Справа № 202/2075/16-ц
Провадження № 2-о/0202/88/2016
Іменем України
04 квітня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Бєсєди Г.В.
при секретарі: Прогонній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що 21.03.2016 року в місті Донецьку народилась дівчинка ОСОБА_3, батьком якої є він - ОСОБА_1, матір'ю - ОСОБА_2. На підтвердження факту народження батькам було надано медичне свідоцтво про народження № 464 від 22.03.2016 року. На час народження дівчинки, її батьки: ОСОБА_1, та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Зазначив, що він не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи, встановленого законодавством України зразка. Посилаючись на ст.ст. 10, 209, 213-215, п. 7 ч. 1 ст. 256, ст. 257-1 ЦПК України просить суд встановити факт народження дитини (дівчинки) - ОСОБА_3, дата народження - 21.03.2016 року, місце народження - м. Донецьк; мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України; батько - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.
В судове засідання заявник з'явився, вимоги викладені в заяві підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Підтвердив факт народження доньки - ОСОБА_3.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі.
Представник Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав.
Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
За умовами ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
З матеріалів справи та з пояснень заявника ОСОБА_1 судом встановлено, що в місті Донецьку народилася дитина (дівчинка) від матері - ОСОБА_2, що підтверджено та доведено заявником в судовому засіданні з огляду на медичне свідоцтво про народження № 464 від 22.06.2016 року.
Згідно свідоцтва про шлюб серії I-HO № 352216, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 299,ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.07.2014 року зареєстрували шлюб.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 7 Закону України "Про громадянство України", особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 рок, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма N ЮЗ/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Відповідно до Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами, місто Донецьк віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Частинами 2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього ж Закону, у разі порушення його положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до ч. 3 ст. 257-1 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Оскільки заявник не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи, встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України та народженої у нього дитини, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт народження дитини (дівчинки) - ОСОБА_3, дата народження - 21.03.2016 року, місце народження - м. Донецьк; мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України; батько - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 256, 257-1 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт народження дитини (дівчинки) - ОСОБА_3, дата народження - 21.03.2016 року, місце народження - м. Донецьк; мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України; батько - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: Г.В. Бєсєда