Справа № 346/4970/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.
Провадження № 22-ц/780/2530/16 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.
Категорія 26 06.04.2016
Іменем України
6 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,
суддів: Антоненко В.І., Поліщука М.А.,
за участю секретаря: Семиволос І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, визнання іпотеки нерухомого майна припиненою, розірвання договору поруки та визнання поруки припиненою,
У вересні 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернулися до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 20 листопада 2007 року у розмірі 117 579,87 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14 травня 2014 року складає 1 383 270,85 грн.
Заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Надра», в якому просив розірвати кредитний договір від 20 листопада 2007 року та договір іпотеки від 25 жовтня 2013 року, укладені між ним та банком; визнати іпотеку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,88 кв.м, припиненою; розірвати договір поруки від 20 листопада 2007 року, укладений між банком та ОСОБА_3 та визнати таку поруку припиненою.
В ході розгляду справи представник відповідачів заявила клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року в задоволенні клопотання відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2, через свого представника за довіреністю ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та передати питання про зупинення провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України та виходив із можливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у Верховному Суді України, оскільки судові рішення у цій справі набрали законної сили.
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони не суперечать вимогам процесуального законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.
У даному випадку рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою, було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2015 року, тобто набрало законної сили відповідно до вимог ст. ст. 223, 319 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року указані судові рішення залишено без змін.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 5 січня 2016 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року.
Суд першої інстанції наведені обставини належним чином перевірив та дійшов правильного висновку про можливість розгляду даної цивільної справи не чекаючи перегляду іншої справи Верховним Судом України, оскільки справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою є вирішеною шляхом ухвалення відповідних рішень, що набрали законної сили, а її перегляд в порядку Розділу V Глави 3 ЦПК України не робить неможливим розгляд спору про стягнення кредитної заборгованості.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення клопотання представника відповідачів й зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: В.І. Антоненко
М.А. Поліщук