ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.03.2016Справа №910/382/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-2"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Іващенко О.В.- за довіреністю від 11.11.2015 року;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 16 березня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У січні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач) до ТЖитлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-2" (відповідач) про 77 122,55 грн. основного боргу, 25 412,62 грн. пені, 3 316,95 грн. 3% річних, 54 036,54 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 23-0131 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.07.2000 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/382/16. Розгляд справи призначено на 08.02.2016 року.
02.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.
В судове засідання, призначене на 08.02.2016 року, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із наміром сторін укласти мирову угоду подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 16.03.2016 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -
07.07.2000 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 23-0131 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.2.1. Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до договору.
Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору відповідач щомісяця з 12 до 15 числа самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. 37/48, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Сплату за вказаними в п. 2 додатку № 4 документами відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, зокрема у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 даного додатку) позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Позивач стверджує, що відповідач своїх обов'язків за Договором № 23-0131 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.07.2000 року належним чином не виконав, а саме, не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.01.2014 року по 01.10.2015 року, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача 77 122,55 грн. основного боргу, 25 412,62 грн. пені, 3 316,95 грн. 3% річних, 54 036,54 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками та відомостями обліку теплової енергії.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, в порушення умов укладеного між сторонами Договору відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язання щодо оплати використаної теплової енергії у період з 01.01.2014 року по 01.10.2015 року, у зв'язку із чим станом на день розгляду спору у останнього існує заборгованість перед позивачем в розмірі 77 122,55 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 25 412,62 грн. пені, 3 316,95 грн. 3% річних, 54 036,54 грн. інфляційних втрат, суд повідомляє наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, з урахуванням умов Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 3 316,95 грн. 3% річних та 54 036,54 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Перевіривши розрахунок пені позивача, приймаючи до уваги положення Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначеного розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 25 412,62 грн. пені.
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ПРОМБУДІВЕЛЬНИК-2» (04210, м. Київ, вулиця Малиновського, будинок 27/23, ідентифікаційний код 22908355) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305), грошові кошти: 77 122,55 грн. (сімдесят сім тисяч сто двадцять дві гривні 55 копійок) основного боргу. Видати наказ.
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ПРОМБУДІВЕЛЬНИК-2» (04210, м. Київ, вулиця Малиновського, будинок 27/23, ідентифікаційний код 22908355) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго») грошові кошти: 25 412,62 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 62 копійки) пені, 3 316,95 грн. (три тисячі триста шістнадцять гривень 95 копійок) 3% річних, 54 036,54 грн. (п'ятдесят чотири тисячі тридцять шість гривень 54 копійки) інфляційних втрат та 2 398,33 грн. (дві тисячі триста дев'яносто вісім гривень 33 копійки) судового збору. Видати наказ.
4. Копію даного рішення направити позивачу у справі № 910/382/16.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.04.2016 року.
Суддя Ю.В. Цюкало