05.04.2016 року 2/425/224/16
425/632/16-ц
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Мирошникової О.Ш.,
за участю секретаря Кулішової О.С.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -
встановив:
24 лютого 2016 року суддею Рубіжанського міського суду Луганської області було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання в сумі 13781,00 гривень та витрат на виготовлення та встановлення вікон та дверей в спадковій квартирі АДРЕСА_1 у сумі 13754,00 гривень.
05 квітня 2016 року в судовому засіданні позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану АДРЕСА_2 та зобов'язати ОСОБА_4 утриматися від вчинення дій щодо відчуження вказаної квартири. Свою заяву позивач та його представник обґрунтовують тим, що відповідач ОСОБА_4 успадкувала зазначену квартиру та як спадкоємець категорично відмовляється від відшкодування позивачу ОСОБА_1 витрат на виготовлення і встановлення в спадковій квартирі вікон та дверей у сумі 13754,00 гривень, а також від сплати витрат на поховання спадкодавця у сумі 13781,00 гривень, при цьому відповідач вимагала від позивача його зняття з реєстраційного обліку і подала до суду позовну заяву про усунення перешкод у здійсненні права власності, але компенсувати витрати на створення нових речей - вікон та дверей, які є власністю позивача та які не є спадковим майном, вона відмовилася. На цей час існує небезпека в тому, що відповідач може провести відчуження квартири, оскільки у останню суботу вона з невідомими особами потрапила у зазначену квартиру, поламавши замки на дверях.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви про забезпечення позову, пояснила, що такий вид забезпечення не є співмірним з позовними вимогами, оскільки квартира коштує дорожче, додатково пояснила, що зазначена квартира належить відповідачу на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дійшов такого висновку.
Відповідно до абзацу другого п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) у день надходження.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також шляхом заборони вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 56704831 від 05.04.2016 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2015 року.
Предметом цього позову є стягнення з відповідача на користь позивача грошей у сумі 27535,00 гривень.
Зі справи вбачається, що відповідач має зареєстроване місце проживання, уклала з адвокатом договір про надання правової допомоги, кореспонденцію, яка направляється відповідачу судом, отримує за адресою реєстрації.
Позивач ОСОБА_1 порушуючи питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу та зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо відчуження квартири не довів належними та допустимими доказами, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або що відповідач має намір і вчиняє реальні спроби уникнути виконання в майбутньому можливого рішення суду, що має майновий характер. Позивачем не доведено необхідності застосування вибраного виду забезпечення позову та його співмірність із заявленими позивачем вимогами.
Суд відхиляє, доводи представника позивача, що в зв'язку знаходженням міста Рубіжне Луганської області в зоні проведення антитерористичної операції, ціни на квартири значно впали, тому з врахуванням цього ймовірна вартість квартири буде спів мірною з позовними вимогами у сумі 27535,00 гривень, оскільки доказів цього до заяви не надано.
Таким чином, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не наведено достатніх причин для вжиття заходів забезпечення, також заявлені вимоги не є співмірними з видом забезпечення заявленим позивачем. Також, позивачем не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що може привезти до порушення прав позивача.
Зазначені вище обставини, на думку суду свідчать про необгрунованість заяви та необхідність відмови в її задоволенні.
Суд вважає за необхідно зазначити про таке.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Також, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Разом з тим, на виконання вимог, передбачених ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд роз'яснює позивачу та його представнику, що відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Також, суд роз'яснюється положення ч. 1 ст. 168 ЦПК України, згідно з якими ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.
Керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Мирошникова О.Ш.