ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
04 квітня 2016 року Справа № 913/3483/13
Провадження №4/913/3483/13
Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М., розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Луганській області № 1-203 від 23.03.2016 про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбудтехнологія”, м. Луганськ
до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 2582673 грн. 05 коп.
орган виконання судових рішень - Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Сєвєродонецьк Луганська область,
Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.
при секретарі судового засідання - Семеніхіній В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 01.04.2016;
від відповідача-Щербак А.М., провідний юрисконсульт, довіреність № 1-204 від 23.03.2016.
На адресу господарського суду Луганської області 25.03.2016, згідно штемпеля вхідний № 254-417/16, надійшла заява Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13.
В зазначеній заяві Служба автомобільних доріг у Луганській області - відповідач у справі № 913/3483/13 просить суд в порядку ст. 121 ГПК України відстрочити виконання рішення господарського суду Луганській області від 06.02.2014 до 31.12.2017.
В обґрунтування поданої заяви відповідач у справі № 913/3483/13 вказує, що Служба автомобільних доріг у Луганській області є неприбутковою організацією та є одержувачем бюджетних коштів.
Також заявник вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 805 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498” тлумачить, що роботи виконані у 2010-2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2015-2017 роках за рахунок коштів залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг України, отже, державне фінансування робіт виконаних у 2010-2014 роках, розписано на 2015-2017 роки. На даний момент державне фінансування на оплату заборгованості за договором з реконструкції автомобільної дороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне км 523+246 - км 526+646 Луганської області № 170 від 24.12.2012 (далі за текстом - договір № 170 від 24.12.2012) в частині оплати за виконані підрядні роботи відсутнє, а тому виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 не виявляється неможливим.
Представник заявника (відповідач у справі № 913/3483/13) в судовому засіданні 04.04.2016 вимоги викладені в заяві про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 підтримав в повному обсязі, та просив відстрочити виконання судового рішення до 31.12.2017.
Від представника позивача на адресу господарського суду Луганської області 04.04.2016, згідно штемпеля вхідний № 2744/16, надійшли письмові пояснення, за яким позивач проти задоволення заяви Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 заперечує в повному обсязі. Вказані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи з усіма доданими документами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов до наступного.
В провадженні судді господарського суду Луганської області Старкової Г.М. перебувала справа №913/3483/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбудтехнологія” до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення 2582673 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбудтехнологія” заборгованість за виконані роботи в сумі 2518455 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 64217 грн. 42 коп., витрати зі сплати судового зборі в сумі 51653 грн. 46 коп.
На виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 видано наказ від 12.05.2014 № 913/3483/13.
Служба автомобільних доріг у Луганській області 25.03.2016 звернулась до господарського суду Луганської області з заявою № 1-203 від 23.03.2016 про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 до 31 грудня 2017 року.
В обґрунтування викладених в заяві вимог, боржник, посилаючись на приписи ст. 121 ГПК України, зазначав про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13. Зокрема, заявник вказував на те, що Служба автомобільних доріг у Луганській області є неприбутковою організацією та одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Роботи, що виконувалися позивачем на виконання договору № 170 від 24.12.2012, фінансувались по мірі надходження коштів з державного бюджету.
Як зазначає боржник, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Пункт 26 цієї ж Постанови: “Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використанні бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).”
Також, постанова Кабінету Міністрів України від 30.09,2015 № 805 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498” тлумачить, що роботи виконані у 2010-2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2015- 2017 роках за рахунок коштів залучених у попередні роки під державні гарант Державним агентством автомобільних доріг України.
Отже, Служба автомобільних доріг у Луганській області - відповідач у справі № 913/3483/13 зазначає, державне фінансування робіт виконаних у 2010-2014 роках, розписано на 2015-2017 роки, а тому на даний момент державне фінансування на оплату заборгованості по вказаному вище договору у Служби автомобільних доріг у Луганській області - відсутнє. Блокування рахунків Служби автомобільних доріг у Луганській області ставить під загрозу безпеку на дорогах (особливо в зимовий період) та зупиняє виконання поточних робіт взагалі, унеможливлює виплати заробітної плати
Вказані обставини заявник вважає такими, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 та роблять його неможливим.
Дослідивши вказані доводи боржника, суд зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 ГПК України, і за наявності обставин, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, господарський суд має право, зокрема, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року № 9 роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У зв'язку з викладеним вбачається, що при вирішенні питання щодо заяви сторони про відстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК задоволення заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
У відповідності до обставин, встановлених у рішенні господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13, підставою для проведення розрахунків між сторонами є договір № 170 від 24.12.2012 з реконструкції автомобільної дороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне км 523+246 - км 526+646 Луганської області, укладений між підрядником (стягувачем) та замовником (боржником), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався на свій ризик власними і залученими силами і засобами ремонтних робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне км 523+246 - км 526+646 Луганської області, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.
Таким чином, встановлені по справі обставини свідчать про те, що відносини, які виникли між сторонами у справі на підставі укладеного договору, є господарськими зобов'язаннями. Крім того, укладаючи відповідний господарський правочин в 2012 році, сторони взяли на себе певні зобов'язання по виконанню умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам.
У відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2016 у справі № 913/3483/13 з дня набрання ним законної сили, відповідач зауважує на тому, що фінансування виконаних позивачем робіт за укладеним договором № 170 від 24.12.2012, здійснюється за рахунок державного бюджету України, разом з тим, відсутність державного фінансування виконаних стягувачем робіт унеможливлює проведення розрахунків за вказаним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, з урахуванням вказаних норми, саме по собі відсутність бюджетного фінансування замовлених, але несплачених робіт, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи, що також кореспондується з положеннями ст. 617 ЦК України.
Судом також враховано, що невиконання боржником своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором негативно відображується і на господарській діяльності стягувача, а відстрочення виконання рішення суду суттєво зачіпає інтереси Товариство з обмеженою відповідальністю “Дорбудтехнологія”, оскільки здійснення розрахунків з контрагентами, обов'язок по сплаті обов'язкових зборів, а також своєчасної виплати заробітної плати працівникам є однаковим як для боржника, так і для стягувача.
При цьому слід зазначити, що як боржник так і стягувач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. До того ж, ані нормами чинного законодавства, ані умовами укладеного договору не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по оплаті замовлених послуг за бюджетні кошти.
До того ж, суд зазначає, що доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати). Проте, заявником доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не подано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені боржником обставини про відстрочку виконання рішення не носять особливого і надзвичайного характеру, свідчать лише про негативні явища в поточній діяльності відповідача, а відсутність фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету не може вважатись винятковою обставиною у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.05 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно, до ч. 2 ст. З Закону України “Про виконавче провадження” рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
В силу ч. 1 ст. З Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому, нормами вказаного закону не передбачено будь-яких дій щодо можливого блокування руху коштів державного органу-боржника або арешту його коштів. Таким чином, відсутність коштів на казначейських рахунках Служби автомобільних доріг у Луганській області не може завдати несприятливих наслідків або спричинити блокування роботи державного органу при виконанні рішення суду щодо стягнення з нього коштів. Більше того, держава гарантує задоволення вимог стягувача за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається відповідач в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні заяви Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 року у справі № 913/3483/13 до 31.12.2017 суд відмовляє за необґрунтованістю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 ГПК України господарський суд
У задоволенні заяви Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014 у справі № 913/3483/13 до 31 грудня 2017 року відмовити.
Суддя Г.М. Старкова