Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314
Іменем України
05.03.2007
Справа №2-2/1207-2007
За позовом: ДП «Дельта-лоцман», (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна , 27)
До відповідача: ТОВ «Інфлот -Універсал», (м. Керч, вул. Г.Петрова, буд.2, кв279)
Про стягнення 28946,98 дол. США.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : Беседков, представник, доручення у справі.
Від відповідача : Каратєєва Л.І.- ю/к, доручення у справ, Шелковіч О.В.- гол. бух., доручення у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до ГС АРК з позовом про стягнення заборгованості за послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден у сумі 2860,43дол. США, пені в сумі 169,99дол.США, штрафу в сумі 200,20 дол. США, всього 3230,62дол. США, що складає 16314,63грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 жовтня 2006р. між ДП «Дельта-лоцман» (позивачем) і ТОВ «Ін флот-Універсал» (відповідачем) був укладений договір №05/06-07.
На підставі заявок відповідача, позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден. Фактичне надання позивачем послуг в повному обсязі підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден. На виконання п.2.1.2. договору позивачем були надані відповідачу рахунки на оплату наданих послуг. Однак, на момент звернення позивача з позовом у суд послуги відповідачем не оплачені у повному обсязі Заборгованість з послуг лоцманського проведення та служби регулювання руху суден складає 2860,43дол. США. Згідно з п. 5.3 договору, ч.2 ст. 231 ЦК України, за порушення строків виконання зобов'язання зі своєчасної оплати рахунків відповідачу нарахована пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг за кожний день прострочення, яка відповідно до розрахунку становить 169,99дол. США та штраф в розмірі 7%, що становить суму - 200,20дол. США.
Загальна сума боргу з урахуванням пені та штрафу складає 3230,62дол. США, що складає 16314,63грн.
09 січня 2007р. до ГС АРК надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, у якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 27949,36дол. США, пеню в розмірі 455,29дол. США, штраф у розмірі 542,33 дол. США, а всього 28946,98 дол. США, що станом на 08.12.2006р. складає 146182,25грн.
29 січня до ГС АРК надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, у якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 58495,88дол. США, пеню в розмірі 1730,36 дол. США, штраф у розмірі 2586,96 дол. США, а всього 62813,20 дол. США, що станом на 16.01.2007р. складає 317206,66грн.
У судовому засіданні, що відбулося 01.02.2007р., відповідач надав клопотання про заміну неналежного відповідача. На думку відповідача, належним відповідачем у дійсній справі повинен бути судовласник-нерезидент, тому що дії морського агенту по виконанню зовнішньоекономічного договору з судовласником - нерезидентом, є дії цього нерезидента.
Також, у судовому засіданні, що відбулося 01.02.2007р., відповідач надав відзив на позов, у якому пояснює суду, що позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.12.2006р. не визнає, та просить суд у частині стягнення боргу у розмірі 16505,80 дол. США провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору, визнати нечинність нарахування податку на додану вартість, який включений в рахунок в сумі 11443,56 дол. США та в частині її стягнення відмовити, визнати нечинність начислення штрафних санкцій в сумі - 997,62 дол. США та у частині їх стягнення відмовити.
Відзив на позов обґрунтований тим, що: 1) Між стонами підписаний договір №05/06-07 від 12.10.2006р. який викладений у формі єдиного документу з протоколом розбіжностей. Відповідач вважає, що позивачем не був дотриманий встановлений ст..181 ГК України порядок укладення договорів. На думку відповідача, позивач отримавши протокол розбіжностей не виразив свою незгоду зі змістом, але неодноразові прохання відповідача направити за його адресою підписаний екземпляр протоколу розбіжностей до договору позивач проігнорував. У зв'язку із тим, що позивач не звернувся до суду у встановлений законом строк з проханням урегулювати розбіжності, відповідач вважає його пропозицію прийнятою, а договір - таким, що набуває сили в редакції відповідача. 2) Відповідач вважає, що агент не є належним відповідачем по справі, у зв'язку із чим позов пред'явлений не той особі, яка повинна відповідати за позовом. 3) Відповідач вважає, що сума податку на додану вартість включена в рахунки по оплаті послуг незаконно. Згідно підпункту »е» п.6.5.ст.6 ЗУ «Про податок на додану вартість» (далі ЗУ «Про ПДВ») місцем постачання послуг персоналу по обслуговуванню морських судів, є місце надання таких послуг - борт судна, тобто територія тієї держави під прапором якої судно ходить, юрисдикція прибережної держави не розповсюджується на іноземне судно, іноземне судно, що перетинає митну територію України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території тієї держави, під прапором якої судно знаходиться, а оскільки на іноземне судно не розповсюджується юрисдикція України, то відповідно до ст. 5 Митного кодексу України, таке судно не є митною територією України. Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна, на якому знаходиться лоцман, а не акваторія по якій ходить судно, послуга з лоцманської проводки надається персоналу іноземного судна і полягає в наданні капітанові судна допомоги в управлінні судном, дачі рекомендацій, роз'ясненню особливостей плавання в районах лоцманської проводки, місцем надання послуг лоцманської служби судновласникам-нерезидентам є територія іноземної держави і такі послуги згідно п.3.1.ст.3 ЗУ «Про ПДВ» не являються об'єктом оподаткування ПДВ. На думку відповідача відсутня база оподаткування податком на додану вартість операцій по постачанню лоцманських послуг і послуг служби регулювання руху суден (СРРС|), оскільки згідно п.4.1.ст.4. ЗУ «Про ПДВ» база оподаткування операцій по постачанню послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, а ставки лоцманського збору і збору за користування послугами служби регулювання руху судів встановлені наказом Мінтрансу України № 214 від 27.6.1996р., є регульованими цінами( тарифами). Відповідно до ст. 127 Конвенції ООН по морському праву, ратифікованої ЗУ від 03.6.1999р. № 728-ХIY, транзитне проходження не підлягає оподаткуванню ніяким митом і податками, зборами за винятком зборів, які стягаються за конкретні послуги, надані такому судну. 4) Відповідач просить відмовити позивачеві в стягненні штрафних санкцій, оскільки на його думку ч.2.ст. 231 ГК України може застосовуватися тільки до сторони договору, що прострочила виконання зобов'язання, що виражається в наданні робіт, послуг, а зобов'язання, за порушення якого позивачем стягаються з відповідача санкції, є грошовими зобов'язаннями, за порушення яких ч.6.ст.231 ГКУ штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором. Частина 1 ст. 231 ГКУ містить імперативну норму, згідно якої законом про окремі види зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається. ЗУ «Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань» встановлена відповідальність за порушення грошових зобов'язань, він регулює правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів, ст. 3 вищенаведеного закону встановлює, що розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується з суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Тому відповідач вважає, що п.5.3. договору, що передбачає наслідки за порушення відповідачем господарських зобов'язань за договором, не може застосовуватися при нарахуванні штрафних санкцій, встановлених ч.2.ст. 231 ГКУ.
У засіданні суду оголошувалися перерви на 01.02. 2007р. , 20.02.2007р., 05.03.2007р.
Після перерв засідання продовжене за участю тих же представників сторін.
У засіданні суду, що відбулося 20.02.2007р., позивач надав «Заперечення на доводи та міркування, викладені ТОВ «Інфлот-Універсал» у відзиві на позовну заяву», у яких повідомляє суду що вважає їх необґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародно-правовим нормам.
Відповідач надав відзив на заяву ДП «Дельта-лоцман» про збільшення позивних вимог вих. №82/07 від 19.02.2007р., у якому просить суд у частині суми позовних вимог:
- щодо стягнення суми боргу за надані послуги в розмірі 38843,02 доларів США провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спора,
- визнати незаконність нарахування податку на додану вартість, яка включена у рахунки в сумі 19168,71 доларів США та у частині її стягнення відмовити,
- визнати незаконність нарахування штрафних санкцій в сумі 4317,32 доларів США та у частині їх стягнення відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.12.2006р. вих. №2936 та
заяви про збільшення позовних вимог від 22.01.2007р. вих. №2936 позивач вважає що основний борг складає 58495,88 доларів США, пеня - 1730,36 дол. США, штраф -2586,96 дол. США, а всього 62813,20 дол. США.
У засіданні суду, що відбулося 05.3.2007р. позивач надав «Розрахунок боргу, розрахунок пені та штрафу за прострочену заборгованість ТОВ «Інфлот-Універсал» перед ДП «Дельта-лоцман» в період з 22.9.2006р. по 30.11.2006р. з урахуванням оплат на 19.02.2007р.» та документ, який позивач називає «Інформація щодо розрахунків ДП «Дельта-лоцман» з ТОВ «Інфлот-Універсал» за послуги надані судам під іноземним прапором за період з 22.9.2006р. по 30.11.2006р. станом на 02.3.2007р.». Відповідно до вищенаведених документів борг по ПДВ складає 19168,68 дол. США, пеня по ПДВ - 884,27 дол. США, штраф по ПДВ - 1248,72 дол. США, пеня за прострочу оплати за надані послуги - 1545,16 дол. США, штраф за прострочу оплати за надані послуги - 2402,99дол. США.
У період з 22.9.2006р. по 30.11.2006р., на підставі заявок відповідача, позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден. Фактичне надання позивачем послуг в повному обсязі підтверджується матеріалами справи у тому числі лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден та не заперечується відповідачем. На думку позивача, з урахуванням оплат відповідача заборгованість за надані послуги без ПДВ за станом на 19.02.2007р. склала 39327,20дол. США.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином, у встановлений термін, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що на момент розгляду спору сума боргу за надані послуги без ПДВ у розмірі 39327,20дол. США відповідачем цілком сплачена позивачу, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі платіжними дорученнями та меморіальними валютними ордерами. Однак, сума 6593,07 дол. США відповідачем сплачена до звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується платіжними дорученнями у іноземної валюті №292,298,300 від 06.12.2006р. та №№303,306,307 від 07.12.2006р.
У зв'язку з тим, що сума боргу без ПДВ відповідачем повністю перерахована, провадження у справі в частині стягнення 39327,20дол. США підлягає припиненню.
У частині стягнення ПДВ в сумі 19168,68 дол. США позов не підлягає задоволенню за наступними підставами : Згідно підпункту »е» п.6.5.ст.6 ЗУ «Про податок на додану вартість» (далі ЗУ «Про ПДВ») місцем постачання послуг персоналу по обслуговуванню морських судів, є місце надання таких послуг - борт судна, тобто територія тієї держави під прапором якої судно ходить, юрисдикція прибережної держави не розповсюджується на іноземне судно, іноземне судно, що перетинає митну територію України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території тієї держави, під прапором якої судно знаходиться, а оскільки на іноземне судно не розповсюджується юрисдикція України, то відповідно до ст. 5 Митного кодексу України, таке судно не є митною територією України. Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна, на якому знаходиться лоцман, а не акваторія по якій ходить судно, послуга з лоцманської проводки надається персоналу іноземного судна, місцем надання послуг лоцманської служби судновласникам-нерезидентам є територія іноземної держави і такі послуги згідно п.3.1.ст.3 ЗУ «Про ПДВ» не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ст. 26 Конвенції ООН по морському праву, ратифікованої ЗУ від 03.6.1999р. № 728-ХIY іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатися тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.
Згідно ст. 127 вищенаведеної Конвенції, транзитне проходження не підлягає оподаткуванню ніяким митом та податками, зборами за винятком зборів, які стягаються за конкретні послуги, надані такому судну.
Незаконність вимог позивача про стягнення з відповідача ПДВ за надані послуги з лоцманського проведення суден та послуги з регулювання руху суден, підтверджується постановами Севастопольського Апеляційного суду від 18 вересня 2006р. по справі № 2-11/7708-2006, та Вищого Господарського суду України у справі №2-11/7708-2006 за позовом ДП «Державна морська лоцманська служба» до ТОВ «Ін флот-Універсал».
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж сторони.
Позивачем також, заявлена вимога про стягнення пені по ПДВ - 884,27 дол. США, штрафу по ПДВ - 1248,72 дол. США, пені за прострочу оплати за надані послуги - 1545,16 дол. США, штрафу за прострочу оплати за надані послуги - 2402,99дол. США.
У цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки:
Стаття 549 ЦК України визначє наступне: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Однак, у зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача ПДВ, а пеня і штраф за позовом нараховані з суми боргу з урахуванням ПДВ, (пеня по ПДВ - 884,27 дол. США, штраф по ПДВ - 1248,72 дол. США), то у стягненні цих сум суд вважає за необхідне позивачу відмовити.
У частині стягнення пені за прострочу оплати за надані послуги - 1545,16 дол. США та штрафу за прострочу оплати за надані послуги - 2402,99дол. США, також слід відмовити, тому що, сторони не уклали угоду про забезпеченню виконання зобов'язання у письмовій формі.
Клопотання відповідача про його заміну судновласниками-нерезидентами не підлягає задоволенню, оскільки стороною за договором є він і позивач правомірно звернувся з вимогою до нього.
Витрати по оплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг відносяться на сторони таким чином:
Позивач з позовом до суду звернувся 13.12.2006р., відповідачем борг в сумі 6593,07дол.США перерахований до звернення з позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №292 від 06.12.2006р. на суму 2109,66 дол. США, №298 від 06.12.2006р. на суму 1987,39 дол. США, №300 від 06.12.2006р. на суму 643,41 дол. США, №303 від 07.12.2006р. на суму 655,98 дол. США, №306 від 07.12.2006р. на суму 476,07 дол. США, №307 від 07.12.2006р. на суму 720,56 дол. США, у зв'язку з чим держмито та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг з цієї суми відноситься на позивача, а з суми 32734,13 дол. США на відповідача, тому що ця сума перерахована після звернення з позовом у суд..
За згодою представників сторін в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підготовлений та підписаний 26.3.2007р.
Керуючись ст.ст.49, 77, п.1-1ст.80,ст. ст.82,84,85 ГПК України, суд,
1. У стягненні боргу за податком на додану вартість у розмірі 19168,68 дол. США, пені за податком на додану вартість у розмірі 884,27 дол. США, штрафу за податком на додану вартість у розмірі 1248,72 дол. США, пені за прострочу оплати за надані послуги у розмірі 1545,16 дол. США, штрафу за прострочу оплати за надані послуги у розмірі 2402,99дол. США відмовити.
2. У частині стягнення боргу в сумі 39327,20дол. США провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Стягнути з ТОВ «Ін флот - Універсал» (98319, АР Крим, м. Керч, вул. Г. Петрова 2 кв.279, для кореспонденції -98318, АР Крим, м. Керч, 1-й Ново-карантийний провулок 13, р/р 260083711701 у КФ ПІБ, МФО 324548, код ЄДРПОУ 32197531, ІПН 231975301063, св. 00330332) на користь ДП «Дельта-лоцман», (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна , 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 260072831 в МОД АППБ «Аваль», МФО 326182) 327,34 дол. США держмито, 59грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.