Постанова від 12.03.2007 по справі 676-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.2007

Справа №2-24/676-2007А

За адміністративним позовом -ВАТ «Сонячна Долина» (АР Крим, м. Судак, смт. Сонячна Долина, вул. Чорноморська, 23)

До відповідача - Державної податкової інспекції у м. Судак (АР Крим, м. Судак, вул. Яблунева, 10)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від позивача - Літвінова Є.М., головний бухгалтер, довіреність від 12.01.2007р., Кірсанова В.К., представник, довіреність № 1-юр від 12.01.2007р.

Від відповідача - Сулейманов Ф.Р., старший державний податковий інспектор юридичного сектору, довіреність № 1131/10-012 від 22.05.2006р., Ганіхіна Н.О., старший державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 343\10-008 від 16.02.2007р.

Обставини справи:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у м. Судак та ДПА в АРК про визнання нечинним податкового повідомленння-рішення ДПІ у м. Судак № 395\1708\10\23-1 від 28.07.2006р. про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 618762грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 281108,10грн., усього 899870,10грн., а також визнання нечинним рішень ДПІ у м. Судак № 2162\10\31-030 від 02.10.2006р. та ДПА в АР Крим № 2757\10\25-007 від 08.12.2006р.

У судовому засіданні 05.02.2007р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог, у якій просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р. та податкове повідомлення рішення ДПА в АР Крим № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006р. (т. 1, а.с. 91).

У судовому засіданні 19.02.2007р. позивач вдруге змінив позовні вимоги та просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р. та податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Судак № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006р. (т. 1, а.с. 128).

Від позовних вимог до ДПА в АР Крим позивач відмовився.

Тому ухвалою від 19.02.2007р. суд закрив провадження у справі у відношенні другого відповідача - ДПА в АР Крим у зв'язку з відмовою позивача від вимог у цій частині ( т. 2, а.с. 27-28).

Змінені позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у запереченнях на позов та у судових засіданнях ( том 1 а.с.120-123).

Згідно з п. 6 ч. 3 розділу V11 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Сонячна Долина» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа розпорядженням Судацької міської ради від 09.08.2000р. та поставлено на облік у ДПІ в м. Судак.

24.07.2006р. ДПІ у м. Судак проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Сонячна Долина» за період з 01.01.2005р по 31.03.2006р., за результатами якої складений акт № 160\23-1 від 24.07.2006р. (т. 1, а.с. 27-77).

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р» № 395\1708\10\23-1 від 28.07.2006р., яким ВАТ “Cонячна Долина» донараховано 618762грн. податку на прибуток та застосовані штрафні санкції у розмірі 281108,10грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку начальнику ДПІ в м. Судак та в ДПА в АР Крим. Скарги були залишені без задоволення, та на підставі рішення ДПА в АР Крим від 08.12.2006р. винесене нове податкове повідомлення-рішення № 774\2794\10\23-1\2 від 20.12.2006р. (т. 2, а.с. 23).

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р. та № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006р. не відповідають чинному законодавству, тому просить визнати їх нечинними.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р., податок на прибуток донарахований, а штрафні санкції застосовані на підставі п.п. б п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (Закон № 2181) за порушення п.п. 5.5.2, 5.5.4 п. 5.5 ст. 5, п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283\97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями (Закон № 283).

Згідно акту від 24.07.2006р. при проведенні перевірки ДПІ у м. Судак встановлені порушення при формуванні валових витрат за 2005р. за статтею «Витрати на поліпшення основних засобів», які призвели до завищення валових витрат за 2005р. на загальну суму 98773,13 грн.

Крім того, на підставі п.п. 5.5.1 п. 5 ст. 5 Закону № 283 зі складу валових витрат були виключені відсотки за відсотковою позикою, що отримана у нерезидента - «Meridian Kapital cis fund» (Кайманові острови, Великобританія), зокрема, що нараховані за договорами від 30.09.2004р., 30.06.2005р., після дат повернення позик, що передбачені договорами.

Також встановлено порушення п.п.5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону № 283, а саме неправомірне віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами, оскільки, на думку ДПІ у м. Судак більш 50% статутного фонду позивача перебуває у власності або управлінні нерезидента.

Згідно висновкам акту, при проведенні перевірки взагалі встановлено заниження оподаткованого прибутку за 2005 рік на суму 2098075 грн., за 1 квартал 2006 року - 376929 грн.; податку на прибуток за 2005 рік - на суму 524519 грн., за 1 квартал 2006 року - 94 232 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача ДПА в АР Крим було прийнято рішення № 2757/10/25-007 від 08.12.2006р. (т. 1, а.с. 9-14).

Як вбачається з цього рішення, в процесі розгляду скарги встановлено, що ДПІ у м. Судак неправомірно встановлено порушення ВАТ «Сонячна долина» норм п.п. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в акті перевірки не наведені докази того, що нерезидент-позикодавець «Meridian Kapital cis fund» (Кайманові острови, Великобританія) у періоді, що перевірявся, володів 50 та більше відсотками статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) позивача.

Перевіркою помилково включені у загальну суму нарахованих процентів проценти за кредитом, що отриманий у АППБ «Аваль» у розмірі 19360,24 грн. і неправомірно встановлено завищення валових витрат за 1 кв. 2006р. На 19360,24 грн.

Також при проведенні перевірки на підставі п.п. 5.5.1 п. 5 ст. 5 Закону № 283 зі складу валових витрат були виключені відсотки за відсотковою позикою, що отримана у нерезидента - «Meridian Kapital cis fund» (Кайманові острови, Великобританія), зокрема, що нараховані за договорами від 30.09.2004р., 30.06.2005р., після дат повернення позик, що передбачені договорами, однак в акті відображено, що на дату проведення перевірки кошти, що отримані як позика у нерезидента, не повернуті.

Тобто, розглянувши апеляційну скаргу позивача, ДПА в АР Крим дійшли висновку про те, що деякі суми податку та санкцій нараховані ДПІ у м. Судак неправомірно.

Відповідно до п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України № 93 від 03.03.1998р. (у редакції наказу ДПА України № 82 від 02.03.2001р.), та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 238/5429, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується.

Якщо в якійсь частині вказане рішення (податкове повідомлення) не відповідає вимогам чинного законодавства, рішення, яке оскаржується, повинно бути скасовано в певній частині.

Однак, ДПА в АР Крим, встановивши, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р. у певній частині незаконне та необґрунтоване, залишила його без змін.

Крім того, за результатами розгляду скарги були донараховані податок на прибуток та штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, частина податку і санкцій, що були донараховані за результатами розгляду скарги, були зараховані податковою інспекцією замість неправомірно облікованих у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р., що підтвердили представники відповідача у судовому засіданні.

До того ж, взагалі неможливо встановити, яка ж саме сума податку донарахована, та сума санкцій нарахована неправомірно у податковому повідомленні-рішенні № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р., та які суми були зараховані замість неправомірно облікованих.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вищевказане протиречить чинному законодавству.

Крім того, в акті перевірки наведено, що завищення витрат по розрахунках відсотків по відсоткових позиках пояснюється тим, що ВАТ «Сонячна Долина» до валових витрат віднесла відсотки по кредиту у сумі 5000000 доларів США, який був отриманий у 2004 році та дата повернення якого згідно договору становить 28.02.2005 року.

Але перевіряючими не враховано, що у 2005 році позивач обліковував розрахунки за усіма валютними кредитами на балансовому рахунку 6841, в тому числі і розрахунки за кредитом, отриманим згідно договору з АППБ «Аваль», як зазначено в акті погашення цього кредиту відбулося 07.03.2006 року, а в період з 01.01.2006року до дати погашення позивачем фактично нараховані та сплачені відповідно договору відсотки у сумі 19360,24грн., які в акті перевірки помилково включені до суми відсотків 786794,25грн. за кредитами «Meridian Kapital cis fund», тоді як за цими кредитами фактичні відсотки у 1 кварталі 2006 року склали 767434,01грн.

Таким чином, відсотки, що підлягали включенню до валових витрат помилково не враховані у 1 кварталі 2006 року у сумі 19360,24грн., в зв'язку з чим занижені валові витрати на вказану суму та нарахований податок на прибуток відповідно 4840,06грн.

Крім того, в акті перевірки ДПІ безпідставно зменшені валові витрати на всю суму нарахованих відсотків в період після 28.02.2005р. до кінця періоду перевірки за договором позики від 30.09.2004р. на суму 5000000 доларів США з нерезидентом «Meridian Kapital cis fund». Згідно вказаного договору «Meridian Kapital cis fund» надає позивачу строкову відсоткову позику під 9,85 річних на загальну максимальну суму 5млн. доларів США. Статтею 12 цього договору передбачено, що договір регулюється правом Англії. Разом з тим, п.6.2 договору зобов'язує позивача дотримуватись всіх чинних законів, суб'єктом яких він є.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язаний повернути таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Для цілей оподаткування згідно п. 1.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283 вказана операція є фінансовим кредитом - тобто коштами, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статут небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під відсотки.

До складу валових витрат згідно п.п.5.5.1 п.5.5. ст. 5 Закону № 283 відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами) протягом звітного періоду, якщо такі витрати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності.

Статтею 3 договору позики від 30.09.2004 року передбачено щоденне нарахування відсотків, які обчислюються виходячи з фактичної кількості днів, що минули, та сплата відсотків у день повернення позики.

Стаття 1048 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором, а у разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визнаних родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( ч. 3 ст.1049 ЦК України).

Виходячи з того, що позика не була повернута та жодна з підстав припинення зобов'язань не мала місце, суд вважає, що правовідносини між сторонами з приводу позики не припинилися та існують до дня її повернення, що вимагає від позивача нарахування відсотків за позикою. Відповідно, позивач має правові підстави для віднесення сум нарахованих відсотків за договором позики від 30.09.2004р. до складу валових витрат.

Крім того, у запереченнях на відзив та у судових засіданнях відповідач посилається на те, що договори від 30.09.2004р., від 30.06.2005р. та від 17.02.2006р. укладені не у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону № 283 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з договору процентної позики від 30.09.2004р. (п. 5), та договору процентної позики від 17.02.2006р. їх мета - повернення існуючих кредитів та поповнення своїх обігових коштів (т. 1, а.с. 107-119).

Оборотні засоби - сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу у вартісному виразі.

Оскільки отримання кредитів - це також господарська діяльність позивача, вказані договори, на думку суду, укладені у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача.

Як вбачається з договору процентної позики від 30.06.2005р. (п. 5), мета вказаної позики - на загальні корпоративні цілі (т. 1, а.с. 92-105).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 283 корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказаний договір також укладений у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вказане віднесення нарахованих за цими договорами відсотків до складу валових витрат підпадає під дію п.п. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України № 283.

Обмеження валових витрат по відсотках, сплачених за користування кредитами, отриманими від нерезидента, розміром 50% оподатковуваного прибутку, суд вважає безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п.п.5.5.2 п.5.5 ст. 5 Закону № 283 для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду ( акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента, віднесення до складу валових витрат, витрат на виплату або нарахування відсотків за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді відсотків від розміщення власників активів, збільшену на суму, що дорівнює 50% оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих відсотків.

В якості обґрунтування розрахунків та висновків ДПІ в м. Судак наведено витяг з аудиторського висновку про фінансову звітність ВАТ «Сонячна Долина» станом на 31.12.2005р., в якому зазначено, що компанія «Meridian Kapital cis fund» є акціонером, що володіє більш ніж 25% акцій товариства, та що повернення основного боргу (відсотків) за кредитом нерезиденту згідно з умовами договору гарантовано договором застави акцій позивача.

Однак, нерезидент «Meridian Kapital cis fund» не була акціонером протягом усього 2005 року та не володіє більш ніж 50% акцій товариства, цей висновок ДПІ є помилковим.

Цього ж висновку дійшла ДПА в АР Крим при розгляді апеляційної скарги позивача.

До того ж, суд витребував у відповідача розрахунок до податкових повідомлень-рішень, які оспорюються.

Такого розрахунку відповідач не надав.

З матеріалів справи не вбачається, яку саме суму податку на прибуток було донараховано відповідачем за кожне порушення, та який розмір штрафних санкцій був застосований за кожне порушення та за окремі періоди.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не порушив Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006р. та № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006р. підлягають визнанню нечинними.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України згідно п. 3 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 15.03.2007 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94, 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395\1708\10\23-1 від 28.07.2006р. та № 774\2794\10\23-1\2 від 20.12.2006р.

Стягнути з державного бюджету України (р/р 31115095700002, банк ДУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) на користь ВАТ «Сонячна Долина» ( м. Судак, смт Сонячна Долина, вул. Чорноморська, 23, ЄДРПОУ 00412961) 3,40 грн. судових витрат.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.

Попередній документ
569952
Наступний документ
569954
Інформація про рішення:
№ рішення: 569953
№ справи: 676-2007А
Дата рішення: 12.03.2007
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Інший акт, що видано Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом