Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
Іменем України
01.03.2007
Справа №2-19/603-2007А
За позовом - Сакського міжрайонного управління водного господарства, м. Саки.
До відповідача - Сакського ОДПІ, м. Саки.
Про скасування податкового повідомлення-рішення.
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Сидельова І.І.
Від позивача - Черватюк С.М., ю/к, довіреність № 1300 від 06.11.2006р.
Від відповідача - Корницька В.М., держ. інспектор, довіреність № 2/9/10-0 від 09.01.2007 р.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідач надав заперечення на позов № 315/9/10-00 від 20.01.2007 р., згідно яком просив у задоволенні позову відмовити.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Представники сторін відмовились від послуг перекладача.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників позивача та відповідача вони давали пояснення по справі на російській мові.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.
Розглянув матеріали справи, суд -
Сакське міжрайонне управління водного господарства зареєстровано 27.03.2000 р. виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.16).
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.
Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29.08.2006 р. Сакською ОДПІ було складено акт № 334/15-02/01039576 про результати невиїзної документальної перевірки по питанню своєчасності сплати сум податкових зобов'язань з ПДВ за 2006 р., яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. із змінами і доповненнями) за затримку на 186 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10202,75 грн., у зв'язку з чим Сакське міжрайонне управління водного господарства зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50%, тобто у сумі 5101,38 грн. (а.с.20-21).
На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002271502 від 08.09.2006 р., відповідно до якого до Сакського міжрайонного управління водного господарства застосовані фінансові санкції у розмірі 5101,38 грн. (а.с.18).
Відповідач надав заперечення на позов № 315/9/10-00 від 20.01.2007 р., згідно яком просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує штраф відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, чи ні, тобто специфіка штрафної санкції полягає у тому, що штрафні санкції неможливо нарахувати платнику податків без наявності факту погашення суми податкового боргу. Штрафні санкції нараховуються на час його погашення.
Таким чином, застосування відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) є цілком правомірним.
З урахуванням викладеного суд у задоволенні адміністративного позову відмовляє.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
· У задоволенні адміністративного позову відмовити.
· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступна та резолютивна частина Постанови проголошена у судовому засіданні 01.03.2007 року у 12 год. 55 хв.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.