Справа № 359/5450/15-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.
Провадження № 22-ц/780/1553/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.
Категорія 26 04.04.2016
Іменем України
04 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Коцюрби О.П., Лівінського С.В., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
17 червня 2015 року ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» звернулося до суду із позовом, де просить стягнути із ОСОБА_3 заборгованість за договором №006-Z/041378 від 10.04.2012 року, яка станом на 21.04.2015 року складає 19 727,98 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що при відкритті карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Elektron Instant Issue відповідач була зобов'язана контролювати свій видатковий ліміт, не допускати несанкціонованого овердрафту та погашати всі заборгованості по платіжній картці.
Однак, відповідач перестала сплачувати чергові платежі, у зв'язку із чим за кредитним договором виникла зазначена заборгованість.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено з посиланням на положення ст.ст. 57, 60, 64, 213 ЦПК України,
На обґрунтування ухваленого рішення судом першої інстанції зазначено, що із наданого суду розрахунку вбачається, що підтвердити чи спростувати факт отримання відповідачем оспорюваної суми неможливо.
Також даний розрахунок не містить графи, використання кредитних коштів, що унеможливлює визначити чи використовувались відповідачем кошти за вище вказаним кредитним договором. Інших доказів суду не надано.
При цьому, суд критично оцінює докази, які додано до позовної заяви, оскільки їх завірено представником позивача, відповідно до довіреності, ( а.с. 25 ), яка не надає представнику позивача відповідного права на вчинення такої дії.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів, на які позивач посилається як на доказ існування обставин, що стали підставою для заявлених вимог, позов про стягнення боргу задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит" подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 10.04.2012 року ОСОБА_3 та позивач уклали договір №006-Z/041378 про відкриття карткового рахунку та надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Elektron Instant Issue ( а.с. 5-6, 7, 8, 9, 10-12, 13, 14-15, 16-17).
На підставі правочину позивач відкрив картковий рахунок №26250987031980001, емітував та надав відповідачу платіжну картку ( п.п. 1.1.1, 1.1.2 правочину ), що засвідчила власноручним підписом ОСОБА_3 ( а.с. 7 ).
Згідно положень п.п. 5.1.2, 5.1.3 договору відповідач несе повну відповідальність по всіх операціях, здійснених по платіжній картці, за заборгованість по ній.
Згідно виписки по рахунку ( а.с. 84-86 ) остання фінансова операція відповідачем здійснена 24 грудня 2013 року.
При цьому, станом на 21 квітня 2015 року заборгованість відповідача за правочином становить 19 727,98 грн. із яких: прострочена ( несанкціонована ) заборгованість за кредитним договором - 6 417,17 грн., відсотки по заборгованості - 7 313,06 грн., пеня - 5 560,07 грн. ( а.с. 18-19 ).
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов правочину, Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит" звернулось до суду із названими вимогами та сплатило 243,60 грн. судового збору ( а.с. 2, 3-4 ).
Таким чином, на переконання апеляційного суду, укладений між сторонами кредитний договір у відповідності до положень ст. 204 ЦК України є правомірним і за положеннями якого відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до вимог ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо відмови у заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за правочином.
Надані суду докази на підтвердження заявлених позовних вимог ( а.с. 5-6, 7, 8, 9, 10-12, 13, 14-15, 16-17, 84-86 ), на переконання апеляційного суду, відносяться до числа належних та допустимих у відповідності до положень ст.ст. 58-59 ЦПК України, які суд апеляційної інстанції відносить до числа достовірних.
Завірення частини копій на відповідність оригіналам документів представником позивача ОСОБА_4 повністю грунтується на повноваженнях згідно довіреності, наявній у матеріалах справи ( а.с. 36 ), у звязку із чим висновок суду першої інстанції про їх посвідчення неуповноваженою особою є помилковим.
При цьому, будь-яких доказів на спростування укладення правочину, наявної за договором заборгованості, ні відповідач, ні його представник не надали.
Не звернулись вони і з заявою про сплив строку спеціальної позовної давності, що перешкоджає його застосуванню до вимог про стягнення пені у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит", на переконання апеляційного суду, знайшли своє повне підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 309 ЦПК України та зазначених положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доказаністю.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" задовольнити. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 727,98 грн. та судовий збір - 511,56 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: А.С. Сержанюк
Судді: О.П. Коцюрба
С.В. Лівінський