Справа № 2-429/11 Номер провадження 22-ц/786/830/16Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
24 березня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Дорош А.І., Омельченко Л.М.
при секретарі Діхтяр Т.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року
по справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на заставне майно. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У січні 2011 року ВАТ КБ "Надра" звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В обґрунтування своїх позовних вимог зазначало, що 24 березня 2008 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №884/11/08 МК відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 119000 грн. строком до 20 березня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом 18,5 % на рік.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави №884/11/08-МК від 24 березня 2008року у відповідності з яким останній передав у заставу рухоме майно - автобус пасажирський «Мегсеdes-Вепz 313 CDІ», рік випуску 2005, білого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Полтавським ВРЕР ДАІ ГУ УМВС України 05 березня 2008 року, який належить ОСОБА_2
Окрім того, для забезпечення виконання позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 24 березня 2008 року уклали договір поруки, у відповідності з яким позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, станом на 16 листопада 2010 року його заборгованість перед ВАТ КБ «Надра» становить 159 866 грн. 18 коп.
Окрім того вказувало, що між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено також кредитний договір №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 30 000 грн. строком до 10 жовтня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік.
Проте відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, внаслідок чого його заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 16 листопада 2010року становить 37 372 грн. 59 коп.
Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просив розірвати укладені між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 кредитний договір за №884/11/08-МК від 24 березня 2008року, а також кредитний договір №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №884/11/08-МК від 24 березня 2008 року у розмірі 159 866 грн. 18 коп., а також з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» - заборгованість за кредитним договором №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року у розмірі 37 372 грн. 59 коп.
Звернути стягнення на заставне майно. Судові витрати покласти на відповідачів.
У лютому 2011 року представник позивача надав до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині розірвання вищевказаних кредитних договорів та в частині звернення стягнення на заставне майно. Інші позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №984/11/08-МК від 24 березня 2008 року у розмірі 159 866 грн. 18 коп. та з ОСОБА_2 на користь банку - заборгованість за кредитним договором №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року у розмірі 37 372 грн. 59 коп.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2011 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в частині розірвання укладених сторонами вищевказаних кредитних договорів та в частині звернення стягнення на заставне майно - залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК згідно заяви представника позивача.
Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року уточнені позовні вимоги ВАТ КБ "Надра - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №884/11/08-МК від 24 березня 2008 року станом на 16 листопада 2010 року у розмірі 159 866 грн. 18 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року станом на 16 листопада 2010 року у розмірі 37 372 грн. 59 коп. Вирішено питання про судові витрати.
У вересні 2015 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного судового рішення.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2015року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване ним заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ КБ «Надра» до нього та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 24 березня 2008 року ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 уклади кредитний договір №884/11/08-МК згідно умов якого позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 119 000грн. на строк до 20 березня 2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими кредитним договором.
Також судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави №884/11/08-МК від 24 березня 2008 року, за умовами якого останній передав у заставу рухоме майно: автобус пасажирський «Mersedes-Benz 313 CDІ», рік випуску 2005, білого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, 24 березня 2008 року ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 уклали договір поруки, згідно якого позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Судом також встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором; з січня 2009 року та на момент розгляду справи районним судом щомісячні платежі не здійснював, чим порушив права позивача, що спричинило подання позовної заяви та нарахування штрафів.
У зв'язку з порушенням відповідачами зазначених зобов'язань, заборгованість за кредитним договором станом на 16 листопада 2010 року року становить 159 866 грн. 18коп., яка складається з суми боргу по тілу кредиту - в розмірі 105 206 грн. 68 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом - в розмірі 34 373 грн. 98 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - в сумі 8 641 грн. 84 коп.; штрафу - в сумі 1 993 грн. 87 коп., суми нарахованого індексу інфляції - в розмірі 9 649 грн. 87 коп.
Окрім того, районним судом встановлено, що між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено також кредитний договір №1947/10/07-ЕК від 10 жовтня 2007 року, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 30 000 грн. строком до 10жовтня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік.
Однак в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, станом на 16 листопада 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 37 372 грн. 59 коп., яка складається з основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 18 541 грн. 57 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом - в розмірі 9 605 грн. 16 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - в сумі 4 660 грн. 44 коп., суми нарахованого індексу інфляції - в розмірі 4 565 грн. 42 коп.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Нормами статей 629, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Нормами частин 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення бор-жником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1.1-1.3 договору поруки договору №884/11/08-МК від 24 березня 2008 року, Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань. Поручитель відповідає перед Кредитором в повному обсязі. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні зобов'язання в цілому.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що в порушення вищенаведених вимог закону та узгоджених сторонами умов кредитного договору та договору поруки, відповідачі своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати інших, визначених умовами договору платежів, належним чином не виконували, що, зокрема, підтверджується банківським розрахунком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відповідає фактичним обставинам, підтверджується наявними у справі доказами та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють дані спірні правовідносини.
При цьому необгрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не довів права на дострокове стягнення всіх сум за кредитним договором.
Так, за нормами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Окрім того, за умовами п. 4.1.4 умов укладеного 24 березня 2008 року кредитного договору №884/11/08-МК, сторони погодились про те, що у випадку виникнення у Позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, Банк має право достроково витребувати наданий Позичальнику кредит.
Безпідставним також є твердження апелянта про те, що сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором розрахована позивачем починаючи з лютого 2009 року, оскільки згідно доданого банком до позовної заяви розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, - пеня нарахована за останній рік, що передував зверненню позивача з даним позовом до суду, що, зокрема, відповідає п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України /а. с. 8-9/.
Не є підставою для скасування згідно ст. 311 ЦПК України неявка відповідачів в судове засідання при вирішенні даного спору, до того ж в матеріалах справи наявні докази про їх належне повідомлення щодо дати та місця розгляду зазначеної справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: