Дата документу 04.04.2016
ЄУ № 420/519/16-ц
Провадження №2/420/391/16
04 квітня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Заботіна В.В.
за участю секретаря Котовій О.Л.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Новопсковському районі Луганської області,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель запасу на території
Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2, померлої 12.05.1996 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.05.1996 року померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай). Згідно довідки Відділу Держгеокадастру у Новопсковському районі ОСОБА_2 дійсно внесена в списки, додані до Державного акту на право колективної власності на землю за № 254, розмір земельної частки (паю) члену колишнього КСП «Україна» становить 10,29 умовних кадастрових гектари. Однак за час свого життя не встигла виготовити на власне ім'я сертифікат на право власності на відповідну земельну ділянку. Позивач як спадкоємець першої черги за законом в управління та володіння спадковим майном вступила своєчасно та фактично прийняла спадщину, так як на день смерті проживала разом з матір'ю та доглядала її. Звернувшись до Новопсковської державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, вона отримала постанову про відмову вчинення нотаріальних дій, так як на земельну ділянку відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду.
Представник позивача в попереднє судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачана позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача в попереднє судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи в попереднє судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, рішення суду ухвалити на розсуд суду.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12.05.1996 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕД № 344488, виданим 14.05.1996 Танюшівською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 18.
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку по КСП «Україна» на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області розміром10,29 в умовних кадастрових гектарах.
З урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, суд вважає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ЦК УРСР 1963 року, оскільки на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року.
У чинність ст. 529 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 - позивач у справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ЯУ № 366804 року, виданим виконавчим комітетом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії 1-ВЛ № 252249, виданого повторно 10.12.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського РУЮ у Луганській області, 15.06.1974 року зареєстрували шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище позивача).
Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З огляду на зазначену правову норму для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а саме вчинив певні передбачені законом дії, які свідчать про його волевиявлення на прийняття спадщини. У протилежному випадку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.
Позивач прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_2, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Згідно довідки, виданої виконкомом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області 06.01.2014 року за вих. № 04, ОСОБА_2 проживала разом з донькою ОСОБА_1, яка доглядала її та є її спадкоємцем.
Таким чином, позивач прийняла спадщину у відповідності зі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Факт того, що позивач фактично вступила в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_2 сторонами не оспорюється.
У чинність ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ч.2 ст. 548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто за нормою ст. 525 ЦК УРСР 1963 року з 12.05.1996 року.
З метою оформлення спадкових прав після померлої 12.05.1996 року ОСОБА_2 позивач звернулася до нотаріуса, однак постановою державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори від 20.01.2015 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по оформленню спадкових прав після померлої ОСОБА_2 - видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за законом, але не може цього зробити, так як за життя померла матір не отримала сертифікату на право на земельну частку (пай).
За таких обставин, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Судом встановлено, що згідно довідки, виданої Відділом Держгеокадастру у Новопсковському районі Луганської області за вих. № 01-01-15/847 від 02.03.2016 року, ОСОБА_2 дійсно внесена в списки, що додані до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП «Україна» за № 254. Державний акт на право колективної власності на землю по КСП «Україна», серії ЛГ № НОМЕР_1 був виданий Новопсковською районною радою народних депутатів 29.11.1995 року.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність» сертифікат на земельну частку (пай) визначає розмір земельної частки у колективній власності члена КСП без виділення ділянки в натурі (на місцевості).
В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 58-59 ЦПК України.
У чинність ст. 3 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) може бути об'єктом успадкування.
Таким чином, позивач успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай).
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Новопсковському районі Луганської області, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель запасу на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 12.05.1996 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя