ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.03.2016Справа №910/2376/16
За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"
простягнення 164 705,99 грн та зобов'язання повернути приміщення
Суддя Ярмак О.М.
За участю представників:
від позивачаГриненко С.В. (представник за довіреністю № 09-32/б від 12.01.2015)
від відповідачане з'явився
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 164 705,99 грн заборгованості за договором № 01 оренди нежитлового приміщення від 27.12.2012 та зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення та місця на антенній вежі на адміністративній будівлі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса загальною площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, підписавши відповідний акт приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2376/16 та призначено розгляд справи на 31.03.2016.
22.03.2016 до суду надійшли письмові пояснення віл позивача та відзив на позовну заяву від відповідача.
В судове засідання 31.03.2016 з'явився представник позивача, який підтримав та обґрунтував позовні вимоги, пояснив обставини прострочення відповідача у відносинах з позивачем, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, подавши до суду відзив на позов, в якому просив розгляд справи здійснити з урахуванням цього відзиву.
Оскільки відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, зважаючи на наявність його відзиву на позов в матеріалах справи, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (орендар) укладено договір № 01 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення та місце на антенній вежі під обладнання базової станції технології CDMA на адміністративній будівлі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса, загальною площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36.
Згідно з п. 2.1 Договору оренди передача приміщення здійснюється за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.
Строк оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі приміщення. (п. 3.1 Договору оренди).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 та 4.3 Договору оренди орендна плата за користування приміщенням в місяць складає 5 833,00 грн, крім того ПДВ - 1 166,67 грн, всього - 7 000,00 грн.
Орендна плата не включає вартість комунальних та інших послуг. Оплату таких послуг орендар здійснює самостійно відповідним організаціям на підставі укладених з ними договорів, окрім послуг електропостачання. Послуги електропостачання орендар відшкодовує орендодавцю, з урахуванням ПДВ відповідно показів лічильників. Нарахування орендної плати проводиться в звітному місяці за звітний місяць.
Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі по день фактичного повернення/звільнення орендарем приміщення (включно), що підтверджується актом прийому-передачі.
Як визначено п. 4.5 Договору оренди, щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендну плату в безготівковому порядку в розмірі, передбаченому п. 4.1 цього Договору, згідно виставленого орендодавцем рахунку.
Згідно з п. 4.7 Договору оренди орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України, за попередні шість місяців.
Згідно з умовами пунктів 6.1, 6.2 Договору оренди в останній день строку оренди орендар зобов'язаний звільнити приміщення та передати орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 10.1 Договору оренди цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно з цим договором. Згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення цього договору, а саме з 25 листопада 2012 року.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору оренди 25.11.2012 сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, що стало підставою для здійснення нарахування орендної плати.
За твердженнями позивача, у орендаря виникла заборгованість зі сплати орендної плати за період з квітня 2015 року по 07.01.2016 у розмірі 97 162,03 грн. у зв'язку з неповним виконанням своїх зобов'язань за Договором оренди.
На підтвердження виконання своїх договірних зобов'язань позивачем подано до суду рахунки-фактури № 37657 від 07.04.2015 на суму 8 381,03 грн, № 38634 від 07.05.2015 на суму 12 060,30 грн, № 39565 від 08.06.2015 на суму 12 060,30 грн, № 40450 від 08.07.2015 на суму 12 060,30 грн, № 41303 від 07.08.2015 на суму 12 060,30 грн, № 42237 від 08.09.2015 на суму 12 060,30 грн, № 43261 від 08.10.2015 на суму 9 337,01 грн, № 4446 від 12.11.2015 на суму 2 723,29 грн, № 4445 на суму 12 265,32 грн, № 46130 на суму 12 265,32 грн, № 46365 від 11.01.2016 на суму 2 769,59 грн, а також акти виконаних робіт (наданих послуг) № 37657 від 30.04.2015 на суму 8 381,03 грн, № 38634 від 31.05.2015 на суму 12 060,30 грн, № 39565 від 30.06.2015 на суму 12 060,30 грн, № 40450 від 31.07.2015 на суму 12 060,30 грн, № 41303 від 31.08.2015 на суму 12 060,30 грн, № 42237 від 30.09.2015 на суму 12 060,30 грн, № 43261 від 31.10.2015 на суму 9 337,01 грн, № 4446 від 30.11.2015 на суму 2 723,29 грн, № 44445 від 30.11.2015 на суму 12 265,32 грн., підписані в двосторонньому порядку та скріплені печатками сторін.
Як вбачається з позовної заяви, розмір орендної плати за кожний місяць було визначено позивачем відповідно до умов п. 4.7 Договору оренди, розрахунок її індексації наведено в тексті позовної заяви, заперечень проти визначених позивачем розмірів орендної плати відповідачем не наведено.
Банківською випискою підтверджуються факти часткового здійснення орендної плати відповідачем, доказів сплати відповідачем решти орендної плати в загальному розмірі 97 162,03 грн в матеріали справи подано не було.
Що стосується заперечень відповідача про відсутність підстав для здійснення орендної плати у період з 01.12.2015 по 07.01.2016 у сумі 15 034,91 грн, оскільки позивач не надсилав йому відповідні рахунки-фактури та акти виконаних робіт, то суд зазначає, що обов'язок відповідача сплачувати орендну плату в порядку п. 4.5 Договору оренди не ставиться в залежність від отримання відповідачем відповідного рахунка, а підписання актів виконаних робіт не є умовою Договору оренди для підтвердження факту користування орендованим приміщенням.
У п. 10.3 Договору оренди сторони погодили, що кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону за 1 місяць до дати розірвання договору.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 04.12.2015 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, яке було вручено представнику позивача 07.12.2015.
Отже, з огляду на викладене та згідно з п. 10.3 Договору оренди, цей договір слід вважати розірваним 08.01.2016, що в свою чергу спростовує посилання відповідача на 07.12.2015 як на дату розірвання Договору оренди та відповідно відсутність у орендодавця прав на нарахування орендної плати за період з 01.12.2015 по 07.01.2016.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі поданих доказів та доводів позивача, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем за Договором оренди за період з квітня 2015 року по 07.01.2016 у розмірі 97 162,03 грн, тому суд задовольняє ці позовні вимоги.
Окрім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 12 660,80 грн орендної плати за фактичне користування орендованим майном у період після розірвання договору оренди, тобто, за період з 08.01.2016 по 08.02.2016.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили
За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Аналогічні умови закріплені в пунктах 6.1, 6.2 Договору оренди, за якими в останній день строку оренди орендар зобов'язаний звільнити приміщення та передати орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
У п. 4.3 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі по день фактичного повернення/звільнення орендарем приміщення (включно), що підтверджується актом прийому-передачі.
Оскільки на момент розгляду спору акт прийому-передачі орендованого майна за Договором оренди не підписано, інших доказів повернення орендодавцю орендованого відповідачем майна не подано, то суд вважає правомірним нарахування орендної плати за фактичне користування майном за період з 08.01.2016 по 08.02.2016, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 12 660,80 грн підлягає задоволенню.
З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 2 962,92 грн та 3% річних у розмірі 1 248,68 грн, нарахованих за період прострочення відповідачем сплати кожного орендного платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними, та в підсумку станом на 08.02.2016 складають 2 962,92 грн інфляційних втрат та 1 248,68 грн 3% річних.
Окрім вказаних нарахувань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 17 513,25 грн пені за прострочення сплати орендної плати.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У п. 8.2 Договору оренди визначено, що у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його вірним та таким, що співвідноситься з нормами чинного законодавства та умовами Договору оренди, тому вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 513,25 грн підлягає задоволенню.
Пунктом 4.2 Договору оренди встановлено, що орендна плата не включає вартість комунальних та інших послуг. Оплату таких послуг орендар здійснює самостійно відповідним організаціям на підставі укладених з ними договорів, окрім послуг електропостачання. Послуги електропостачання орендар відшкодовує орендодавцю, з урахуванням ПДВ відповідно показів лічильників. Нарахування орендної плати проводиться в звітному місяці за звітний місяць.
На підставі вказаної умови Договору оренди позивач заявив до стягнення з відповідача 8 627,72 грн компенсації послуг електропостачання, надавши на підтвердження чого рахунки-фактури № 40986 від 29.07.2015 на суму 4 507,44 грн, № 42005 від 27.08.2015 на суму 2 389,98 грн, № 42904 від 29.08.2015 на суму 1 730,30 грн, а також акти приймання-передачі робіт (наданих послуг), оренди № 40986 від 31.07.2015 на суму 4 507,44, № 42005 від 31.08.2015 на суму 2 389,98 грн, № 42904 від 30.09.2015 на суму 1 730,30 грн, підписані у двосторонньому порядку та скріплені печатками сторін.
Зважаючи на прийнятий відповідачем обов'язок відшкодування орендодавцю послуг електропостачання за п. 4.2 Договору оренди, суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнути з відповідача 8 627,72 грн компенсації витрат позивача на послуги електропостачання.
За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
При цьому згідно з частиною другою цієї ж статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оскільки орендар не повернув майно у період з моменту отримання від позивач повідомлення про розірвання Договору оренди до дати його розірвання, позивач просить стягнути з боржника 24 530,64 грн неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 08.01.2016 по 08.02.2016.
Оскільки орендар не виконав обов'язку щодо повернення орендованого майна орендодавцю, то суд вважає правомірним застосування до нього вказаного виду майнової відповідальності та задовольняє вимогу позивача про стягнення 24 530,64 грн неустойки.
На підставі усього вище викладеного, суд встановив факт розірвання Договору оренди 08.01.2016 та наявність обов'язку відповідача передати орендоване майно за актом приймання-передачі, тому оскільки у зв'язку із розірванням Договору оренди відповідач втратив статус орендаря і, враховуючи також, що відповідачем не заперечується невиконання ним пункту 6.1 Договору оренди, то вимога позивача про повернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Отже, на підставі поданих доказів та доводів сторін спору, з огляду на необґрунтованість заперечень відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та необхідність захисту прав позивача шляхом задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
1.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, б. 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, б. 12, ідентифікаційний код 00039002) 97 162 (дев'яносто сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 03 коп. заборгованості з орендної плати, 12 660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 80 коп. плати за фактичне користування майном, 2 962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 248 (одну тисячу двісті сорок вісім) грн. 68 коп. 3% річних, 17 513 (сімнадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 25 коп. пені, 8 627 (вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 72 коп. компенсації витрат на послуги електропостачання, 24 530 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять) грн. 64 коп. неустойки та 3 848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору.
2.Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, б. 7, ідентифікаційний код 22599262) повернути Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, б. 12, ідентифікаційний код 00039002) нежитлове приміщення та місця на антенній вежі на адміністративній будівлі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса загальною площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, підписавши відповідний акт приймання-передачі.
Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.М. Ярмак
Повне рішення складено: 06.04.2016