04.04.16р. Справа № 904/278/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", м. Дніпропетровськ
до Міського комунального підприємства "ДНІПРОАВТОМІСТ", м. Дніпропетровськ
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддоргруп", м. Дніпропетровськ
про стягнення збитків у розмірі 9 644, 40 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 25.11.2015р.
Від відповідача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 01.02.2016р.
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Міського комунального підприємства "ДНІПРОАВТОМІСТ" збитки у розмірі 9 644,40 грн.
Ухвалою суду від 29.02.2016р. до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача залучено Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради.
Ухвалою суду від 28.03.2016р. до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддоргруп".
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов в якому зазначив, що згідно зі Статутом МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" підприємство засноване на власності територіальної громади м. Дніпропетровська (п. 1.2); власником підприємства є територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської Ради (п.1.4); оперативне управління підприємством здійснюється Управлінням комунального господарства міської Ради (п. 3.1); органом управління майном підприємства є Комітет комунальної власності міської Ради (3.2). Внаслідок реорганізації Управління комунального господарства міської Ради органом управління майном підприємства - МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" станом на сьогоднішній день є Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської Ради.
Рішенням Дніпропетровської міської Ради від 27.11.2013р. № 44/43 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпропетровська" (п.7.2.1) встановлено, що прибирання балансових доріг виконує Дніпропетровське міське комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів". Ремонт балансових вулиць, доріг і споруд на них, у тому числі ремонт твердого покриття, колесовідбійних стрічок і направляючих огорож, нанесення горизонтальної дорожньої розмітки виконують ДМКП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів", інші дорожньо - будівельні підприємства відповідно до закріплення, затвердженого виконкомом Дніпропетровської міської Ради.
01.02.2016р. за вих. № 13 МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" звернулося з відповідним запитом до Департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, в якому поставило питання щодо встановлення особи - виконавця ремонту дорожнього покриття Центрального мосту № 2 у 2014р. та відповідно виділення бюджетних коштів на проведення зазначеного ремонту.
04.02.2016р. за № 3/347 Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради надав відповідь, згідно до якої послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття Центрального мосту № 2 у 2014р. здійснювало ТОВ "Буддоргруп", на підставі договору № 2 від 11.04.2014р. № 21/14 та перемоги у тендері з надання послуг з поточного ремонту покриття вулично - шляхової мережі, який проводився Департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради відповідно до титульного переліку з поточного ремонту автошляхів міста (до якого входив Центральний міст № 2).
Таким, чином МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" не проводило ремонт дорожнього покриття Центрального мосту № 2, не отримувало кошти з місцевого бюджету на проведення зазначеного ремонту, даний ремонт проводився переможцем тендеру - ТОВ "Буддоргруп", який проводився Департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради відповідно до титульного переліку з поточного ремонту автошляхів міста (до якого входив Центральний міст № 2)- у порядку п.7.2.1 Рішення Дніпропетровської міської Ради від 27.11.2013р. № 44/43 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпропетровська".
Відповідач зазначає, що на підставі викладеного в діях МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" відсутня вина у спричиненні шкоди, що є підставою для звільнення від відповідальності МКП "Дніпроавтоміст" від відшкодування зазначеної шкоди.
Третя особа -1 в ході розгляду справи надала пояснення в яких зазначила, що 11.04.2014р. між Департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддоргруп" укладено договір № 21/14 про закупівлю послуг за державні кошти: поточний ремонт автошляхів.
Відповідно до розділу ІІ Учасник повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам чинного законодавства, нормативно-технічним актам та санітарним нормам.
Відповідно до розділу ХІІ невід'ємною частиною договору є титульний перелік поточного ремонту автошляхів міста на 2014 рік згідно до якого послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття Центрального мосту № 2 в 2014 р. здійснювало ТОВ "Буддоргруп".
Уповноваженими представниками сторін за договором було підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою (ф.КБ-2), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) за 2014 рік, які свідчать про виконання ТОВ "Буддоргруп" договірних зобов'язань, зокрема, послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття Центрального мосту №2 в 2014р., що є документальним підтвердженням виконання робіт за договором на загальну суму 567 692,87 грн.
Таким чином, МКП "ДНІПРОАВТОМІСТ" не проводило ремонт дорожнього покриття Центрального мосту №2, не отримувало кошти з місцевого бюджету на проведення зазначеного ремонту, даний ремонт проводився переможцем тендеру з надання послуг з поточного ремонту покриття вулично-шляхової мережі міста - ТОВ "Буддоргруп", який проводився Департаментом комунального господарства та капітального будівництва ДМР відповідно до титульного переліку з поточного ремонту автошляхів міста (до якого входить Центральний міст №2).
Третя особа -2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Ухвалою суду від 29.02.2016р. розгляд справи відкладено на 15.03.2016р.
У судовому засіданні 15.03.2016р. винесено ухвалу, якою продовжено строк розгляду справи до 05.04.2016р. та оголошено перерву до 28.03.2016р., 28.03.2016р. оголошено перерву до 04.04.2016р.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В судовому засіданні 04.04.2016р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
12.12.2014р. приблизно о 12 год. 15 хв. на мосту №2 в районі е/о № 102 автомобіль НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (далі - позивач) на праві приватної власності, що підтверджується копією технічного паспорта (а.с. 12), під час руху в'їхав правими колесами автомобіля в яму розташовану на проїзній частині на смузі його руху, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а саме: проколоті праві переднє та заднє колоса, та ушкоджені праві передні та задні колесні диски.
Відповідно до Довідки сектору оформлення матеріалів відділу ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 13).
За кермом автомобіля перебував працівник позивача ОСОБА_3, який згідно висновку КП "Дніпропетровський наркологічний диспансер" не перебував у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння (а.с. 14).
Згідно рахунку-фактури № СФ-000_468 від 12.12.2014р. вартість ремонту пошкодженого майна складає 9 644,40 грн. (а.с. 15).
Відповідно Рапорту старшого інспектора сектору ОДР ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ ГУМВС України у Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_4 балансоутримувачем дороги, на якій сталося ДТП, є КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" (а.с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, наявні недоліки утримання вулично-дорожної мережі на місці ДТП: наявність на покритті вибоїн та руйнувань; внаслідок порушення правил утримання автодоріг та вулиць", що було зафіксовано у відповідній довідці про ДТП ГДН №009030 від 12.12.2014 року та у протоколі огляду місця пригоди (а.с. 63).
Позивач звертався з претензією до КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради про відшкодування збитків.
КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради надало відповіді №39 від 05.02.2015р., в якій зазначило, що станом на 12.12.2014р. Центральний міст №2 на його балансі не перебував та не перебуває на даний час (а.с. 24).
Баланосоутримувачем Центрального мосту №2 є Міське комунальне підприємство "ДНІПРОАВТОМІСТ" (далі - відповідач).
27.08.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1059 про відшкодування шкоди, яка виникла в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань (а.с. 25-28).
Зазначена вимога була отримана відповідачем 28.08.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 32).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму збитків не відшкодував, що і стало причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.
Позивач вважає, що причиною цієї ДТП є недбальство відповідача, який не забезпечує належний стан шляхового покриття. не ліквідував вибоїни розміром 2,0м х 1,7 м х 0,2м на вказаній діляниці дороги, що і стало причиною ДТП з матеріальними збитками.
В свою чергу, Відповідач зазначає, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки, згідно відповіді Департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської Ради (лист № 3/347 від 04.02.2016р.), послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття Центрального мосту № 2 у 2014 році здійснювало ТОВ «Буддоргруп», на підставі договору № 2 від 11.04.2014р. № 21/14 та перемоги у тендері з надання послуг з поточного ремонту покриття вулично-шляхової мережі міста, який проводився Департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської Ради відповідно до титульного переліку з поточного ремонту автошляхів міста, до якого входив і Центральний міст № 2. Таким чином, МВКП «ДНІПРОАВТОМІСТ» не проводило ремонт дорожнього покриття Центрального мосту №2, не отримувало кошти з місцевого бюджету на проведення зазначеного ремонту, даний ремонт проводився переможцем тендеру з надання послуг з поточного ремонту покриття вулично - шляхової мережі міста - ТОВ "Буддоргруп".
