Справа № 466/3183/16-ц
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
1 квітня 2016року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розглянувши матеріали заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води, трьох відсотків річних, -
встановила:
31 березня 2016року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води в розмірі 5252,29гривень, інфляційні витрати в розмірі 47,19гривень та трьох відсотків річних в розмірі 16,06гривень, судовий збір в розмірі 689,00гривень.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Відповідно до п.5 ст.100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 16,06гривень не підлягають розгляду в порядку наказаного провадження.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що у прийнятті заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води, трьох відсотків річних заборгованості по сплаті трьох відсотків річних слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 96, 99, 100, 210 ЦПК України,-
ухвалила:
у прийнятті заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води, трьох відсотків річних - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_2