Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
19.02.2007
Справа №2-15/841-2007
За позовом Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» (99011, АР Крим, м. Севастополь, Ленінський район, пр-т. Нахімова, 13, код ЄДРПОУ 30120798)
До відповідача Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Фрунзе, 28, код ЄДРПОУ 32679507)
Про стягнення 22371,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Нікулічев А.М., довіреність б/н від 18.08.2006р. у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» про стягнення заборгованості за договором підряду № 21 від 04.01.2006р. у розмірі 22371,00 грн., у тому числі 21319,60 грн. основного боргу, 893,70 грн. пені, 157,70 грн. річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.01.2006 р. між Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» та Державним підприємством «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» був укладений договір підряду № 21. Згідно з умовами договору позивач виконав свої зобов'язання за договором, виконав ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи на відповідному об'єкті загальною вартістю на 35319,60 грн. Проте, відповідач виконав свої обов'язки за договором по оплаті виконаних робіт не у повному обсязі, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 21319,60 грн.
У судовому засіданні представником позивача наданий розрахунок ціни позову від 16.02.2007р., відповідно якого зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21984,58 грн., у тому числі 21319,60 грн. основного боргу, 173,47 грн. річних, 491,51 грн. пені.
Вказана заява приймається судом до розгляду.
Представник відповідача у судове засідання тричі не з'явився, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
04.01.2006 р. між Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» (Підрядник) та Державним підприємством «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» (Замовник) був укладений договір підряду № 21 (а.с.7-9).
Згідно з розділом 1 вказаного Договору Підрядник зобов'язаний на умовах, визначених Договором, виконати на завдання Замовника з використанням його матеріалів, а Замовник прийняти та оплатити ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи по спальному корпусу №1 Санаторно-курортного лікувального центру «Феміда» згідно з проектно-кошторисною документацією.
Строк дії вказаного договору встановлений пунктом 9.1 Договору. Так, Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до повного виконання робіт.
Розділом 3 Договору передбачений порядок розрахунків і платежів між сторонами. Так, оплата за Договором здійснюється авансовим платежем, який становить 50% від вартості передбачених робіт. Платежі за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі довідки про вартість виконаних робіт (ф-3) з обліком ринкових подорожчань. Платежі здійснюються протягом 10 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок за Договором проводиться Замовником протягом 10 днів після повного закінчення робіт.
На виконання вимог вказаного Договору позивачем були виконані роботи відповідно Договору загальною вартістю 21319,60 грн., про що свідчать наступні документи, додані до позовної заяви (а.с. 12-13, 30-31):
- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2006р. на суму 27747,60 грн.
- Рахунок №27/01 від 27.01.2006р. на суму 27747,60 грн.
- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2006р. на суму 7572,00 грн.
- Рахунок №15/03 від 15.03.2006р. на суму 7572,00 грн.
А також Акти приймання виконаних підрядних робіт, підписані обома сторонами (а.с. 15-29).
Сторонами був складений акт звіряння взаєморозрахунків станом на 1 вересня 2006 року між Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» та Державним підприємством «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» за січень, березень 2006р. (а.с. 11) Відповідно вказаного акту борг Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» перед Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» за Договором склав 21319,60 грн.
Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» зверталося до відповідача з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи за Договором №21 (претензія вих. №10/04 від 04.10.2006р.) (а.с.32).
Однак, відповідачем не була сплачена вартість виконаних робіт в обумовлений термін, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.
У судовому засіданні представником позивача наданий розрахунок ціни позову від 16.02.2007р., відповідно якого зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21984,58 грн., у тому числі 21319,60 грн. основного боргу, 173,47 грн. річних, 491,51 грн. пені.
Суд вважає можливим прийняти зменшення позовних вимог, оскільки така дія не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї -небудь права та охоронювані законом інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за договором в розмірі 21319,60 грн.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 21319,60 грн. заборгованості за договором, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказана сума - стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором у розмірі 173,47 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» 3% річних у розмірі 173,47 грн. за період з 10.11.2006р. по 16.02.2007р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем була заявлена вимога про стягнення пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем за період з 10.11.2006р. по 16.02.2007р. у розмірі 491,51 грн. Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили відповідальність Замовника за прострочення виконання зобо'язання за Договором із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.
Отже, загальна сума пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем за період з 10.11.2006р. по 16.02.2007р. становить 491,51 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем таких обставин суду не представлено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Фрунзе, 28, код ЄДРПОУ 32679507, р/р 26007301324761 в ФКЦО «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430) на користь Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» (99011, АР Крим, м. Севастополь, Ленінський район, пр-т. Нахімова, 13, код ЄДРПОУ 30120798, р/р 26009945038041 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» в м. Севастополі, МФО 0324195) 21319,60 грн. заборгованості, 173,47 грн. річних, 491,51 грн. пені, 223,71 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.