Справа № 537/1806/16-а
07.04.2016 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці №48 від 23.02.2016 року про відмову в перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання протиправним та скасувати його, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці провести перерахунок та виплату його щомісячного довічного грошового утримання, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №3611 від 09.11.2015 року, починаючи з 01.09.2015 року з урахуванням проведених виплат, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці подати в місячний термін звіт про виконання судового рішення, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці на його користь сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. .
Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Полтавської обласної Ради народних депутатів від 09.07.1993 року «Про обрання суддів судів Полтавської області» він був обраний суддею Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області.
Наказом № 90 по управлінню юстиції Полтавської обласної Державної адміністрації від 12.07.1993 року з 12.07.1993 року він був зарахований на посаду судді Крюківського районного суду з посадовим окладом згідно штатного розкладу.
Постановою Верховної Ради України №ІІ 1205-ІV від 18.09.2003 року його було обрано на посаду судді місцевого Крюківського районного суду м.Кременчука безстроково.
Наказом № 77 по Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Полтавській області від 15.09.2004 року йому з 27.09.2004 року було призначено виплачувати 100% щомісячного довічного грошового утримання, належного йому у разі виходу у відставку.
Наказом № 91/к по Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Полтавській області від 02.09.2009 року йому було встановлене щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% заробітної плати з 25 жовтня 2009 року. Постановою Верховної Ради України № 2864VІ від 23.12.2010 року його було звільнено у відставку з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Однією з гарантій його соціального захисту до виходу у відставку є виплата щомісячного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати, яка змінюється у відсотковому відношенні до суми заробітної плати працюючого судді. Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, виконуючи постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.05.2014 року перерахувало йому довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків у відповідності до заробітної плати (грошового утримання) працюючого судді відповідного суду. Зараз розмір його щомісячного довічного грошового утримання з вирахуванням податків складає 14 560 грн. 19 коп.
З 01 вересня 2015 року знову змінився розмір суддівської винагороди та він направив лист до Територіального управління Державної судової адміністрації України з вимогою направити йому поштою довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У середині листопада 2015 року він отримав таку довідку.
Відповідно до довідки Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Полтавській області за вих. № 3611 від 09.11.2015 року з 01 вересня 2015 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці, складає: 20 670 (двадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень 00 копійок, в тому числі оклад 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. та щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 50%, що становить 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп.
На підставі цієї довідки він в листопаді 2015 року звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці з заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
16.02.2016 року Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці йому поштою було направлено листа за № 43/к-02, в якому повідомлялося, що ним не було надано заяви встановленого зразка про перерахунок пенсії та оригіналу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та було роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, утому числі спеціальних на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексу України, «Положень про помічника- консультанта народного депутата України». У зв'язку з викладеним з 01 червня 2015 року раніше призначеної пенсії в порядку та на умовах, визначених законами, не перераховуються. 22.02.2016 року він повторно звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці з заявою встановленого зразка про перерахунок довічного утримання та надав оригінал довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці № 48 від 23.02.2016 року по його заяві № 39 від 22.02.2016 року йому було відмовлено в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Зазначене рішення він отримав поштою 02.03. 2016 року.
Вважає вищевказане рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці № 48 від 23.02.2016 про відмову у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, а тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходжу до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 з 12 липня 1993 року по 17.01.2011 року працював на посаді судді Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області.
Постановою Верховної Ради України № 2864VІ від 23.12.2010 року та наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області №7/К від 17 січня 2011 року ОСОБА_1 було звільнено у відставку з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Відповідно до частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів», в редакції, яка була чинна на час виходу позивача у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Згідно ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 07.07.2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Норми частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» та ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судді у відставці з грошовим утриманням судді, який працює на посаді, яку займав суддя до виходу у відставку, що зумовлює проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді.
Як вбачається довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації 09.11.2015 року за вих..№3611 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.09.2015 року складає 20 670 грн., в тому числі посадовий оклад 13 780 грн. та щомісячна доплата за вислугу років 50% 6 890 грн..
23 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області з заявою №48 про проведення йому з 01.09.2015 року перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Рішенням Управління Пенсійного фонду в м. Кременчуці Полтавської області №48 від 23.02.2016 року з питання перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку довічного грошового утримання з 01.09.2015 року.
В обґрунтування відмови зазначено, що на підставі ч.5 Прикінцевих положень від 02.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про судоустрій та статус суддів».
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 126 основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
В рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст.126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), є гарантією забезпечення незалежності. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.
В рішеннях Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується незалежним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста ст.47).
У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.3 ст. 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Пунктом 6.1 Європейської Хартії передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким, щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежність та неупередженість. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).
Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Даний факт підтверджується й міжнародними стандартами у сфері судочинства, зокрема, згідно з п. 54 Рекомендацій СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки (Рекомендація № CM/REC(2010)12) «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці».
Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено також у «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 4 листопада 1950 року, ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї ООН, «Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів», затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН.
Тож, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Цей підхід підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини.
Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Дійсно, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії ( щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, в тому числі, «Про судоустрій і статус суддів».
Посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України та іншим законодавчим актам в частині, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, довічне грошове утримання суддям у відставці.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, приходжу до висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, позивача по справі, які були встановлені на день його виходу у відставку, станом на 17 січня 2011 року, не можуть бути скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.
За таких обставин, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме необхідно визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з 01.09.2015 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Відповідно до частини 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене вважаю за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Кременчуці Полтавської області подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням задоволення позову, судові витрати, що понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6-14, 71,159-163, 167, 257 КАС України, Законом України «Про статус суддів», Законом України « Про судоустрій і статус суддів», Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» , суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №3611 від 09.11.2015 року, виходячи із розміру 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.09.2015 року та з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Зобов'язати Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя