Справа № 563/118/16-а
04.04.2016 року
Корецький районний суд Рівненської області
в особі головуючого суддi Загородько Н.А.
при секретарі Туровичу М.І.
за участю позивача ОСОБА_2
представника відповідача Лісовенко М.О.,
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Корець адміністративний позов
ОСОБА_2 до Корецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними дії Корецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, щодо перерахунку і виплати пенсії без врахування одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та сум виплат, пов"язаних із індексацією заробітної плати працівників на які нараховані страхові внески за загальнообов"язкове державне пенсійне страхування; зобовязати Корецьке об"єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та сум виплат, пов"язаних із індексацією заробітної плати працівників, на які нараховані страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просить його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просить відмовити, оскільки вважає, що пенсія позивача призначена правильно, згідно положень ст.ст. 33, 37 ЗУ "про державну службу" та Постанови КМ України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". Чинним законодавством не регламентовано врахування при обчисленні пенсії матеріальної допомоги та суми виплат, пов"язаних із індексацією заробітної плати працівників, вони не є складовими заробітної плати, які враховується при обчисленні пенсії державного службовця.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Корецькому об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області згідно Закону України «Про державну службу». 18.09.2009 р. за її заявою призначена пенсія в розмірі 90% як державному службовцю в розмірі 1949, 51 грн..
Листом УПФ України від 04.02.2016 року за № 306/02 позивача було повідомлено, що в проведенні перерахунку відмовлено з посиланням на те, що порядок та умови визначення розміру заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року за № 865 "Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії", відповідно до п.5 якої форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики України. Підстави для перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та сум виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати, відсутні.
Суд вважає такі дії Управління ПФ неправомірними з наступних підстав.
Як встановлено судом, пенсія ОСОБА_2 призначена за нормами Закону України "Про державну службу" в редакції до 01 жовтня 2011 року, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 % від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
За чинним законодавством, перерахунок пенсії - це процедура повторної оцінки розміру вже призначеної пенсії у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, прийняттям нових законодавчих актів, зміни соціальних стандартів тощо.
Підставою для індивідуального перерахунку може бути додатково надані документи, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27 грудня 2005.
Громадяни, згідно зі ст. 46 Конституції України, мають право на соціальний захист, що гарантується загально обов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. В силу ст. ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
При вирішенні спору суд приймає до уваги, що ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.
Згідно ч.6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до с. 33 Закону України «Про оплату праці», у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації, згідно із чинним законодавством.
Згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, та матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входила до системи оплати праці державного службовця.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок та виплачувати їй пенсію з урахуванням одержаних матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є доведеними і обґрунтованими.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.
Протилежного відповідач не довів, а тому суд визнає дії Управління Пенсійного фонду України неправомірними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 18, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволити.
Визнати протиправними дії Корецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 починаючи із 02 лютого 2016 року, без врахування одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та сум виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Зобов'язати Корецьке об"єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця (згідно чинного законодавства станом на 02 лютого 2016 року, щодо обрахування розміру пенсії 90% від заробітної плати державного службовця) починаючи із 02 лютого 2016 року, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та сум виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя: