Справа № 426/1088/16-а
17 березня 2016 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Реки А.С.,
при секретарі Гапич К.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Сватове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Сватівського відділу поліції ГУНП України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Встановив:
У березні 2016 року позивач ОСОБА_1 пред'явив дійсний позов. Просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 789283 від 21.02.2016 року, винесену інспектором Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., мотивуючи тим, що зупинено автомобіль та перевірено документи у нього незаконно, він мав при собі посвідчення водія, у постанові марка автомобілю вказана невірно, а також постанова винесена неправомочною особою та інспектором була порушена процедура розгляду справи.
В судовому засіданні позивач пояснив, що 21 лютого 2016 року він керував автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 згідно довіреності, і близько 00 год. був зупинений співробітниками відділу поліції на площі 50-річчя Перемоги, м. Сватове, біля магазину «Двінн». На вимогу співробітника ВП надати документи для перевірки, він надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повідомив, що посвідчення водія у нього при собі немає. Інспектор почав складати постанову, та у цей час він знайшов посвідчення водія, яке у подальшому тримав у руках, але інспектору не надав, вважає, що інспектор ВП повинен був сам бачити посвідчення. Після складання постанови та накладення штрафу у розмірі 425 грн., він ознайомився та підписав постанову, копію якої отримав. Вказав, що свідки не були особисто присутні під час складення постанови.
Відповідач в судовому засідання заперечує проти позову, вказав, що 21.02.2016 року близько 00 год. 40 хв. на пл. 50-річчя Перемоги, м. Сватове, інспектор ВП Любар, який разом з ним ніс службу, у відповідності до положень ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та Правил дорожнього руху, зупинив автомобіль НОМЕР_1, коли він підійшов до автомобіля, представився та запропонував водію надати посвідчення водія, позивач повідомив, що у нього при собі відсутнє посвідчення, у зв'язку з чим він склав постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, яку позивач підписав та отримав копію зазначеної постанови. У подальшому ОСОБА_1 щось тримав у руках, але не надавав для огляду. Вказав, що дійсно допустив описку, зазначаючи марку автомобіля, оскільки при складанні постанови було не дуже гарне освітлення, державний номер транспортного засобу вказано вірно. Просив відмовити у задоволенню позову у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 21 лютого 2016 року він та ОСОБА_1 на автомобілі НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, рухалися по пл. 50-річчя Перемоги, м. Сватове та близько 00 год. біля магазину «Двінн», були зупинені інспектором ВП, який представився та запропонував надати для огляду документи, вони надали свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ОСОБА_1 сказав, що посвідчення водія у нього при собі немає. Інспектор ВП почав складати постанову, потім ОСОБА_1 знайшов посвідчення, інспектору не надавав для огляду, а тримав його в руках. Інспектор склав постанову, з якою ОСОБА_1 ознайомився. Під час складання постанови він бачив одного свідка, який стояв на відстані 20-30 м. від автомобілю.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в лютому 2016 року, близько 00 год. 30 хв., більш точно дату та час не пам'ятає, він разом із ОСОБА_5 їхали на автомобілі додому та на пл. 50-річчя Перемоги, м. Сватове, їх зупинили співробітники ВП, представилися та попросили бути свідками, пояснивши, що водій автомобілю Volkswagen, який в той час знаходився на стоянці біля магазину «Двінн», керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія. У підтвердження вказаного фату інспектор продемонстрував йому відео, де чітко було чути, як особа повідомляє, що керує автомобілем не маючи при собі посвідчення водія, про що він власноручно склав відповідні пояснення. Під час складення постанови він стояв на відстані близько 5 метрів від свого автомобілю.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_4
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та інші надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ПС2 № 789283 від 21.02.2016 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 21.02.2016 року о 00 год. 47 хв. на пл. 50-річчя Перемоги, позивач керував т/з не маючи при собі посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.1. ПДД.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль маки Volkswagen caddy дн АН 4809 ВН належить ОСОБА_6
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободі громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб.
Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.4. ПДР України, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії).
Обов'язок по доведенню вини і складу порушення покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт того, що позивач на вимогу інспектора поліції вказав, що не має при собі посвідчення водія знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджені, в тому числі, поясненнями свідків, зокрема свідка ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі разом з позивачем та в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 на вимогу інспектора ВП повідомив, що посвідчення водія у нього при собі немає, а також підтверджений поясненнями самого позивача. Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що він у подальшому знайшов посвідчення водія та тримав його у руках, як на обставину, яка звільняє його від адміністративної відповідальності, суд не може взяти до уваги, оскільки в судовому засіданні сам позивач, свідок ОСОБА_3 та відповідач пояснили, що ОСОБА_1 інспектору поліції не пред'явив для перевірки посвідчення водія.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАп, а тому постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності є законною і обґрунтованою.
Щодо посилання позивача, що марка транспортного засобу в постанову вказана невірно, суд вважає, що інспектор ВП допустив механічну описку, яка не впливає на суть постанови, та не є такою, що позбавляє можливості ідентифікувати вказаний автомобіль.
Окрім того, ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У цьому випадку, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтями 124-1- 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту постанови, справа про адміністративне правопорушення була розглянута у відповідності до вимог КУпАП із роз'ясненням правопорушнику положень статей 307, 308, а також прав, передбачених ст. 268 КУпАП, право, порядок та строк оскарження постанови згідно ст.ст. 287-289 КУпАП та положення статей 10, 63 Конституції України, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у зазначеній постанові, також позивачу було надано на руки примірник постанови, що він підтвердив в судовому засіданні.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Постанова від 21.02.2016 року відповідає вказаним вимогам ч. 2 ст. 33 КУпАП, винесена після встановлення особи правопорушника, з'ясування його місця роботи, проживання, та відносно позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка передбачає покарання у вигляді 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 425 грн.
У зв'язку з викладеним, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що при накладенні на нього штрафу не були виконані вимоги КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що підстави для скасування постанови серії ПС2 № 789283 від 21.02.2016 року, винесеної інспектором Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., відсутні, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.2.1, 2.4 Правил дорожнього руху України, ст. ст. 8, 9, 69, 71, 80, 160, 162, 171-2 КАС України, ст. ст. 33, 126,222, 251, 258, 279, 280 КпАП України, суд,-
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Сватівського відділу поліції ГУНП України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, через Сватівський районний місцевий суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2016 року.
Суддя А.С. Река