06 квітня 2016 року Справа № 34/5005/5210/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 року
у справі Господарського суду № 34/5005/5210/2012 Дніпропетровської області
за заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Діоген"
провизнання банкрутом,
В судовому засіданні взяли участь представники:
Арбітражний керуючий Верченко Д.В.
ПАТ "Банк Кредит Дніпро"- Болбот К.Ю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року у справі № 34/5005/5210/2012 (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_4 про усунення арбітражного керуючого Верченка Д.В. від виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ "Діоген" відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Науменко І.М., Вечірко І.О.) ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судом апеляційної інстанції постановою та ухвалою місцевого господарського суду, скаржник ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року у справі № 34/5005/5210/2012.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та касаційної скарги в даному судовому засіданні, вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом про банкрутство, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про визнання Закритого акціонерного товариства "Діоген" банкрутом прийнята судом першої інстанції 12.05.2014 року, тобто вже після набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство.
Зазначене передбачає застосування у ліквідаційній процедурі положень саме нової редакції Закону про банкрутство, які, зокрема, визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.
Так, положеннями ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Відповідно до зазначених положень на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього Закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_4 про усунення арбітражного керуючого Верченка Д.В. від виконання обов'язків ліквідатора, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.
За таких обставин заявник касаційної скарги позбавлений права на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13, від 18 листопада 2015 року у справі № 910/15007/14.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_4 слід припинити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 80, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року у справі № 34/5005/5210/2012 припинити.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
Б.М. Поляков