Справа №173/324/16-ц
Провадження №2/173/323/2016
22 березня 2016 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Шевченко О.Ю.,
при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 листопада 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружжя разом не проживає у зв'язку з тим, що між ними постійно виникали сварки. Вже більше року спільне сімейне життя припинено, відповідач мешкає з іншою родиною, спільне господарство не ведуть. На примирення позивач не згодна. Майнового спору не має. Окрім того позивач зазначає, що всі обов'язки щодо утримання дітей вона несе самостійно. Угоди щодо добровільної сплати аліментів досягнуто не було. Відповідач працює, його стан здоров'я та матеріальне становище дозволяють утримувати дітей. На підставі вищевикладеного позивач просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення ними повноліття.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила суд задовольнити заявлені вимоги, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів не заперечував, підтвердив, що вони дійсно припинили шлюбні відносини більше року тому, з того часу разом не проживають, не ведуть спільне господарство, примирення не можливе, оскільки у кожного своє життя. Він працює, проти стягнення з нього аліментів у виді частки від його заробітної плати не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до таких висновків.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
11 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 103 та видано свідоцтво про одруження НОМЕР_2 (а.с. 4).
Сторони не проживають разом, стосунки не підтримують, не ведуть спільне господарство з 2015 року. Причинами припинення шлюбних відносин є взаємне непорозуміння, відсутність спільних інтересів та взаємне небажання зберегти шлюб.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Фактичні взаємини подружжя свідчать, що між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, отже збереження шлюбу неможливе та суперечило б інтересам подружжя.
А тому вимоги позивача про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5, 7).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки відповідач є батьком неповнолітніх дітей, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дітей між сторонами у справі, досягнуто не було, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей та сторін, той факт, що діти потребують утримання, та те, що відповідач не надав суду доказів про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків, та про проведення з нього стягнень на утримання зазначених осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 Сімейного кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу
України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вбачаються підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Спору про місце проживання дитини та поділ майна подружжя не має.
Також на виконання вимог ст. 115 Сімейного кодексу України, суд вважає за необхідне надіслати копію рішення суду після набрання ним законної сили органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Оскільки від позивача не надійшло заяви про відновлення їй дошлюбного прізвища, суд у відповідності до ст. 113 Сімейного кодексу України вважає за можливе залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з вимогами про стягнення аліментів, тому відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. В той же час, суд бере до уваги, що при зверненні до суду з вимогами про розірвання шлюбу позивачем сплачено судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 112, 113, 115, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10,11, 60, 88, 212-215, п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 11 листопада 2000 року (актовий запис № 103) - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 лютого 2016 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_2) понесені нею судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) судовий збір в дохід держави в сумі 551 грн. 20 коп.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити відділу державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю.Шевченко