані позивачем в оренду ТОВ «Маймекс», а в період з 08.04.2015 року по січень 2016 року позивачем не надано доказів, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду у разі, якщо його право не було порушено відповідачем та не надано точних даних, які б безспірно підтверджували реальну можливість отримання вказаних позивачем грошових сум, а твердження позивача, про те, що він міг отримати за оренду спірного приміщення 247 342,67 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, вимоги позивача обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті можливої здачі спірних приміщень в оренду іншим потенційним орендарям.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Продтрестторг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 123, оф. 23, код 39220287) з нежилих приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на 1 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та повернути їх Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. І. Мар'яненка, 7; код 35692211) по акту приймання - передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтрестторг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 123, оф. 23, код 39220287) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. І. Мар'яненка, 7; код 35692211) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.04.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна

Попередній документ
57004808
Наступний документ
57004810
Інформація про рішення:
№ рішення: 57004809
№ справи: 910/1395/16
Дата рішення: 30.03.2016
Дата публікації: 12.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань