Справа № 431/1305/16-к
Провадження № 11-сс/782/103/2016
01 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_1
суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря : ОСОБА_4
прокурора : ОСОБА_5
захисника : ОСОБА_6
слідчого : ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 25 березня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016131580000021 від 18.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_8 , -
До Старобільського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого Старобільського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 погоджене з прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_5 , в якому встановлено, що в середині січня 2016 року, точної дати встановити не представляється можливим, з метою отримання знань правил дорожнього руху, навичок керуванням автомобілем та в подальшому отримання водійського посвідчення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшла до Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат», яка розташована за адресою: м.Старобільськ, провулок Артема, 2. Прийшовши до вказаної філії ОСОБА_9 звернулася до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду директора Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат», та повідомила йому, що бажає навчатися у вказаній філії для подальшого отримання водійського посвідчення категорії «В». Однак ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що на даний час група на навчання вже сформована та буде навчатися до 10.02.2016 року, у зв'язку з чим він не може включити її до неї. Після вказаної дати буде сформована нова група та для зарахування до автошколи їй потрібно надати ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду, сплатити 2000 (дві тисячі) гривень за навчання.
16.02.2016 року ОСОБА_9 знову прийшла до Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат» з метою здачі документів для проходження курсу навчання та отримання водійського посвідчення категорії «В». Після цього ОСОБА_8 , займаючи посаду начальника Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», з метою отримання неправомірної вигоди, використовуючи при цьому службове становище, особою яка займає відповідальне становище, шляхом вимагання, повідомив ОСОБА_9 , що окрім грошових коштів в сумі 2000 грн., які потрібно заплатити за навчання в указаній філії згідно договору про навчання. Крім того, вона має сплатити особисто йому грошові кошти в розмірі 1350 (одну тисячу триста п'ятдесят) гривень, за так зване пальне, а також заплатити особисто йому грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) гривень за успішне проходження навчання в автошколі, та за складання іспиту, інакше, як повідомив ОСОБА_8 , вона не складе іспит та не зможе навчатися.
Таким чином, ОСОБА_8 , як службова особа створив умови, за яких ОСОБА_9 погодилася на незаконну вимогу дати неправомірну вигоду ОСОБА_8 за сприяння у вирішенні питання про отримання водійського посвідчення категорії «В» в Старобільському відділенні філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат».
18 лютого 2016 року ОСОБА_9 , усвідомлюючи те, що іншої можливості отримати водійське посвідчення категорії «В» в Старобільському відділенні філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат» у неї немає та начальник Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат» - ОСОБА_8 своїми діями створює умови, при яких без передачі йому неправомірної вигоди неможливо отримати водійське посвідчення категорії «В», звернулася з добровільною заявою до правоохоронних органів.
Здійснюючи свій злочинний намір ОСОБА_8 визначив місце передачі йому грошей у своєму службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі очолюваного ним відділення.
23.03.3016 року у проміжок часу між 12 годиною та 13 годиною ОСОБА_9 , згідно попередньої домовленості з ОСОБА_8 , прибула за адресою: АДРЕСА_1 , де у приміщенні службового кабінету Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат», розташованому на першому поверсі адміністративної будівлі передала, а ОСОБА_8 отримав неправомірну вигоду у розмірі 4350 грн. за сприяння у вирішенні питання щодо отримання водійського посвідчення категорії «В».
Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_8 був затриманий співробітниками прокуратури.
В клопотанні та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, що віднесено до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Клопотання містить посилання на ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також незаконно впливати на свідків з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Вказані ризики були доведені прокурором в судовому засіданні. З матеріалів клопотання вбачається наявність доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Так, до матеріалів клопотання додані: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016131580000021 від 18.02.2016 року; копія протоколу огляду місця події від 23.03.2016 року; копія протоколу затримання ОСОБА_8 від 23.03.2016 року, копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; копія протоколу освідування особи ОСОБА_8 , данні, що характеризують підозрюваного ОСОБА_8 ; копія паспорту ОСОБА_8 , копія вимоги про судимість; копія довідки про склад сім'ї; копія побутової характеристики ОСОБА_8 ; копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 ; копія повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 25.03.2016 року задоволено клопотання слідчого, про обрання підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Старобільськ Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді начальника Старобільського відділення філії «Луганський державний обласний навчальний курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2016 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначено ОСОБА_8 , заставу в розмірі 35 мінімальних заробітних плат, що становить 48230 гривень.
В обгрунтовання прийняття рішення слідчий суддя посилається на те, що є наявність ризиків, зазначених у клопотанні, оскільки ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення.
Не погодившись з прийнятим рішенням слідчим суддею захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, в зв'язку з тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час розгляду клопотання слідчий суддя прийняв рішення з істотними порушеннями вимог КПК України, а саме: що в порушення ст. 184 КПК України розглянуте клопотання слідчого ОСОБА_7 не містить: ні викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, ні викладу обставин на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність кількох ризиків, ні посилання на матеріали, що підтверджували б такі обставини. Так само клопотання взагалі не містить обґрунтування неможливості запобіганню ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На підтвердження існування доказів про вчинення підозрюваним правопорушення слідчим надано копії деяких протоколів, що підтверджують проведення слідчих дій: копія протоколу допиту свідка, копія протоколу огляду місця події, освідування.
Відповідно до КПК докази досліджуються безпосередньо в суді. Відповідно до ч.2 ст.23 КПК, не є доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Слідчий не надав слідчому судді жодного доказу існування обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним правопорушення передбаченого саме ч.3 ст.368 КК України, відповідно у слідчого судді не існувало підстави для застосування запобіжного заходу.
Згідно ст.ст. 178, 194 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний встановити факти, підтверджені певними доказами, що ОСОБА_8 вимагав неправомірну вигоду, і отримав її за якісь свої дії, які він міг би вчинити або вчинив на користь ОСОБА_9 .
На підтвердження існування обґрунтованої підозри суду поряд із клопотання надана копія повідомлення про підозру, яке було пред'явлене підозрюваному 24.03.2016 року слідчим. Зазначене повідомлення є неаргументованим та містить у собі протиречиву та недостовірну інформацію, що впливає на правильність кваліфікації дій підозрюваного і відповідно на обґрунтованість підозри.
А ні кваліфікуюча ознака вимагання, а ні кваліфікуюча ознака - відповідальне становище, не доведені слідством - відповідно правова кваліфікація є невірною.
Посилання на підтвердження відповідального становища службової особи та будь-які, взагалі, повноваження ОСОБА_8 , як директора відділення, в підозрі відсутні.
Наступне: в повідомленні про підозру міститься сума, яку начебто принесла і передала в руки ОСОБА_8 ОСОБА_9 - 4350 грн в якості неправомірної вигоди.
Однак на підтвердження того, що це саме неправомірна вигода не надано жодного доказу, ОСОБА_9 бажала навчатись в автошколі для цього мала б здійснити певні дії надати свої документи. В тому числі довідку про стан здоров'я, копію паспорта, оплатити навчання.
З підозри взагалі не зрозуміло чи оплатила ОСОБА_9 навчання у сумі 2000 грн.
Слідчим та прокурором на підтвердження факту вимагання неправомірної вигоди та створення умов для її передавання не було надано суду жодного доказу.
Як і клопотання слідчого, так і оскаржувана ухвала слідчого судді, не містить обставин існування ризиків, обставин що свідчать недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, посилань на докази, які обґрунтовують ці обставини.
В ухвалі лише зазначено, що ризики були доведені прокурором в судовому засіданні.
Вважає, що такі посилання на підтвердження існування ризиків і неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу не є достатніми, вони окрім того нічим не підтверджені.
В судове засідання ні слідчий, ні прокурор не надали документів чи інших доказів підтвердження негативних моральних якостей підозрюваного, його поганого ставлення до оточуючих, або можливо, скарг на його зухвалу поведінку, чи інших негарних вчинків. Взагалі нічого.
Відповідно до ст. 193 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний роз'яснити підозрюваному його права, в тому числі, давати пояснення або відмовитися давати пояснення, показання, що і було виконано суддею.
Однак при намаганні підозрюваного ОСОБА_8 дати пояснення (показання), оскільки це було його бажання, суддя його зупинив, сказав йому, що не треба пояснень щодо підозри, а тільки він мав пояснити свою думку щодо обрання запобіжного заходу.
Таким чином суддя порушив право підозрюваного, визначене ст. 42 та ст. 193 КПК України давати пояснення (показання) з приводу підозри, давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою.
Також захистом під час судового розгляду клопотання надано медичну довідку лікаря - терапевта про облік підозрюваного з причини наявності у нього декількох хвороб. При цьому і слідчому і прокуророві достеменно було відомо про те, що підозрюваний не розлучається з пігулками від підвищеного тиску. При цьому прокурор у судовому засіданні зазначив, що всі хвороби підозрюваного не значаться у переліку хвороб, хоча не послався на конкретний нормативний документ, який би визначав перелік хвороб та абзац, пункт або розділ такого переліку.
Суддя визначив в ухвалі, що стан здоров'я підозрюваного задовільний - на чому суддя заснував такий висновок, не пояснено. Копія медичної довідки долучена до матеріалів справи.
Судом в ухвалі визначено про можливість внесення підозрюваним застави та звільнення таким чином з під варти. Сума визначена у 48 230 грн (35 мінімальних заробітних плат). Однак матеріальний стан підозрюваного, не то що не досліджений, про нього навіть мови не йшлося. Можливість застави визначена судом в ухвалі з власної волі, оскільки ні слідчий, ні прокурор про заставу не повідомляли і не просили. Жодних підтверджень матеріального стану підозрюваного або його родини в клопотанні немає. В судовому провадженні питань не задано і відповідей не отримано. На якій підставі суддя дійшов висновку, що саме такий розмір застави зможе забезпечити кримінальне провадження не пояснено.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурора, пояснення слідчого, які заперечували проти задоволення скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Виходячи з вимог ст.370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Так, відповідно до п.п.1,3 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконно впливати на свідків з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1/ наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2/ наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3/ недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
Із матеріалів справи вбачається, що відомості щодо скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, внесено 18.02.2016 року до ЄРДР за № 42016131580000021.
24.03.2016 року ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке вручено останньому.
В якості доказів про обгрунтованність підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчому судді були надані: копія протоколу огляду місця події від 23.03.2016 року; копія протоколу затримання ОСОБА_8 від 23.03.2016 року, копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; копія протоколу освідування особи ОСОБА_8 , копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8
На момент обрання запобіжного заходу має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , крім того, з матеріалу, наданого апеляційному суду, вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, при розгляді клопотання слідчим суддею були дотримані вимоги ст.ст.176, 177, 178, 183 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, з урахуванням вимог і обставин, передбачених ст.ст.176, 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.ст. 194, 196, 182 КПК України, дійшов висновку про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначив заставу у розмірі 48230 гривень.
Тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо недоведеності наявності ризику, передбаченого п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставними.
Крім того, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження - розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_8 , будь чого явно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотанняслідчого Старобільського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 погоджене з прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2016 року включно з визначенням застави в розмірі 35 мінімальних заробітних плат, що становить 48230 гривень.
А тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Крім того, як вбачається із матеріалів судового провадження визначення сума застави ОСОБА_8 внесена 28.03.2016 року
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК Україні колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Старобільского районного суду Луганської області від 25 березня 2016 року, якою відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 20 травня 2016 року включно та визначено заставу у розмірі 35 мінімальних заробітних плат, що становить 48230 /сорок вісім тисяч двісті тридцять/ гривень - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ____________
/ ОСОБА_1 / / ОСОБА_2 / / ОСОБА_3 /