Справа № 442/2307/16-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/185/16 Доповідач - ОСОБА_2
28 березня 2016 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2016 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2016 року частково задоволено клопотання ст. слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 та застосовано до
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки
м. Самбір Львівської області, проживає
за адресою:
АДРЕСА_1
запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою постійного проживання підозрюваної.
Строк домашнього арешту постановлено рахувати з 15 березня 2016 року та строк дії ухвали визначено до 15 травня 2016 року.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 обов'язки: прибувати до слідчого Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області за першою вимогою; цілодобово не залишати місце свого постійного проживання без виклику слідчого, прокурора або суду.
На ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_6 вчинила умисний особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення вона може переховуватися від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Слідчим суддею констатовано, що матеріалами, доданими до клопотання, стверджується факт наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; враховано дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, є особою похилого віку, пенсіонеркою, її стан здоров'я. Проте жодних медичних документів, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_6 тримання під вартою суду стороною захисту представлено не було. Слідчим суддею не взято до уваги та не досліджено ризики, на які покликався в клопотанні орган досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді; виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, підозрювану ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просять судове рішення залишити без зміни, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
13 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140110000590 внесені відомості про те, що 13 березня 2016 року близько 07 год. ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , підійшла в кімнату до свого сина ОСОБА_10 , умисно накинувши на його шию мотузку, зробивши зашморг та за допомогою сили своїх рук та мотузки стиснула шию, внаслідок чого останній помер. Правова кваліфікації - ч.1 ст. 115 КК України.
13 березня 2016 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Судове рішення про відмову в обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.
За змістом п.3 ч.1, ч.4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе вказані обставини, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
З урахуванням зазначених вимог закону слідчий суддя дійшов обгрунтованого й правильного висновку про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до ОСОБА_6 домашнього арешту (який полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово), оскільки прокурором не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; ступінь його тяжкості; особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, є особою похилого віку, пенсіонеркою, її стан здоров'я.
Підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, немає.
Правових підстав для скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги й підстав для скасування судового рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2016 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .