Справа № 211/1341/16-ц
Провадження № 2-н/211/36/16
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
31 березня 2016 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,
30 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі в розмірі 10428,00 грн. та середнього заробітку за період затримки розрахунку в розмірі 17 024,09 грн.
Розглянувши надані матеріали, вважаю за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК) яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Згідно п. 2 вказаної постанови якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"). До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. При цьому частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Заявник просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку, однак для цього до заяви повинен бути доданий розрахунковий документ щодо нарахованої, однак не виплаченої заробітної плати. Тому в поданій заяві суд вбачає спір про право, оскільки невідомо чи була нарахована, однак не виплачена заявнику заявлена нею до стягнення сума заробітної плати.
За таких обставин відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, роз'яснивши заявнику її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 96,100,101 ЦПК України, суд
відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу ОСОБА_2 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Роз'яснити ОСОБА_2 її право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Бардін О.С.