Справа № 367/2271/13-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І.
Провадження № 22-ц/780/1582/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.
Категорія 58 28.03.2016
Іменем України
28 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря - Якимчук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року у справі за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання незаконними рішень ради, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельних ділянок та визнання права постійного користування на земельні ділянки,
У серпні 2012 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду з указаним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення Ірпінської міської ради від 27 жовтня 2011 року № 1068-20-VI, № 1067-20-VI, № 1070-20-VI, № 1450-22-VI, № 1123-20-VI, № 1166-20-VI, № 1163-20-VI, № 1165-20- VI, № 1167-20-VI, № 1164-20-VI, № 1122-20-VI та від 08 грудня 2011 року № 1344-22-VI, № 1332-22-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у м. Ірпінь, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1 - у власність ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 - у власність ОСОБА_14 , по АДРЕСА_3 - у власність ОСОБА_3 , по АДРЕСА_4 - у власність ОСОБА_4 , по АДРЕСА_5 - у власність ОСОБА_15 , по АДРЕСА_6 - у власність ОСОБА_6 , по АДРЕСА_7 - у власність ОСОБА_7 , по АДРЕСА_8 - у власність ОСОБА_8 , по АДРЕСА_9 - у власність ОСОБА_9 , по АДРЕСА_10 - у власність ОСОБА_10 , по АДРЕСА_11 - у власність ОСОБА_11 , по АДРЕСА_12 - у власність ОСОБА_12 , по АДРЕСА_13 - у власність ОСОБА_13 , рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2011 року № 600 12-VI, від 06 жовтня 2011 року № 869-19-VI, № 970-19-VI, № 968-19-VI, № 969-19-VI, № 967-19-VI, № 966-19-VI, № 871-19-VI «Про надання дозволу громадянам на розроблення проекту землеустрою» в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .
Визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки серії: ЯМ № 115078 від 14 листопада 2011 року, ЯМ № 115077 від 14 листопада 2011 року, ЯМ № 115083 від 14 листопада 2011 року, ЯМ № 346784 від 28 грудня 2011 року, ЯМ № 077230 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077226 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077228 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077224 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077223 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077227 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 077225 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 328824 від 13 січня 2012 року, ЯМ № 346792 від 28 березня 2012 року.
Витребувати з незаконного володіння відповідачів земельні ділянки в АДРЕСА_14 , по АДРЕСА_13 , 87, по АДРЕСА_13 , 127, по АДРЕСА_5 , по АДРЕСА_6 , по АДРЕСА_7 , по АДРЕСА_8 , по АДРЕСА_9 , по АДРЕСА_10 , по АДРЕСА_11 , по АДРЕСА_15 , загальною площею 1,3 га, вартістю 801999 грн 67 коп. та повернути їх в постійне користування Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Визнати за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України право постійного користування на спірні земельні ділянки в м. Ірпені.
В обґрунтування позову прокурор послався на те, що вказані вище земельні ділянки передані у власність громадян за рахунок земельної ділянки площею 47 га, що знаходяться в постійному користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Жодних рішень про припинення права користування чи вилучення землі з користування Київського квартирно-експлуатаційного управління в установленому законом порядку не приймалось. З урахуванням наведеного прокурор просив його позов задовольнити.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року, у задоволенні позову прокурора м. Ірпеня Київської області відмовлено (а.с.142-149, 250- 255, т.2).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2013 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України пославшись на те, що для співставлення графічних зображень, викопіювань, схем розташування необхідні спеціальні знання в області геодезії, у порушення ч.4 ст.10 ЦПК України не роз'яснив позивачу право заявити клопотання про призначення експертизи у справі, отже, не сприяв сторонам у виконанні їх обов'язку подати докази, чим порушив норми процесуального права (а.с.33-35, т.3).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року у задоволенні позову прокурора м. Ірпеня Київської області відмовлено.
В апеляційній скарзі Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України підлягає відхиленню таких підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки виділені за рахунок земель, що знаходяться у користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Суд першої інстанції зазначив, що за клопотанням представника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України ухвалою суду було призначено судову земельно-технічну експертизу, витребувано ряд документів та технічної документації для проведення вказаної експертизи. Однак у судовому засіданні 12 січня 2016 року представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відмовилась від клопотання про проведення у справі даної експертизи, посилаючись на відсутність усіх документів, які необхідні для проведення експертизи, а тому вважала, що повторне направлення справи на експертизу є недоцільним. Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідачам були передані у власність земельні ділянки за рахунок земельної ділянки площею 47 га, що перебуває в користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, позивачем суду не надано.
Такі висновку суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Виходячи з положень ст.152 ЗК України та роз'яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).
Системний аналіз зазначених положень ЦК України та ЗК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що вирішуючи питання про недійсність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав - користування земельною ділянкою.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у постійному користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини району знаходилась земельна ділянка площею 47 га для державних потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування від 03 липня 1978 року серії Б № 027589.
Згідно з довідкою Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 17 серпня 2012 року № 303/25-3322 на підставі директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12 квітня 1994 року № 115/1/3440 правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва, який на підставі директиви Міністра оборони України від 27 січня 2000 року № 115/1/050 переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ), що, в свою чергу, перейменовано на Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України на підставі директиви Міністра оборони України від 27 березня 2001 року № 115/1/0120.
Рішенням Ірпінської міської ради від 25 грудня 2004 року № 991-30-ІV затверджено технічну документацію із землеустрою і передано у постійне користування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню земельну ділянку загальною площею 36,3570 га для обслуговування військового шпиталю в АДРЕСА_16 , без зміни її цільового використання.
На підставі вказаного рішення Київському квартирно-експлуатаційному управлінню видано державний акт на право постійного користування землею від 24 січня 2005 року серії І-КВ № 001984, а саме: земельною ділянкою площею 36,3570 га для обслуговування військового шпиталю.
Відповідно до довідки тво директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України № 231/13/4014 військова частина НОМЕР_1 (Ірпінський військовий госпіталь) сформована на базі військового санаторію «Ірпінь» на підставі директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24 травня 1994 року № 115/1/0346.
На підставі рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 25 січня 2006 року № 1206-54-IV затверджено технічну документацію із землеустрою та виділено в постійне користування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України земельну ділянку площею 3 га, що посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 02 березня 2006 року серії НОМЕР_2 .
Рішеннями Ірпінської міської ради від 16 червня 2011 року № 600-12-VI, від 06 жовтня 2011 року № 869-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 970-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 968-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 969-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 967-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 966-19-VI та від 06 жовтня 2011 року № 871-19-VI надано дозвіл громадянам - відповідачам у справі на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (за рахунок земель запасу міста) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по 0,1 га кожна в м. Ірпені.
Рішеннями Ірпінської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 871-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 966-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 967-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 968-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 969-19-VI, від 06 жовтня 2011 року № 970-19-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1163-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1165-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1166-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1067-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1068-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1070-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1122-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1123-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1164-20-VI, від 27 жовтня 2011 року № 1167-20-VI, від 08 грудня 2011 року № 1332-22-VI, від 08 грудня 2011 року № 1344-22-VI і від 08 грудня 2011 року № 1450-22-VI відповідачам затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки площею по 0,1 га кожна.
На підставі зазначених рішень Ірпінської міської ради ОСОБА_1 видано державний акт на право власності від 14 листопада 2011 року серії ЯМ № 115078, ОСОБА_14 від 14 листопада 2011 року серії ЯМ №115077, ОСОБА_3 від 14 листопада 2011 року серії ЯМ №115083, ОСОБА_17 від 28 грудня 2011 року серії ЯМ №346784, ОСОБА_16 від 13 січня 2012 року серії ЯМ №077230, ОСОБА_6 від 13 січня 2012 року серії ЯМ №077226, ОСОБА_7 від 13 січня 2012 року серії ЯМ № 077228, ОСОБА_8 від 13 січня 2012 року серії ЯМ №077224, ОСОБА_9 від 13 січня 2012 року серії ЯМ № 077223, ОСОБА_10 від 13 січня 2012 року серії ЯМ № 077227, ОСОБА_11 від 13 січня 2012 року серії ЯМ № 077225, ОСОБА_12 від 13 січня 2012 року серії ЯМ № 328824, ОСОБА_13 від 28 березня 2012 року серії ЯМ № 346792.
Судом першої інстанції встановлено факт перебування земельної ділянки площею площею 47 га в постійному користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління МО України, а також наявність права вимагати усунення будь-яких порушень його права на земельну ділянку.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В суді першої інстанції позивач та представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України пояснили, що спірні земельні ділянки були передані у власність відповідачам за рахунок земельної ділянки площею 47 га, що перебуває в користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Зазначали, що ці обставини підтверджуються співставленням меж земельних ділянок, які надані відповідачам, із межею земельної ділянки площею 47 га, що перебуває в користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Суд першої інстанції на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України та, враховуючи висновки і мотиви суду касаційної інстанції, сприяв позивачу та особам, в інтересах яких було подано позов, у виконанні їх обов'язку подати свої докази для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Так, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2015 року за клопотанням представника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України було призначено судову земельно-технічну експертизу з метою визначення накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Проведення вказаної експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 259-260, т.3).
25 квітня 2015 року Ірпінський міський суд Київської області надіслав на адресу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи (а.с. 3-4, 8, т.4).
07 жовтня 2015 року на адресу Ірпінського міського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 6086/15-41 від 11 вересня 2015 року, з якого вбачається, що Київське квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України клопотання експерта виконало частково та не надало інформацію щодо каталогів координат поворотних точок меж земельних ділянок відповідачів ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Тому проведення дослідження не можливо (а.с.19-24, т.4).
12 січня 2016 року представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відмовилась від клопотання про проведення у справі експертизи, посилаючись на те, що у позивача відсутні всі документи, які необхідні для проведення експертизи, та вважала недоцільним повторне направлення справи на експертизу.
Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у власність відповідачам були передані земельні ділянки за рахунок земельної ділянки площею 47 га, що перебуває в користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді