Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
04.12.2006
Справа №2-29/18566-2006
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос», м. Євпаторія.
До відповідача - Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», м. Євпаторія.
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія.
2. Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія.
Про визнання права власності та спонукання провести реєстрацію.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Жила Д.О. - представник, довіреність від 02.10.2006р. № 72-л.
Від відповідача - Лещенко О.О. - представник, довіреність від 06.09.2006р.
За участю третіх осіб:
1. Кобякова Л.Б. - представник, довіреність у справі;
2. Кобякова Л.Б. - представник, довіреність від 16.01.2006р. № 56/02-29.
Сутність спору: ТОВ «Кайрос» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентарізації м. Євпаторії» про визнання права власності на об'єкт нерухомості - виробничу базу літ «А-А1», розташовану на земельній ділянці кадастровий № 0110900000:01:04:0017, за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, б. 140, у складі наступних будівель та споруд: літ. «А» бокси: бокс, загальною площею 98,7 кв. м.,
бокс, загальною площею 48,0 кв. м., всього по літ. «А» загальна площа складає 146,7 кв. м.; літ. «Б» складське: столярний цех, загальною площею 126,3 кв. м., підсобне, загальною площею 83 кв. м., всього по літ. «Б» загальна площа складає 134,6 кв. м.; літ. «В» навіс; літ. «Д» побутове, загальною площею 21,6 кв. м.; літ. «Е» навіс; огорожа.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті здійснення ТОВ «Кайрос» господарської діяльності на земельній ділянці, площею 0,57 га, кадастровий номер 0110900000:01:04:0017, яка згідно рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 618 від 26.11.1993 р. «Про вилучення земельних ділянок» вилучена з користування радгоспу «Мойнаки» на користь позивача, була створена нова річ - об»єкт нерухомості - виробнича база.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив позов задовольнити, при цьому пояснив, що створена ним річ - виробнича база, яка була побудована на орендованій земельній ділянці відповідно до вимог закону, є належною йому власністю, але при зверненні до Євпаторійської міської Ради з проханням визнати за ним право власності та до КРП «БРТІ м. Євпаторії» з проханням зареєструвати його право власності, йому було необгрунтовано відмовлено, в результаті чого він для визнання свого права власності був вимушений звернутися до суду.
Відповідач проти позову заперечує, пояснюючи, що позивач до КРП «БРТІ м. Євпаторії» не звертався з проханням зареєструвати за ним право власності на спірний об»єкт нерухомості, а тому необгрунтованим є визначення КРП «БРТІ м. Євпаторії» відповідачем по справі та наполягав на тому, що його потрібно було визначити третьою особою.
Третя особа - Євпаторіська міська рада проти позову заперечує, надала суду пояснення на позовну заяву, в якій вважає, що позовні вимоги ТОВ «Кайрос» про визнання права власності є такими, що не підлягають задоволенню.
Свої пояснення на позов обгрунтовує тим, що позивачем не було надано доказів того, що Євпаторійська міська Рада перешкоджає визнанню його права власності або оспорює його.
Крім того, вказує, що позивач повинен був отримати від виконавчого органу відповідний дозвіл на здійснення будівництва об'єкту на земельній ділянці та вважає побудований позивачем об'єкт нерухомості - самовільною забудовою, право власності на яку в даному випадку не набувається. Вважає, якщо реєстрація спірного майна за позивачем в органах КРП «БРТІ м. Євпаторії» не була проведена, тобто ТОВ «Кайрос» не є власником майна, і, як слідство, позивач не має права ставити питання про усунення перешкод у здійсненні власником свого права на належне йому майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту належності йому спірного майна на правах власності, тобто вказаний позов може буди заявлений тільки власником майна.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд -
Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення № 618 від 26.11.1993 р. «Про вилучення земельних ділянок», яким було вилучено з користування радгоспу «Мойнаки» на користь ТОВ «Кайрос» земельну ділянку площею 0,57 га.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 61 від 25.02.1994р., було встановлено, що «Замовником» по будівництву допоміжних виробничих будинків на площі 0,57 га, яка відведена рішенням виконкому № 618 від 26.11.93 р., є ТОВ «Кайрос».
Після фактичного отримання ділянки в користування, в результаті проведених будівельних робіт, та виконання будівництва господарським способом, позивачем за рахунок власних грошових коштів був створений новий об'єкт нерухомості - виробнича база.
КРП «МБРТІ м. Євпаторії» щодо побудованого об'єкту нерухомості - виробничої бази була проведена технічна інвентаризація, згідно з матеріалами якої об'єкт нерухомості, розташований за адресою м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, б. 140 має наступні технічні характеристики:: літ. «А» бокси, який складається з: бокс, загальною площею 98,7 кв. м., бокс, загальною площею 48,0 кв. м., всього по літ. «А» загальна площа складає 146,7 кв. м.; літ. «Б» складське, який складається з: столярний цех, загальною площею 126,3 кв. м., підсобне, загальною площею 83 кв. м., всього по літ. «Б» загальна площа складає 134,6 кв. м.; літ. «В» навіс; літ. «Д» побутове, загальною площею 21,6 кв. м.; літ. «Е» навіс; огорожа.
Надалі позивач звернувся до Євпаторійської міської ради з заявою про надання земельної ділянки для обслуговування виробничої бази.
На підставі вищезгаданої заяви позивача, Євпаторійською міською Радою було прийняте рішення від 10 квітня 2003 р. № 24-9/127 «Про надання у короткочасову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Кайрос» земельної ділянки для обслуговування виробничої бази».
10 квітня 2003 р., між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Кайрос» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 18 грудня 2003р., згідно з п. 1 якого в орендне користування позивача була надана земельна ділянка з міських земель, яка є комунальною власністю та зареєстрована за Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:04:0017, за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, територія радгоспу «Мойнаки», загальною площею 1748,70 м. кв.
За умовами п. 2 договору оренди від 10 квітня 2003р. про ціль використання земельної ділянки, остання передана в оренду для обслуговування виробничої бази і повинна використовуватися за цільовим призначенням.
Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос» ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з Законом України «Про власність» майно, набуте в результаті господарської діяльності, є власністю господарюючого суб'єкта, до числа яких відноситься позивач, як юридична особа.
З матеріалів справи судом вбачається, що будівництво спірного майна здійснювалося позивачем виключно за рахунок власних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, звітами та іншими документами.
Між тим, на підставі п. 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001р № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності і його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.
Більш того, відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка створена особою, отримується нею, якщо інше не встановлене договором або законом.
Як вже було зазначено судом, спірне майно безпосередньо створено позивачем, що є прямою підставою для виникнення його права власності, оскільки жоден з відповідачів або інших осіб, за відсутності доказів зворотного, не поніс витрат пов'язаних з будівництвом і створенням нової речі.
За змістом п.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення і зміни їх призначення.
За таких обставин, виходячи з матеріалів інвентарної справи, суд приходить до висновку, що створена позивачем нова річ - виробнича база, як об'єкт господарювання, являє собою єдиний комплекс пов'язаних єдиним призначенням об'єктів - тобто, є нерухомою річчю, право власності на яку підлягає державній реєстрації, оскільки її переміщення або відокремлення від земельної ділянки без спричинення збитків (знецінення речі) неможливе.
Щодо заперечень третьої особи про відсутність у позивача відповідної згоди на будівництво об'єкта нерухомості, то суд зазначає наступне:
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених даним кодексом.
В свою чергу, згідно зі ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у разі прийняття сільською, селищною або міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, вказане рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
В матеріалах справи є рішення Євпаторійської міської Ради від 25.02.1994 р. № 61, яким встановлено, що «Замовником» по будівництву допоміжних виробничих будинків на площі 0,57 га, яка відведена рішенням виконкому № 618 від 26.11.93 р. є ТОВ «Кайрос» - позивач по справі.
Тобто, суд вважає, що вищезазначене рішення Євпаторійської міської ради є належним доказом згоди та одночасно дозволом позивачу на будівництво об'єкту нерухомості - виробничої бази на відведеній позивачу земельній ділянці.
Також, на підставі ст. 79 Земельного кодексу України під земельною ділянкою розуміється частина земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування, з певними відносно неї правами і право на земельну ділянку розповсюджується на простір, який знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих і інших будівель і споруд.
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором, мають право, у тому числі, самостійно господарювати на землі та споруджувати житлові будинки, виробничі і інші будівлі і споруди.
Статтею 415 ЦК України прямо встановлено, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором і набуває право власності на будівлі (споруди), побудовані на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
Більш того, з огляду на вищевикладене, суд не приймає посилання третьої особи на норми ст. 376 ЦК України, за змістом яких у позивача не може виникнути право власності на спірне майно, як на самочинно збудований об'єкт нерухомості.
В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка під спірним об'єктом нерухомості була надана саме для обслуговування створеної позивачем виробничої бази та за наявністю дозволів власника землі і його виконавчих органів на розміщення об'єкту містобудування, що саме по собі спростовує заперечення третьої особи про самочинність будівництва.
До того ж, за змістом ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення Євпаторійської міської ради від 10 квітня 2003 р. № 24-9/127 «Про надання у короткотермінову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Кайрос» земельної ділянки для обслуговування виробничої бази» за змістом якого позивачу була відведена земельна ділянка під вже існуючим об'єктом нерухомості - виробничою базою.
За таких обставин, суд вважає, що позивач саме з дозволу органів місцевого самоврядування здійснив будівництво об'єкта нерухомості - виробничої бази на відведеній для цієї мети земельній ділянці, а отже, будь-які перешкоди для визнання за ним права власності відсутні.
Щодо заперечень відповідача про безпідставність вимог позивача до нього, як до особи, уповноваженої державою на здійснення лише правової реєстрації права власності на нерухомість, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом" (зі змінами та доповненнями) випливає, що «Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень.
Отже, названі в цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.
Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Заключні положення" Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами в таких справах».
Тобто, суд вважає, що позивачем цілком обґрунтовано в спорі про визнання права власності на нерухоме майно в якості відповідача визначено КРП «БРТІ в м. Євпаторії», яке на даний час здійснює реєстрацію об'єктів нерухомості на відповідній території.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» власник має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права, а на підставі п. 1 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. N 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п. п.1.4., 1.5. Положення).
Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком № 1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.
Також, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає необґрунтованим посилання третьої особи на те, що позивач не мав права звертатися до суду з позовом про визнання права власності, тому як правова реєстрація за позивачем в органах реєстрації - КРП «БРТІ м. Євпаторії» не здійснена та позивач не є власником спірного майна.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засідання 04.12.2006р.
Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 18.12.2006р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.82-85 ГПК України, суд -
1. Задовольнити позов в повному обсязі.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайрос» (АР Крим, м.Євпаторія, Міськроплідник код в ЄДРПО України 19010627) право власності на об'єкт нерухомості - виробнича база, розташований на земельній ділянці кадастровий № 0110900000:01:04:0017, за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, б. 140, у складі наступних будівель та споруд:
літ. «А» бокси:
- бокс, загальною площею 98,7 кв. м.,
- бокс, загальною площею 48,0 кв. м.,
всього по літ. «А» загальна площа складає 146,7 кв. м.;
літ. «Б» складське:
- столярний цех, загальною площею 126,3 кв. м.,
- підсобне, загальною площею 83 кв. м.,
всього по літ. «Б» загальна площа складає 134,6 кв. м.;
літ. «В» навіс;
літ. «Д» побутове, загальною площею 21,6 кв. м.;
літ. «Е» навіс;
огорожа.
3. Примусити Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» (АР Крим, м. Євпаторія, вул Некрасова,45, код в ЄДРПО України 03348011) провести реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос» (АР Крим, м.Євпаторія, Міськроплідник код в ЄДРПО України 19010627) на об»єкт нерухомості - виробнича база, розташований на земельній ділянці кадастровий № 0110900000:01:04:0017, за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, б. 140 , у складі наступних будівель та споруд:
літ. «А» бокси:
- бокс, загальною площею 98,7 кв. м.,
- бокс, загальною площею 48,0 кв. м.,
всього по літ. «А» загальна площа складає 146,7 кв. м.;
літ. «Б» складське:
- столярний цех, загальною площею 126,3 кв. м.,
- підсобне, загальною площею 83 кв. м.,
всього по літ. «Б» загальна площа складає 134,6 кв. м.;
літ. «В» навіс;
літ. «Д» побутове, загальною площею 21,6 кв. м.;
літ. «Е» навіс;
огорожа.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.