Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "06" квітня 2016 р. Справа № 906/1147/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.01.16р. № 01
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1.20/6-284 від 08.02.16р.
ОСОБА_3, дов. № 1.20/6-285 від 08.02.16р.
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Житомирської міської ради (м.Житомир)
про визнання недійсним рішення від 11.06.15р. № 28-р/к у справі № 3.5-31/2015
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.15р. № 28-р/к у справі № 3.5-31/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових обґрунтуваннях від 13.08.15р. по справі (а.с.51,52). Зокрема, позивач вважає, що оспорюване рішення має бути визнане недійсним у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього відповідальності у вигляді штрафу, оскільки позивач не займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Також вважає, що висновки відповідача, що позивач вчинив дії, які полягають у застосуванні з 01.06.14р. по 02.10.14р. тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги", не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідач у відзиві від 08.09.15р. № 1.20/6-2213 на позовну заяву і додаткових поясненнях від 05.04.16р. (а.с.165) та його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні (а.с.65-68). Зокрема, зазначили, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог конкурентного законодавства та, що внаслідок проведення аналізу згідно Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку відповідачем було встановлено монопольне становище позивача в період 2011-2014 років та поточного періоду 2015 року на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах відповідної зони обслуговування м.Житомира, де знаходяться будинки, що перебувають на балансі КП "ВЖРЕП" № 11 з частками 100%, відповідно. Крім того, вказали, що позивач при розрахунках з мешканцями житлових будинків за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.06.14р. по 02.10.14р. застосував тарифи на дані послуги з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідач у додаткових письмових поясненнях від 05.04.16р. № 1.20/6-712 на позовну заяву та його представники в судовому засіданні зазначили про преюдиціальне значення обставин справи, встановлених судами у справі № 906/1277/15 (а.с.165).
Третя особа у письмових поясненнях від 18.09.15р. по справі вважає заявлений позов обґрунтованим, посилаючись, зокрема, на те, що здійснювати перерахунки плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.14р. по 02.10.14р. згідно оспорюваного рішення відповідача немає законних підстав, так як тариф встановлений рішенням міськвиконкому від 16.05.13р. № 201, додаток № 3 залишився незмінним, за виключенням складової послуги з вивезення побутових відходів (а.с.140,141).
Представник третьої особи у клопотанні від 05.04.16р. підтримав заявлений позов, та просив розглядати справу без участі представника виконавчого комітету Житомирської міської ради (а.с.161).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
11.06.15р. адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 28-р/к у справі №3.5-31/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно якого, зокрема, визнано, що КП "ВЖРЕП № 11" протягом 2011 - 2014 років та поточного періоду 2015 року займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах відповідної зони обслуговування м.Житомира з частками 100 відсотків відповідно (п.1 рішення), а також визнано дії КП "ВЖРЕП № 11", які полягають у застосуванні з 01.06.2014 по 02.10.2014 тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово - комунальні послуги", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (п.2 рішення)(а.с.11-14).
Згідно п.3 даного рішення, за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на КП "ВЖРЕП № 11" штраф у розмірі 68000,00 грн.
Також, згідно цього ж рішення, зобов'язано КП "ВЖРЕП № 11" у місячний строк з дня одержання рішення припинити порушення, зазначене в пункті 2 цього рішення, шляхом проведення мешканцям житлових будинків, які обслуговує КП "ВЖРЕП № 11", перерахунку плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2014 по 02.10.2014 (п.4 рішення).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним даного рішення адміністративної колегії, вважає, зокрема, що воно має бути визнане недійсним у зв'язку з неправомірним застосуванням до позивача відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки він не займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та не підпадає під дію ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позивач зазначив, що крім нього в межах зони його обслуговування діє три об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ("Автомобіліст-59-а", "Гоголівська 9", "Фенікс"), діє ЖБК - 1 (майдан Привокзальний 6/126), що обслуговує 10 житлових будинків на території обслуговування КП ВЖРЕП 11; ЖБК-2 (проспект Миру 19), що обслуговує 3 житлових будинки на зазначені вище території, які згідно КВЕД також є надавачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що загалом становить 14% від загальної кількості будинків розташованих на території, що обслуговує підприємство, не враховуючи приватного сектору. Також зазначив, що з територією обслуговування КП "ВЖРЕП - 11" межують КП "ВЖРЕП - 8", КП "ВЖРЕП - 9" та КП "ВЖРЕП - 16", які не мають адміністративних або інших бар'єрів для вступу на ринок послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На думку позивача, мешканці будинків мають можливість створити ОСББ та самостійно обирати обслуговуючу компанію.
Позивач вважає, що ці обставини достовірно відомі відповідачу, а отже в контексті ст.35 ГПК України, не підлягають доказуванню.
На думку позивача, висновки відповідача в оспорюваному рішенні, що позивач вчинив дії, які полягають у застосуванні з 01.06.14р. по 02.10.14р. тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не відповідають дійсним обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, тощо.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
За змістом ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
- проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Відповідно до п.15.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.11р., установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Підпунктом 15.4 цієї ж постанови передбачено, що обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Як вбачається з оспорюваного рішення (а.с.11-14), а також з письмового відзиву відповідача від 08.09.15р. № 1.20/6-2213 на позовну заяву (а.с.65-68), при встановленні факту монопольного становища позивача на ринку відповідачем, на підставі Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.02р., здійснено аналіз ринків, на яких діє КП "ВЖРЕП № 11".
Так, зокрема, територіальними (географічними) межами ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на якому діє позивач, визначена відповідна зона обслуговування м.Житомира, де знаходяться будинки, що перебувають на балансі КП "ВЖРЕП № 11".
При цьому, згідно п.9.2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є, зокрема, адміністративні обмеження, тобто, ті, які встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції чинній на час визначення позивача виконавцем відповідних послуг) визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Так, саме КП "ВЖРЕП № 11" визначене виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 436 від 10.09.13р. (а.с.35).
Тобто, інші надавачі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м.Житомирі, станом на час дослідження ринку фактично не були конкурентами КП "ВЖРЕП № 11" на відповідному ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Отже, позивачем не доведено існування на даному товарному ринку конкуренції чи альтернативних джерел отримання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.
Таким чином, КП "ВЖРЕП № 11" протягом 2011-2014 років та поточного періоду 2015 року займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах відповідної зони обслуговування м.Житомира, де знаходяться будинки, що перебувають на балансі позивача, з частками 100 відсотків, відповідно.
Крім того, слід зазначити, що згідно п.11 ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також монопольного (домінуючого) становища, суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень) віднесено до повноважень названого Комітету. За приписами частини четвертої цієї ж статті здійснення відповідних повноважень іншими органами державної влади не допускається.
Тобто, господарський суд не вправі ні самостійно, ні шляхом призначення судової експертизи визначати наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища позивача на певному товарному ринку.
Висновок про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища може бути здійснено лише за результатами спеціального дослідження, яке включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку, причому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. Таке дослідження проводиться органом Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, про що зазначено вище.
Таким чином, вказаний висновок є підсумком правової оцінки фактичних обставин, встановлених органом Антимонопольного комітету України у проведенні відповідного дослідження згідно з Методикою.
Тому, питання про наявність або відсутність підстав вважати, що КП "ВЖРЕП №11" займав монопольне (домінуюче) становище на певному ринку, є правовим і з'ясовується територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, а господарський суд, розглядаючи справу, в свою чергу, лише перевіряє правильність застосування названим відділенням норм Методики у вирішенні даного питання.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 10.02.09р. у справі № 4/44а.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживання монопольним (домінуючим) становищем визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-р/к від 11.06.15р. у справі № 3.5-31/2015 в частині визнання дій КП "ВЖРЕП № 11", які полягають у застосуванні з 01.06.14р. по 02.10.14р. тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, є законним та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.2 п."а" ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Згідно п.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначається ст.31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню (ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Згідно п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Згідно ч.5 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що в разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
Таким чином, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" містить чіткий механізм забезпечення збалансованості цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та обов'язкового повідомлення споживачів про зміну вартості цих послуг.
Так, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 201 від 16.05.13р. "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП "ВЖРЕП № 11", зокрема п.1.2, передбачено встановлення для КП "ВЖРЕП № 11" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо за кожним будинком згідно з додатками 2, 3 (а.с.23).
Додатком № 2 до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 201 від 16.05.13р. встановлено тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП "ВЖРЕП № 11" з 01.06.13р. (а.с.27,28).
Додатком № 3 до цього ж рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради встановлено тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП "ВЖРЕП № 11" з 01.12.13р. (а.с.29,30).
При цьому, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 201 від 16.05.13р. оприлюднено у газеті "Місто" 17.05.13р. (а.с.123), підтверджено в постанові Корольовського районного суду м.Житомира від 01.11.13р. (а.с.142-145).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 433 від 10.09.13р. послугу з вивезення побутових відходів вивели зі складу тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до зміни розмірів тарифів на зазначені послуги (а.с.22).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 434 від 10.09.13р. внесено зміни в додатки 1 і 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 201 від 16.05.13р., а до додатку 3 даного рішення такі зміни внесені не були (а.с.75).
Протоколом № 1 засідання робочої групи Мінрегіону України щодо аналізу ситуації зі встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги від 13.08.13р. доручено робочим групам, зокрема, Житомирської області, здійснити перевірку економічної обґрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги у всіх населених пунктах відповідного регіону, де було підвищено тарифи з початку 2013 року, та вжити відповідно до закону заходів щодо скасування завищених (економічно необґрунтованих) тарифів, привівши їх до рівня тарифів, що діяли станом на 01.01.13р. (а.с.42-44).
Таким чином, враховуючи вимоги даного урядового протоколу, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком 3 до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 201 від 16.05.13р. "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП "ВЖРЕП № 11" з 01.12.13р. введені не були.
Як вбачається з матеріалів справи, директором КП "ВЖРЕП № 11" було видано наказ № 23/1 від 30.05.14р. про встановлення з 1 червня 2014 року тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо за кожним будинком згідно з додатком 1 (без послуги з вивезення твердих побутових відходів)(а.с.34).
