30.03.2016 Єдиний унікальний № 371/21/16-ц
Провадження № 2/371/90/16
30 березня 2016 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі:
відповідача ОСОБА_1,
з секретарем Січкаренко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 19 квітня 2012 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу надано кредит у розмірі 1300 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.
В порушення зобов'язань за договором відповідач допустив несплату щомісячних платежів, в зв'язку з чим позивач призупинив здійснення розрахунків по карті та вимагає дострокового повернення кредиту з врахуванням відсотків та штрафних санкцій. Суму заборгованості, що з урахуванням штрафних санкцій склала 11701 грн. 39 коп., та судові витрати в розмірі 1378 грн. просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти прийняття заочного рішення.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, пояснив, що отримані у кредит кошти в сумі 1300 гривень повернув банку до кінця 2012 року. З умовами договору ознайомлений не був, у якому розмірі мав сплачувати відсотки за користування кредитними коштами не знав, картку втратив.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 19 квітня 2012 року для отримання платіжної картки відповідач заповнив заяву, в якій зазначив персональні дані, підтвердив факт ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. В заяві зазначив про намір отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна», розмір бажаного кредитного ліміту зазначив в сумі 7000 гривень.
Фактично 19 квітня 2012 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається з анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Умов і правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів банку.
При укладанні договору сторони керувались правилами ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якими договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг відповідач надав згоду на встановлення і зміну кредитного ліміту за рішенням банку.
Відповідач не заперечив факт отримання платіжної картки та кредитних коштів в сумі 1300 гривень, тому суд вважає, що позивач зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у вказаному розмірі.
Сторони передбачили порядок та умови погашення кредиту.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов і правил у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку відповідач повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплатити винагороди банку.
Встановлено, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Станом на 30 листопада 2015 року заборгованість відповідача по кредиту склала 894,46 грн. Розрахунки позивача підтверджені розрахунком заборгованості, доданим до матеріалів справи.
Таким чином, відповідач допустив неналежне виконання умов, визначених змістом зобов'язання. Заборгованість відповідача по кредиту в розмірі 894,46 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень та 5 % від суми заборгованості по кредиту з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.
Позивачем в якості наслідків порушення зобов'язання у відповідності до даного пункту кредитного договору було нараховано штраф в розмірі 500 гривень - фіксована частина, та 533,40 грн. - процентна складова.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем до розміру заборгованості за кредитним договором включено заборгованість за процентами в розмірі 6973,53 грн. та заборгованість за пенею та комісією в розмірі 2800 грн.
Для встановлення факту порушення позичальником умов договору щодо сплати процентів, встановлення розміру заборгованості за процентами, що підлягає стягненню, встановлення розмірів пені та комісії, що підлягають стягненню, необхідно чітко знати умови укладеного договору.
Зі змісту заяви, підписаної відповідачем 19 квітня 2012 року, вбачається, що договір про надання банківських послуг складається з цієї заяви, Пам'ятки клієнта, Умов і правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку.
Пам'ятка клієнта та Тарифи банку до позовної заяви не додані. Зміст позовної заяви не містить посилань на положення Умов і правил надання банківських послуг, якими встановлення розмір та порядок нарахування процентів, пені, комісії.
Зміст заяви позичальника від 19 квітня 2012 року та Умов і правил надання банківських послуг не містить положень щодо розміру та порядку нарахування процентів, пені, комісії.
За правилами ст.ст. 627 - 629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначені його умов; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положень ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.
Позивачем не доведено вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, комісією, а також стягнення пені та 5 % від суми заборгованості за кредитом з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.
Позивачем не доведено факт узгодження сторонами розміру відсоткової ставки, пені та комісії, не наведено розрахунку пені, вказані штрафні санкції позивачем не розраховані окремо, у розрахунку заборгованості сума комісії та пені зазначені однією сумою накопичувальним підсумком.
Суд позбавлений можливості з'ясувати розмір процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та комісії, що підлягають стягненню за невиконання грошового зобов'язання, перевірити правильність їх нарахування. Позовні вимоги в цій частині позову суд вважає недоведеними.
Згідно ст.ст. 203, 205, 208, 1055 ЦК України договір кредиту повинен бути укладений у письмовій формі. Тобто з документів, підписаних стороною, має бути однозначно зрозуміло і конкретно визначено ті умови, і ті дії, які засвідчуються підписом. Припущень у даному разі закон не допускає.
За розрахунком, наданим позивачем, не можливо перевірити правильність нарахування коштів, що підлягають стягненню, і однозначно встановити їх розмір.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи надані позивачем докази згідно вказаних правил, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 894,46 грн. та фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1378 грн.
Згідно правил статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на вказане правило понесені позивачем судові витрати відшкодовуються відповідачем пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.
Враховуючи ціну позову та розмір задоволених позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 164, 21 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 203, 205, 208, 526, 527, 530, 610 - 612, 627-629, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57- 60, 61, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 1394 гривні 46 копійок та 164 гривні 21 копійку понесених судових витрат у виді судового збору, всього 1558 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 67 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис ОСОБА_2
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук