05.04.16р. Справа № 904/1451/16
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 8 226,64 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 6523 від 12.04.2011 у розмірі 8 226,64 грн., з яких: 5 213,08 грн. основна заборгованість, 617,36 грн. пеня, 2 206,28 грн. інфляційні втрати, 189,92 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №6523 від 12.04.2011 щодо своєчасної та повної сплати теплової енергії за період з 02.10.2013 по 31.10.2015.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2016.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 23.03.2016 на 05.04.2016.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
12.04.2011 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 6523 (а.с.8).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.
Згідно з пунктом 6.1 договору цей договір діє з 09.07.2008 по 09.07.2012 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
З документів, що наявні у матеріалах справи не вбачається, що дію договору припинено.
Відповідно до пункту 1.3 договору постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені у таблиці № 2 у відповідності до встановленого плану теплоспоживання (а.с.9).
На виконання умов договору позивач здійснив поставку теплової енергії відповідачу за період з 02.10.2013 по 31.10.2015 на загальну суму 5 213,08 грн. та виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату (а.с.26-39).
Відповідно до пункту 3.1 договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі, та іншими формами розрахунку за домовленістю сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження зупинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 5 213,08 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з такого.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3.1 договору, строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у сумі 5 213,08 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 3.4 договору, якщо споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) і не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1 договору, він несе відповідальність згідно з п.п. 4.7- ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення сплати.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 20.02.2015 по 11.01.2016 у сумі 617,36 грн.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с.13), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 617,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 20.11.2013 по 11.01.2016 у сумі 189,92 грн. та інфляційні втрати за період з 20.11.2013 по 11.01.2016 у сумі 2 206,28 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с.13), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 189,92 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 206,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50089, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) - основний борг у розмірі 5 213,08 грн., пеню у розмірі 617,36 грн., 3% річних у розмірі 189,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 206,28 грн., судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 06.04.2016.
Суддя Я.С. Золотарьова