Справа № 553/873/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1163/16Головуючий у 1-й інстанції Чистик І.О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
05 квітня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Кузнєцової О.Ю., Гальонкіна С.А.
при секретарі Колодюк О.П.
за участі представника заявника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року
по справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання у визначеному місці,-
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження та просила встановити факт її постійного проживання у м. Полтаві з лютого 2003 року по 19 лютого 2016 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року заяву ОСОБА_3 повернуто заявникові з підстав непідсудності даної справи Ленінському районному суду м. Полтави.
В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_3, просила скасувати її, а справу направити до місцевого суду для продовження судового розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення заяви про встановлення факту проживання у визначеному місці ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява має бути подана за місцем проживання особи, яке знаходиться поза територіальною юрисдикцією Ленінського районного суду м. Полтави.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Як вбачається з копії паспорта громадянина України, долученого до матеріалів справи (а.с. 5), зареєстрованим місцем проживання заявниці є с. Пустовари Решетилівського району Полтавської області, тобто в межах територіальної юрисдикції Решетилівського районного суду Полтавської області, що не спростовується апелянтом.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_3 дійсно має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення за місцем свого фактичного проживання, проте факт такого проживання має бути належним чином підтверджений.
Посилання ОСОБА_3 на те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. При цьому, факт її працевлаштування у м. Полтаві, а також навчання її сина у Полтавській гімназії №6 не підтверджує на її дійсне місце проживання.
Відповідно до ст. 158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.
Наданий ОСОБА_3 на підтвердження свого місця проживання договір оренди (найму) квартири не може бути розцінений як допустимий доказ її доводів, оскільки всупереч вимогам ст. 158 ЖК України, не був зареєстрований у встановленому законом порядку.
За таких обставин, за відсутності підтвердження іншого, ані ж зазначеного в паспорті громадянина України, місця проживання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про непідсудність даної справи Ленінському районному суду м. Полтави.
При цьому, повернення місцевим судом заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявникові не порушує її права на доступ до правосуддя, оскільки це не перешкоджає ОСОБА_3 звернутись з відповідною заявою до Решетилівського районного суду Полтавської області або повторно до Ленінського районного суду м. Полтави у випадку наявності підтвердження її проживання в межах Ленінського району м. Полтави.
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, апелянтом не надано.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про повернення заяви про встановлення факту проживання у визначеному місці ОСОБА_3 із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування або зміни ухвали, які передбачені ст.312 ЦПК України.
Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: --//-- Л.М. Хіль
Судді --//-- О.Ю. Кузнєцова
--//-- С.А. Гальонкін
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: Л.М. Хіль