Справа № 524/230/16-а Провадження №
31.03.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :
головуючого судді - Савічева В.О.
при секретарі - Коршак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на підстави та обставини викладені в позовній заяві, просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 01 грудня 2003 року, за виключенням періодів, коли позивач отримував пенсію відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а, скасувати як незаконне розпорядження відділу з питань призначення пенсій ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1667/16/1 від 18.03.2016 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на підставі довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 року про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії з 01 грудня 2003 року, за виключенням періодів, коли позивач отримував пенсія відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та встановити ОСОБА_1 пенсію у розмірі відповідно до довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 року про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а про середній розмір грошового забезпечення, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили та допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудженої виплати пенсії - у межах суми стягнення за один місяць.
В судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував посилаючись на обставини викладені в заперечені на позовну заяву та просив суд у задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є майором міліції у відставці, пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України з 01.12.2003 року.
В період з 26 травня 1987 року по 01 грудня 2003 року проходив службу на посадах середнього начальницького складу органів внутрішніх справ в підрозділах Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області.
01 грудня 2003 року наказом №100о/с Управління МВС України в Полтавській області згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України позивача звільнено з органів внутрішніх справ за ст.65 п. «б» (через хворобу у відставку) на пенсію.
З 01 січня 2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного Фонду України в Полтавській області відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 99 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V та постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» покладаються з 01 січня 2007 року функції нарахування та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме на органи Пенсійного Фонду, а виплатні та інші документи, необхідні для виконання цих функцій та самі пенсійні справи передані до органів Пенсійного Фонду України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 2.2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року № 11-2 «Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до покладених на них завдань здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09.03.2010р. по справі №2а-220/2010 р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області з 12 січня 2005 року здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано призначити пенсію відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за виключенням періоду з 01 січня 2006 року по 21 травня 2008 року.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2010 року по справі №22ц-7626/10р. постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09.03.2010р. по справі №2а-220/2010 р. залишена без змін та набрала законної сили з моменту оголошення даної ухвали.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2014 року по справі №524/1274/14-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі визначеному статтею 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2014 року.
Дана постанова набрала законної сили 01.07.2014 року після відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Харківським апеляційним адміністративним судом.
Таким чином в періоди з 12 січня 2005 року по 31 жовтня 2011 року (за виключенням періоду з 01 січня 2006 року по 21 травня 2008 року) та з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року позивачу виплачувалась пенсія відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статті 43 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і в постанові від 30 вересня 2014 року справа № 21-306а14 зазначив, що «Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Здійснивши правовий аналіз норм матеріального права Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), прийшов до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), яка, відповідно до статі 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.
Всупереч правовій позиції висловленій Верховним Судом України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) до довідки про склад грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 не були включені відомості про отримувану одноразову грошову допомогу при звільненні, що суттєво зменшило розмір отримуваної пенсії.
21.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з письмовим зверненням в якому просив повідомити чи має він право, як пенсіонер МВС, який отримує пенсію на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на врахування отриманої одноразової допомоги при звільненні на пенсію з органів МВС, при розрахунку розміру належної йому пенсії?
26.11.2015 року позивач отримав відповідь вих. № 7781/03-24 з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з якої постає, що право на врахування отриманої одноразової допомоги при звільненні на пенсію з органів МВС, при розрахунку розміру належної позивачу пенсії не визнається та заперечується ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок. Але в наданій відповіді Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стверджує, що довідки про грошове забезпечення складені Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області для перерахунку пенсії відповідають вимогам законодавства.
09 липня 2015 року ОСОБА_1 направив до УМВС України в Полтавській області письмову заяву з вимогою негайно направити до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточнену довідку про склад грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії до якої включити відомості про отримувану одноразову грошову допомогу при звільненні.
В серпні 2015 року позивач ОСОБА_1 отримав відповідь вих. №4/С-33 від 28.07.2015 на заяву від 09 липня 2015 року за підписом т.в.о. начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_4 з якої постає, що в задоволенні вимоги про направлення до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточненої довідки про склад грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії - відмовлено. Відмова була оскаржена позивачем до суду і згідно Постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22.10.2015 року по справі №524/7186/15-а позов задоволено та визнано протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 28.07.2015 року за вих. № 4/С-ЗЗ щодо відмови направити уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії і зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії, уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1, включивши до неї відомості про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні в перерахованому розмірі з врахуванням нового посадового окладу 800 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення, зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця від дати набрання судовим рішення законної сили.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року по справі №524/7186/15-а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22.10.2015р. по справі № 524/7186/15-а залишено без змін.
Дане судове рішення набрало законної з моменту його оголошення.
Статтю 51 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено частиною третьою згідно із Законом № 614-VIII від 15.07.2015, саме «Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком».
Дана зміна до статті 51 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» набула чинності з 01 січня 2016 року.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Враховуючи те, що неодноразові перерахунки пенсії позивача здійснювались з вини Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в неналежному розмірі, без включення до розміру належної позивачу пенсії розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, пенсія позивача ОСОБА_1 підлягає перерахунку з моменту призначення, а саме з 01 грудня 2003 року за виключенням періодів, коли позивач отримував пенсію відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтями 124 Конституції України та ч. 2, 3 ст. ст. 14, 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).
Стаття 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий, контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 01 грудня 2003 року, за виключенням періодів, коли позивач отримував пенсію відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а .
Скасувати як незаконне розпорядження відділу з питань призначення пенсій ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1667/16/1 від 18.03.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на підставі довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 року про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії з 01 грудня 2003 року, за виключенням періодів, коли позивач отримував пенсія відповідно до вимог статті 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та встановити ОСОБА_1 пенсію у розмірі відповідно до довідки за вих. № 4/370 від 04.03.2016 року Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, складеної на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2015 року по справі 524/7186/15-а та у відповідності до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2016 року про роз'яснення резолютивної частини судового рішення по справі 524/7186/15-а про середній розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудженої виплати пенсії - у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.
Суддя: