Справа № 22а-13114/11 Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
03 червня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого - Панченко О.О.
Суддів: Дорош А.І., Обідіної О.І.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В апеляційній скарзі УПФУ просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому, зазначені висновки суду грунтувались на тому, що в 2009 р. та в 2010 р. законодавцем дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалась
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26 грудня 2008 року, надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до
Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення даного позову та зобов'язання відповідача провести перерахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже рішення суду слід вважати законними, обґрунтованими і таким, що скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст.. 186-2, 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в у Котелевському районі Полтавської області - залишити без задоволення.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає оскарженню протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
СУДДІ: (підписи)