На підставі викладеного, відповідач вважає, що в діях МКП «ДНІПРОАВТОМІСТ» відсутня вина у спричиненні шкоди.
Стаття 395 Цивільного кодексу України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, має абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права виявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України правила про захист права власності, встановлені гл. 29 Цивільного кодексу України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
Якщо порушення речового права на чуже майно з вини третіх осіб завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися по захист належних їй прав на підставі ст.396 Цивільного кодексу України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення по захист цього права.
Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху.
Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
З матеріалів справи вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП був посадовою особою позивача та виконував свої трудові обов'язки (а.с64-.65).
У визначенні збитків слід виходити з положень статті 22 ЦК України, відповідно до якої Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України, за приписами якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки,
- збитків,
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,
- вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Отже, для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитків та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У цьому випадку саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір (постанова ВСУ від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).
Факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок наїзду на вибоїну підтверджено Довідкою від 12.12.2014р., складеною капітаном ОСОБА_6 року, та Рапортом старшого інспектора сектора ОРД ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_4О, відповідно до яких транспортний засіб PORSCHE CAYENNE ТURBO, номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: (праві передні та задні колеса, колесні диски) внаслідок наїзду на перешкоду (яму), розташовану на проїздній частині на Центральному мосту № 2 в районі е/о 102 (а.с.13, 18, 19-23).
Відповідно до п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди" вимоги до експлуатаційного стану максимальна глибина окремих вибоїн не має перевищувати 6 см (для вулиць та доріг населених пунктів цей показник ще менший- 4 см). При цьому аварійно небезпечна ділянка має бути позначена відповідним попереджувальним знаком.
Однак, як вбачається зі Схеми місця ДТП розмір вибоїни, що стала причиною ДТП, становить 2,0м х 1,7 м , глибина - 0,2м. (а.с.63).
Вищезазначене свідчить про недотримання відповідачем чинних норм та стандартів, щодо утримання автомобільних доріг.
Заперечення відповідача щодо відсутності його вини судом не приймаються з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.
Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").
У статті 11 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг у зимовий період.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.
Статтею 13 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; за якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
У відповідності до пунктів 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, в тому числі: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів збезпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Указані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).
Отже, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вони повинні бути відшкодовані власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Відповідач пояснив, що у зв'язку з відсутністю фінансування, МКП «ДНІПРОАВТОМІСТ» не проводило ремонт дорожнього покриття Центрального мосту № 2.
Доказів позначення попереджувальними знаками виявлених перешкод дорожнього руху на Центральному мосту № 2, сповіщення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про стан дорожнього покриття, як того вимагає чинне законодавство, відповідач суду не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, балансоутримувачем Центрального мосту № 2 у м. Дніпропетровськ є міське комунальне підприємство «ДНІПРОАВТОМІСТ», отже й відповідальність за стан дорожнього полотна на мосту покладено саме на нього.
Щодо посилань відповідача на відсутність фінансування, як на відсутність своєї вини, суд зазначає, що, відповідно до приписів статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішень Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005), та у справі „Бакалов проти України” (від 30.11.2004) відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, яка у відповідності з приписами ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.
Суму збитків позивач визначив, виходячи з вартості ремонту пошкодженого майна - 9 644,40 грн., яку він сплатив за ремонт автомобіля офіційному дилеру Porsche - ТОВ «Прайм-Авто ЛТД» платіжним дорученням № 57747 від 16.12.2014р. (а.с. 15,17).
Отже, матеріалами справи встановлено, що невиконання відповідачем своїх обов'язків з якісного утримання дорожнього полотна Центрального мосту № 2 призвело до пошкодження автомобіля позивача, та спричинило останньому збитки в розмірі вартості ремонту пошкодженого майна в сумі 9 644,40 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що спір доведено до розгляду у суді з вини відповідача, на нього, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судовий збір у справі.
Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Міського комунального підприємства "ДНІПРОАВТОМІСТ" (47107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 28, код ЄДРПОУ 21926724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15-А, код ЄДРПОУ 30012848) збитків у сумі 9 644,40 грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок чотири грн. 40 коп.), витрати по сплаті судового збору - 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 07.04.2016р.
Суддя ОСОБА_7