Справа № 201/2623/16-а
Провадження № 2а/201/833/2016р.
01 квітня 2016р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій щодо припинення виплати пенсії інваліду третьої групи неправомірними та зобов'язати поновити виплату пенсії,
14.03.2016р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій щодо припинення виплати пенсії інваліду третьої групи неправомірними та зобов'язати поновити виплату пенсії (а.с. № 3-7).
В обґрунтування вимог, позивачка посилалася на те, що з 01.04.2015р. відповідач припинив їй, інваліду ІІІ групи, виплату пенсії. Звернувшись 29.02.2016р. із заявою про надання інформації, позивачка отримала відповідь про те, що виплата пенсії їй припинена відповідно до абз.2, 3 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка чинна з 01.04.2015р. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивачка просила визнати дії УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії, як інваліду ІІІ групи з 01.04.2015р. та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з 01.04.2015р. Крім того, позивачка просила розглядати справу в порядку скороченого провадження (а.с. № 7).
Представник УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - Карімова Ю.Р. (діє на підставі довіреності від 11.01.2016р. - а.с. № 19), в наданих суду 29.03.2016р. запереченнях просила відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, дії відповідача є правомірними, адже позивачка працює на посаді першого заступника начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, тобто на неї розповсюджується дія закону України «Про державну службу», а тому відповідно до змін у ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена їй пенсія виплаті не підлягає. Вважаючи, що позивачка невірно трактує норми закону, представник відповідача просила в задоволені позовних вимог відмовити.
У відповідності до положень ст. 1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за матеріалами пенсійної справи працює на посаді першого заступника начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та є державним службовцем (а.с. № 17, 22-29).
Згідно протоколу № 1725 від 01.12.2011р., виданому УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, позивачка є інвалідом ІІІ групи (трудове каліцтво або профзахворювання) та їй призначена пенсія по інвалідності (а.с. № 20).
29.02.2016р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання відомостей щодо припинення виплати з 01.04.2015р. пенсії, на що того ж дня отримала відповідь № К-54, з якої вбачається, що в ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були внесені зміни згідно яких передбачено тимчасово у період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. та з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з тим, що позивачка працює на посаді, яка дає їй право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», тому з 01.04.2015р. виплата їй пенсії по інвалідності припинена (а.с. № 10).
З листа відповідача від 29.02.2016р. та з письмових заперечень проти адміністративного позову вбачається, що оскільки позивачка працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. та в період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. пенсія, призначена згідно з Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачуватись не повинна.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. у разі неприйняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються в тому числі й відповідно до закону України «Про державну службу».
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015р. не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
В теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01.06.2015р. посада, на якій працює позивачка, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч.1 ст.47 ст.54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, та з 01.06.2015р Пенсійний фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повинен був поновити позивачці виплату пенсії.
Приймаючи до уваги, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01.04.2015р. по 01.06.2015р. були правомірними, то суд вважає за можливе відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог в частині визнання дій УПФУ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська неправомірними щодо припинення виплати пенсії, як інваліду ІІІ групи з 01.04.2015р. по 01.06.2015р. та зобов'язати поновити пенсію з 01.04.2015р.
З огляду на те, що 01.06.2015р. відповідач не поновив виплату пенсії позивачці, то її порушені права підлягають відновленню, та суд вважає за можливе визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, з 01.06.2015р. неправомірними та зобов'язати поновити виплату пенсії з 01.06.2015р.
При розгляді даної справи, судом застосовано норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 02.03.2015р.,яка набрала законної сили 01.04.2015р., оскільки саме з квітня 2015р. відповідач припинив виплату позивачці пенсії.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат не дивлячись на те, що позовні вимоги позивачки задоволено частково ( лише змінено період з якого поновлено виплату пенсії), проте відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судовий збір сплачений нею в розмірі 551грн.21коп. суд вважає за можливе стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 02.03.2015р., яка набрала чинності 01.04.2015р., ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., ст. ст. 6 - 11, 71, 94, 99, 1832 КАС України, суддя,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій щодо припинення виплати пенсії інваліду третьої групи неправомірними та зобов'язати поновити виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, як інваліду ІІІ групи з 01.06.2015р. пенсії - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська поновити виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як інваліду ІІІ групи з 01.06.2015р. пенсії.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551грн. 20коп. за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.В.Ткаченко