Згідно даних позивача, відповідно до даного наказу позивачем був застосований вказаний тариф (а.с.5,79).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 257 від 09.07.14р. "Про погодження звіту про виконання показників фінансового плану за 2013 рік КП "ВЖРЕП 11" Житомирської міської ради, згідно п.2 якого зобов'язано директора КП "ВЖРЕП 11" (ОСОБА_4А.) застосувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що встановлені додатком 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.05.13р. № 201 (а.с.85).
При цьому, доказів офіційного оприлюднення зазначеного вище рішення ні позивачем, ні третьою особою не подано і такі докази відсутні в матеріалах справи.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 401 від 17.09.14р. "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.13р. №№ 191, 193, 195, 197, 199, 201,203,205, 206, 208" (а.с.32) встановлено:
1. Додатки 3 до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.13р. №№ 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 206, 208 викласти в новій редакції згідно з додатками 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.
2. Управлінням праці та соціального захисту Богунської та Корольовської районних рад забезпечити відшкодування пільг та субсидій КП "ВЖРЕП №№ 1, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 16" Житомирської міської ради з 1 червня 2014 року.
3. Рішення набуває чинності через 15 днів з дня його офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації.
Таким чином, враховуючи вимоги ч.5 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 401 від 17.09.14р., мали бути введені не раніше, ніж з 03.10.14р.
Отже, такий порядок введення в дію тарифів, а саме - "заднім числом", що суперечить вимогам ч.5 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", призвів до того, що виробник послуг зобов'язав споживачів сплачувати за надані ним послуги за зміненими тарифами без додержання встановленого законом терміну, що, у свою чергу, призвело до ущемлення інтересів споживачів, оскільки споживачі за певний період змушені були безпідставно сплачувати більший розмір коштів внаслідок неправомірно введених тарифів.
Суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що його діями із застосування змінених тарифів з 01.06.14р. ніяким чином не були ущемлені інтереси споживачів, враховуючи наступне.
Згідно п.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" №15 від 26.12.11р., для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання. При цьому, господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.
Як вбачається з оспорюваного рішення, в ході проведення дослідження ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що діючі тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлені рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.09.14р. № 401 "Про внесення до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.13р. №№ 191,193,195, 197, 199, 201, 202, 203, 205, 206, 208", яке було оприлюднено в газеті "Місто" 18 вересня 2014 року. Відповідно до квитанцій на сплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "ВЖРЕП № 11" почало застосовувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01 червня 2014 року, тобто, ще до прийняття рішення виконавчим комітетом Житомирської міської ради від 17.09.14р. № 401, що суперечить чинному законодавству України (а.с.11-14).
Отже, матеріалами справи № 3.5-31/2015 від 22.05.15р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції доведено, що дії КП "ВЖРЕП № 11", які полягають у застосуванні з 01.06.14р. по 02.10.14р. тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги", є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (а.с.70-132).
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду від 12.06.12р. у справі № 58/500.
Слід зазначити, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначена відповідальність у вигляді накладення штрафу на суб'єкт господарювання у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 68000,00 грн. за вчинення порушення, визначеного абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім того, оскільки, КП "ВЖРЕП № 11" дійсно було вчинене порушення, визначене абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме -застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.06.14р. по 02.10.14р. з недотриманням встановленого Законом України "Про житлово-комунальні послуги" порядку введення їх у дію, то Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України правомірно зобов'язано позивача припинити зазначене порушення шляхом проведення мешканцям житлових будинків, які обслуговує КП "ВЖРЕП № 11", перерахунку плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.14р. по 02.10.14р.
Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пп.15.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.11р., господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд також керується обставинами, встановленими рішеннями судів, які набрали законної сили у аналогічних спорах у справах № 906/855/15, № 906/1277/15.
Так, зокрема, у справі № 906/855/15 за позовом КП "ВЖРЕП № 5" до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13-р/к від 15.05.15р. у справі № 3.5-26/2015 судовими інстанціями встановлено, що згідно з оспорюваним рішенням порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визнано саме недотримання КП "ВЖРЕП № 5" порядку введення тарифів на послуги, а не їх встановлення (яке належить до компетенції органів місцевого самоврядування).
У справі № 906/1277/15 за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 26.06.15р. № 38 р/к у справі № 3.5-40/2015, судом було встановлено обставини, які підтверджують, що дії виконавчого комітету Житомирської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 17.09.14р. № 401 "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.13р. №№ 191, 193, 195, 197, 199, 201, 202, 203, 205, 206, 208", яким з 01.06.14р. для мешканців житлових будинків м.Житомира, які обслуговують комунальні підприємства "ВЖРЕП"и м.Житомира, встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням чинного законодавства України. Це є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.7 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді дій, заборонених ст.17 цього Закону, які полягають у створенні умов "ВЖРЕП"ам м.Житомира для порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним на підставі ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є підставою для відмови в позові.
При відмові в позові судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.04.16
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.),
3 - третій особі - Виконком Житомирської міськради (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова 4/2) (рек. з повід. про вруч.).