Справа №551/273/16-ц
"07" квітня 2016 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Кулинченко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності та визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області із позовом до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після померлого 04 жовтня 2013 року її чоловіка ОСОБА_2 та до дня його смерті постійно проживала разом з ним.
Спадкове майно померлого складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по вул. Леніна, 60 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області та станом на 01 липня 1990 року відносився до колгоспного двору, членами якого були: померлий ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1
Для одержання свідоцтва про право на спадщину померлого позивач звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_3, але у видачі свідоцтва їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок на ім'я померлого.
В зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на норми ЦК та ЦПК України, позивач звертається за захистом своїх прав до суду та просить, визнавши за нею право власності на 1/2 частину спадкового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору та право власності, в порядку спадкування за законом, на спадкове майно померлого чоловіка у вигляді іншої 1/2 частини будинку, визнати за нею право власності на спадковий будинок в цілому.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Особливою умовою угоди № 465 від 18 березня 2016 року, укладеної між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 є участь представника у судових засіданнях без участі позивача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, а тому позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
04 жовтня 2013 року в с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть 1-КЕ № 248300, виданим Великобузівською сільською радою Шишацького району Полтавської області 07 жовтня 2013 року, актовий запис № 18 (а.с.7).
Згідно довідки Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області від 24 листопада 2015 року № 02-30/16 померлий ОСОБА_2 до дня смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дружиною ОСОБА_1 (а.с.11)
Померлий залишив заповіт посвідчений 08 листопада 2011 року секретарем виконкому Великобузівської сільської ради ОСОБА_5, згідно якого заповідав земельну ділянку розміром 2,77га та грошові заощадження в філії ощадбанку с. Сагайдак ОСОБА_1 ОСОБА_6 прийняв спадщину та отримав свідоцтва про права на спадщину на нерухоме майно, що було йому заповідано (а.с. 29-30).
Позивач прийняла спадщину та отримала свідоцтва про права на спадщину на майно, що не було охоплено заповітом у вигляді двох земельних ділянок (а.с. 31-33). Інші спадкоємці, які прийняли спадщину або претендують на неї відсутні, що встановлено судом при вивченні спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 № 66/2013, яка перебуває на обліку та зберіганні у приватного нотаріуса Шишацького районного нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.28).
Наявність сімейних зв'язків між померлим та позивачем підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-КЕ № 067991, виданим 08 квітня 2002 року Великобузівською сільською радою, актовий запис № 03 (а.с.6).
Спірне спадкове майно померлого складається з житлового будинку, що розташований по вул. Леніна, 60 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області та згідно технічного паспорту ПП «Домашич» (інвентаризаційний номер 134, реєстраційний номер 76) від 06 листопада 2015 року складається з: житлового будинку 1949 року побудови загальною площею 48,4 кв.м., жилою площею 30,1 кв.м. (літ. - А-1,а), літньої кухні (літ. - Б), сараїв (літ.- В, Г), погребу (літ. - Д), колодязя (№1) (а.с. 16-18).
Згідно довідки Великобузівської сільської ради Полтавської області від 24.11.2015 № 02-30/14 домоволодіння, яке розташоване у селі Велика Бузова Шишацького району Полтавської області по вул. Леніна, 60 згідно погосподарської книги № 3, особовий рахунок № 79, станом на 01.07.1990 року відносилось до колгоспного двору. Членами колгоспного двору на 01.07.1990 року є: голова двору - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Всього 2 чол. (а.с.9).
Як встановлено судом із змісту технічного паспорту спадковий будинок разом з господарсько-побутовими приміщеннями були побудовані в період з 1949 по 1975 роки. В зв'язку з чим, розглядаючи спірні правовідносини, суд керується й тими нормами права, які існували на час їх виникнення.
Так, у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз'яснення ст.ст. 17, 18 Закону України «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Пунктом 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, було визначено, що будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації.
Згідно ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов'язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.
Таким чином записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що наявність відповідного запису у погосподарській книзі № 3, особовий рахунок № 79, Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області (а.с. 9) є належним документом, який підтверджує право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по вул. Леніна, 60 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області та який станом на 01.07.1990 відносився до колгоспного двору, наступних громадян: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
На період будівництва житлового будинку, яке здійснено в 1949 році, введення об'єкту до експлуатації потрібно не було, що підтверджено листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126, яким роз'яснюється процедура реєстрації об'єктів нерухомості збудованих до 05.08.1992 року.
Крім того, на даний час не можливо прийняти будинок в експлуатацію згідно умов Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, тому що інспекцією ДАБК не видавалося дозволу на проведення будівельних робіт, а забудовник ОСОБА_2, який був головою колгоспного двору помер.
Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті та іншим членам його родини ніким не оспорюєтся.
Згідно довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 16 лютого 2016 № 1032 відомості про реєстрацію об'єкту нерухомості на праві власності за гр. ОСОБА_2 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області, вул. Леніна, 60 станом на лютий місяць 2004 року в Полтавському БТІ «Інвентаризатор» відсутні (а.с.12).
Згідно довідки Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області від 24.11.2015 № 02-30/15 за обліками сільської ради спірне домогосподарство належало ОСОБА_2, Свідоцтво про право власності не видавалось (а.с.10)
Постановою приватного нотаріуса Шишацького районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 09 березня 2016 року № 63/02-31 спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою Полтавська область, Шишацький район, с. Велика Бузова, вул. Леніна, 60 через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця ОСОБА_2. (а.с.18).
Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За ст. 112 ЦК УРСР майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
З врахуванням приписів ст. 112 ЦК УРСР 1963 року та ст. 355 ЦК України спірний житловий будинок належав членам колгоспного двору: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, оскільки визначення частки кожного з них не проводилось. При цьому, в разі визначення частки співвласників даного будинку, кожен з них мав би право власності на 1/2 його частину.
Виходячи з вищевикладеного, врахувавши рівність часток кожного з членів колгоспного двору, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачем права на 1/2 частину у спірному житловому будинку. Таким чином інша 1/2 частина будинку належала померлому ОСОБА_2
Успадкувавши після смерті чоловіка належну останньому частку вищевказаного житлового будинку, спадкоємець (позивач) ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити на своє ім'я належний їй в цілому будинок (з врахуванням прийнятої спадщини) через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця, що є перешкодою для реалізації нею права власності на спадкове майно.
Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.
Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 112 ЦК УРСР, ст.ст. 3, 15, 16, 316, 319, 321, 328, 355, 392, 1216-1218, 1222, 1261, 1268, п.п. 4-5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про власність», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по вул. Леніна, 60 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області.
Визнати за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на спадкове майно її померлого чоловіка ОСОБА_2 у вигляді належної останньому на день смерті 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, та виходячи з цього, з врахуванням належної позивачу частки у розмірі 1/2 частини вказаного житлового будинку, визнати за нею право власності в цілому на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований по вул. Леніна, 60 у с. Велика Бузова Шишацького району Полтавської області та згідно технічного паспорту виготовленого 06 листопада 2015 року ПП «Домашич» (інвентаризаційний номер 134, реєстраційний номер 76) складається з житлового будинку 1949 року побудови загальною площею 48,4 кв.м., жилою площею 30,1 кв.м. (літ. - А-1,а), літньої кухні (літ. - Б), сараїв (літ.- В, Г), погребу (літ. - Д), колодязя (№1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий суддя Д.С. Сиволап