Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
Іменем України
27.02.2007
Справа №2-21/1228-2007А
Господарським судом Автономної республіки Крим у складі
Головуючого - судді Чонгової С.І.
при секретарі судового засідання Ботнар О.І.
розглянута адміністративна справа № 2-21/1228-2007-А
За позовом Установи «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія
До відповідача Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія
про визнання скасування рішення.
У судовому засіданні приймали участь представники:
Позивач Мікліна М.І., ю/к, д/п б/н від 01.02.2007 р.
Відповідач Сеїтяг'яєва Е.С., заступник завідуючої, д/п № 01-13/29 від 12.01.2007 р.
Сутність спору: Установа «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, звернулася до Господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія, у якому просить: визнати Установу «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, правонаступником 28 управління начальника робіт (в/ч А 2677); визнати протиправним та скасувати рішення Євпаторійської міської Ради від 22 вересня 2006 р. № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78»; визнати за Установою «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, площею 26000 кв. м., для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного обслуговування та торгівлі, на умовах укладання договору оренди земельної ділянки. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного збору.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 22 вересня 2006 р. відповідачем було прийнято рішення № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78». Даним рішенням було скасовано рішення Євпаторійської міської Ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78 «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки військовій частині А 2677 за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, площею 26000 кв. м., для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного обслуговування та торгівлі». Спірне рішення мотивовано тим, що згідно листа начальника Євпаторійського зонального відділення військової служби та правопорядку від 20.09.2006 р. № 1152, на території Донузлавського гарнізону військова частина А 2677 не існує. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Позивач вказує, що він є правонаступником 28 управління начальника робіт (В/Ч А 2677), що підтверджено директивами Міністерства оброни України та наказом № 237 Начальника ЦСБУ Міністерства оборони України.
01 лютого 2007 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, та вказує наступне. Відповідач вказує, що у частині вимог позивача про визнання його правонаступником провадження по справі підлягає закриттю на підставі статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Також відповідач вказує, що при прийнятті спірного рішення він не перевищував своїх повноважень.
У засідання суду з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав пояснення щодо суті позовних вимог, у яких вказує наступне. Позивач вказує, що відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві ради не наділені такими повноваженнями як скасування власних раніш прийнятих рішень. Прийняте відповідачем спірне рішення порушує права та законні інтереси позивача.
Представник відповідача у засідання суду з'явився, позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Провадження по справі здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони відмовилися від послуг перекладача.
Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 8.09.2005 р. N 2875-IV) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.
Сторони у засіданні суду заявили про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам були вручені пам'ятки про права та обов'язки.
Відповідно до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у засіданні суду було оголошено перерву з 01.02.2007 р. до 20.02.2007 р., з 20.02.2007 р. до 27.02.2007 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, суд, -
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання Установи «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, правонаступником 28 управління начальника робіт (в/ч А 2677).
Такі вимоги є вимогами про встановлення факту.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
До початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України (пункт 6 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України).
Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до вимог статті 20 Господарського кодексу України - кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, такий спосіб захисту прав як встановлення факту господарськими судами не передбачено діючим законодавством у адміністративному процесі.
Пункт 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Євпаторійської міської Ради від 22 вересня 2006 р. № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78» підлягають задоволенню з наступних підстав.
22 вересня 2006 р. Євпаторійською міською радою було прийнято рішення № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78», яким рада вирішила: скасувати рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78 «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки військовій частині А 2677 за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного обслуговування та торгівлі, за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, площею 26000 кв. м.».
Вказане рішення прийнято на підставі листа начальника Євпаторійського зонального відділення військової служби та правопорядку від 20.09.2006 р. № 1152, про те що на території Донузлавського гарнізону військова частина А 2677 не існує.
Проте, відповідач не надав належних доказів легітимності такого листа, не надав належних доказів повної ліквідації військової частини А 2677.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Євпаторійської міської Ради від 22 вересня 2006 р. № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78» підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та заснованими на нормах чинного законодавства.
Вимоги позивача у частині визнання за Установою «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, площею 26000 кв. м., для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного обслуговування та торгівлі, на умовах укладання договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають за наступними підставами.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що паво власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (стаття 126 Земельного кодексу України).
Позивач не надав документів, які підтверджують його право на користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до вимог статті 94 Кодексу Адміністративного судочинства України витрати з оплати державного збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову оформлено та підписано відповідно до вимог Кодексу Адміністративного судочинства України 26 березня 2007 р.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 18, 70, 71, 76, 86, 158, 160, 161, 162, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Євпаторійської міської Ради від 22 вересня 2006 р. № 5-6/78 «Про скасування рішення міської ради від 16.06.2004 р. № 24-21/78».
У частині вимог щодо визнання Установи «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, правонаступником 28 управління начальника робіт (в/ч А 2677) - провадження по справі закрити.
У частині вимог про визнання за Установою «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія, права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: із західної сторони вул.. 60 років ВЛКСМ, між вулицями Інтернаціональна та 9 Травня, площею 26000 кв. м., для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного обслуговування та торгівлі, на умовах укладання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.
Стягнути з Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія (м. Євпаторія, пр. Леніна, 2; код ЗКПО та банківські рахунки не відомі) на користь Установи «28 управління начальника робіт» Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України, м. Євпаторія (м. Євпаторія, вул.. Казаса, 15; ЗКПО 24967480, банківські рахунки не відомі) 1,13 грн. державного збору.
Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.