Справа № 363/4621/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/362/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 8 06.04.2016
Іменем України
06 квітня 2016 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
з участю прокурора: ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 365 КК України повернуто прокурору, -
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 365 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що прокурором порушені вимоги ст. ст. 291, 293 КПК України. Так, суд разом з обвинувальним актом отримав додаткові матеріали крім тих, які передбачені ч.4 ст. 291 КПК України, а в порушення вимог ст. 293 КПК України копію обвинувального акту для передачі захиснику ОСОБА_9 отримав підозрюваний ОСОБА_7 .
Також, суд зазначає, що в обвинувальному акті прокурором не належним чином викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, а саме не конкретизовано в чому полягає незаконність дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, не дана оцінка та не розмежовані дії слідчого ОСОБА_10 , не визначений процесуальний статус ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , не визначена шкода, що є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
На думку суду, без усунення зазначених суперечностей та недоліків, призначення судового розгляду у даному кримінальному провадження може призвести до порушення законних прав та інтересів учасників процесу.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому що при складанні обвинувального акту прокурором в повному обсязі дотримано вимоги, перелічені у пунктах 1-9 ч.2 ст. 291 КПК України.
При цьому, прокурор погоджується, що окрім матеріалів, передбачених ч.4 ст. 291 КПК України суду надано також список осіб, які викликаються до суду та витяг з ЄРДР. Однак, вказане зроблено виключно з метою підтвердити суду наявність інформації про кримінальне правопорушення в ЄРДР та зручності здійснити виклик сторін кримінального процесу в судове засідання.
Посилання суду на те, що в порушення вимог ст. 293 КПК України копію обвинувального акту для передачі захиснику ОСОБА_9 отримав підозрюваний ОСОБА_7 , не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки захисник ОСОБА_9 надала свою згоду на передачу їй обвинувального акту через підзахисного і вона його отримала, жодних претензій з цього приводу від неї не надходило.
Посилання суду на неналежне викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, на думку прокурора є неправильним. Так, з обвинувального акту чітко вбачається суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, на яку суд першої інстанції не звернув уваги, оскільки виконання наказу на примусове утримання особи не може виконуватися не з прямим умислом.
Крім цього, не відповідає дійсності твердження суду про те, що досудовим слідством не надано оцінки діям слідчого ОСОБА_10 , оскільки складення обвинувального акту щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і подальше скерування його до суду і є тією самою оцінкою як їхніх дій так і самого слідчого ОСОБА_10 , який будучи допитаний в якості свідка, в даному статусі і залишився.
Також. на думку прокурора посилання суду на відсутність в обвинувальному акті посилання на процесуальний статус ОСОБА_11 і ОСОБА_12 є немотивованим, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що вони є підозрюваними.
Не відповідають дійсності і посилання суду на відсутність конкретизації об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, оскільки детальний опис дій ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в частині перевищення службових повноважень, описано на арк. 5-6 та 10-12 обвинувального акту.
В зв'язку з цим, прокурор просить ухвалу суду скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 146 КК України на стадію підготовчого провадження в суді першої інстанції.
В запререченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 зазначає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. На думку захисника, у суда відсутні законні підстави для призначення справи до судового розгляду без конкретизованого обвинувачення, розмежування дій обвинуваченого та осіб, процесуальний статус яких не визначений, без належного обґрунтування складів злочинів, без психічного ставлення особи до скоєного, що може призвести до винесення неправосудного рішення. Тому, викладені судом у ухвалі порушення кримінального процесуального закону є обґрунтованою підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, підтвердив її доводи та просив задовольнити;
обвинувачених та захисника ОСОБА_9 , які проти апеляційної скарги прокурора заперечували та просили відмовити в її задоволенні;
вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. ст. 291, 293 КПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
За змістом ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального ата до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.
Твердження суду про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про виконання прокурором вимог ч.1 ст. 293 КПК України щодо надання під розписку копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_9 , оскільки для передачі він був наданий підозрюваному ОСОБА_7 є слушним, але враховуючи те, що обвинувальний акт захисником ОСОБА_9 був отриманий своєчасно, це порушення не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Так, відповідно до роз'яснень, які містяться в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.10.2012 року № 223-1446/0/4-12, головуючий має пересвідчитися, чи отримав обвинувачений (його захисник чи законний представник) копію обвинувального акту. Якщо не отримав, то для забезпечення обвинуваченому його права на захист (ознайомлення із зазначеним документом) суд відкладає судове засідання.
Також, правильним є посилання суду на те, що в порушення вимог КПК України, прокурором разом з обвинувальним актом були направленні додаткові матеріали крім тих, які передбачені ч.4 ст. 291 КПК України, а саме список осіб, які підлягають виклику до суду та витяг з ЄРДР. Однак, колегія суддів вважає, що дана обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акту та може бути врегульована шляхом повернення зайвих матеріалів прокурору.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 14.01.2016 року, підставою для повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 прокурору, на думку суду є порушення органом досудового розслідування вимог ст. 291 КПК України при його складанні.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вимогам статті 291 КПК України.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація злочинів, інкримінованих обвинуваченим з розкриттям кримінально-правової формули кваліфікації. Однак, в даному обвинувальному акті повністю відсутнє сформульоване органом досудового слідства обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження з огляду на вимоги ч.1 ст.337 КПК України, яка передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року є законною, а підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів;-
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 365 КК України повернуто прокурору - залишити без змін.
СУДДІ ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4