01.04.2016 Єдиний унікальний № 371/268/16-ц
Провадження № 2-о/371/21/16
01 квітня 2016 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участю :
заявника ОСОБА_1,
з секретарем Січкаренко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області, про встановлення факту смерті,
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_2, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого заповіла йому земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У липні 2012 року ОСОБА_2 переїхала в місто Севастополь АРК, де мешкала у своєї дочки до дня смерті та померла 22 жовтня 2015 року. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане відділом ЗАГС Нахімовського району міста Севастополя. Місто Севастополь розташоване на тимчасово окупованій території України, тому вказаний документ про смерть є недійсним і не створює правових наслідків. У зв'язку з вказаним він має перешкоди у оформленні спадкових прав, тому просив встановити факт смерті ОСОБА_2 на окупованій території.
В судовому засіданні заявник підтримав вимоги, з якими звернувся до суду. Надаючи суду пояснення зазначив, що звертався до нотаріуса з проханням відкрити спадкову справу, проте йому було в цьому відмовлено.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції у Київській області просить розглядати справу у відсутності представника відділу.
Суд, заслухавши пояснення заявника, показання свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких грунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 27 квітня 2009 року склала заповіт, за замістом якого належну їй на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю серії РІ № 258760, виданого 04 квітня 2001 року, земельну ділянку площею 2,0392 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області, заповіла ОСОБА_1.
Заповіт посвідчено 27 квітня 2009 року секретарем Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 16.
Дані обставини підтверджені доданими до позовної заяви заповітом та державним актом на право власності на землю.
22 жовтня 2015 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КМ № 508746, виданим відділом запису актів громадянського стану Нахімовського району міста Севастополя управління ЗАГС міста Севастополя.
Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
ОСОБА_3 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно пункту 1 частини 1 статті Закону тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Відповідно до положень статті 9 Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано відділом запису актів громадянського стану Нахімовського району міста Севастополя управління ЗАГС міста Севастополя, тобто органом на тимчасово окупованій території, діяльність якого вважається незаконною, оскільки він створений у порядку, не передбаченому законом України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій внаслідок збройної агресії Російської Федерації території, заявник, маючи документ про її смерть, виданий на тимчасово окупованій території, має перешкоди у оформленні спадкових прав, оскільки такий документ не створює правових наслідків.
Статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 257-1 ЦПК України, яка встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Заявник є племінником та спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_2, отже є особою, яка наділена повноваженнями на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території.
Факт, за встановленням якого звернувся заявник підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 особи показали, що померла була їх сестрою, тому їм достовірно відомі обставини про місце її смерті. У місті Севастополі проживає дочка померлої, до якої вона поїхала у 2012 році, оскільки потребувала стороннього догляду. Дочка доглянула ОСОБА_2 до дня смерті і похоронила у місті Севастополі. Свідоцтво про смерть віддала заявнику для оформлення спадщини.
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх пояснення об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Відповідно до ст.ст. 234, 256 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 (зі змінами) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження судами розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Встановлення факту, про який заявлено вимогу, заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкових прав.
Факт, за встановленням якого звернувся заявник, має юридичне значення.
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті особи на окупованій території.
Відповідно до положень статті 367 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі ст.ст. 1, 2, 9, 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 (зі змінами) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 212- 216, 234, 256, 257-1, 259, 367 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України в місті Севастополі Автономної Республіки Крим 22 жовтня 2015 року.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя підпис ОСОБА_6
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук