Справа № 536/275/16-ц
05 квітня 2016 року
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
з секретарем судового засідання Левицькою І.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 19 лютого 2016 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття.
В обґрунтування позову вказувала, що з 25 вересня 2009 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3.
11 червня 2015 року рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області шлюб між нею та відповідачем був розірваний.
Незважаючи на те, що відповідач щомісяця перераховує на її платіжну картку 700 гривень аліментів на утримання сина, цих коштів їй не вистачає.
Відповідач має постійне місце роботи, стабільні заробітки, аліменти нікому більше не платить, стягнень по виконавчих документах з нього не проводиться.
Вважає, що відповідач ухиляється від покладеного на нього відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України обов'язку щодо утримання своєї дитини, тому просить стягувати з відповідача аліменти примусово за рішенням суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, в його обгрунтування пояснила так, як викладено вище в описовій частині рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю, погоджується сплачувати аліменти у вказаному позивачем розмірі на утримання дитини примусово на підставі рішення суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.4), який проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні (а.с.2). Відповідач, як батько дитини в достатньому розмірі добровільно матеріального утримання на свого сина не надавав, хоч повинен надавати таке утримання.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.1,2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За таких обставин суд постановляє рішення про стягнення аліментів у погодженому розмірі, який є реальним, відповідає принципам розумності та справедливості та відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 551 гривень 20 копійок.
Керуючись ч.1,2 статті 3, ч.1 статті 18 Конвенції про права дитини, ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 7,180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, статтями 10,11,88, 209,212, 214,215,218, 367 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Кременчуці Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 лютого 2016 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення про присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.
Суддя Ю.І. Степаненко