Справа № 156/498/15-к Провадження №11-кп/773/6/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.3 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2016 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 14 липня 2015 року, яким -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився та проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, не працює, освіта середня спеціальна, судимий вироком Любомльського районного суду від 12.04.2011р. за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений 08.04.2014р. на підставі ст.4 (б) ЗУ «Про амністію в 2014 році»; -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 запобіжний захід змінений з особистого зобов'язання на тримання під вартою.
Вироком вирішені питання про речові докази та судові витрати.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він, повторно, 16 березня 2015 року, близьк 02-00год., умисно, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом злому навісного замка, таємно проник у гаражне приміщення господарства ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_3 , звідки викрав належні йому предмети: новий редукторний стартер 12В 2,8кВт вартістю 3000 грн.; набір ключів «King Roy» на 95 одиниць в синьому кейсі вартістю 700 грн.; неробочий шуруповерт «Basik BAS-180» в сірому кейсі вартістю 150 грн.; бензопилу «СRAFT-TEC CT-5000» вартістю 1500 грн.; електродриль «EINHELL BSM-650E» вартістю 600 грн.; болгарку вартістю 600 грн.; дві пластикових каністри об'ємом 10л. кожна вартістю 120 грн.; дві пластикові каністри об'ємом 5л. кожна вартістю 80 грн.; 30 л бензину А-95 вартістю 20,95грн. за 1 л., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7378 гривень 50 коп.
У поданих апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення надто суворого покарання та без застосування вимог ст.69 КК України. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано його особу, оскільки він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані злочином збитки, на його утриманні малолітня дитина та хворі батьки. Також вказує про необґрунтоване неодноразове посилання судом на обтяжуючу обставину - рецидив злочинів. Окрім того, обвинувачений зазначає, що неодноразово просив брати особисту участь в засіданні особисто, однак судом була проведена відеоконференція та без участі його захисника. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити покарання більш м'яке.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просили пом'якшити покарання, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчинені злочину, за який його засуджено, обґрунтовано зроблений судом, що по суті, в апеляційній скарзі не заперечується.
Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України є правильною і також не оскаржується.
Твердження обвинуваченого в скарзі про те, що призначене покарання без застосування ст.69 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через тяжкість покарання є безпідставними.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.
Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а саме, те, що останній посередньо характеризується, має на утриманні малолітню дитину, однак обвинувачений раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчинив новий аналогічний злочин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, а тому прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне вішкодування завданих злочином збитків.
Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляції обвинувачений, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відбуття покарання реально, окрім того і про відсутність підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Твердження обвинуваченого про порушення його права на захист та права на особисту участь в судовому засіданні є безпідставними та надуманими, спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема розпискою (а.к.п.23).
Доводи ОСОБА_8 , які наведені в апеляційні скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.
У відповідності до ч.2 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Як вбачається з вироку, судом визнано обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, але вона в даному випадку є кваліфікуючою - повторність, у зв'язку з чим, апеляційний суд змінює в цій частині вирок суду першої інстанції та виключає вказану обтяжуючу обставину.
Однак навіть виключивши обтяжуючу обставину, апеляційний суд вважає що обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 14 липня 2015 року щодо ОСОБА_8 змінити, виключивши з вироку обтяжуючу обставину - рецидив злочинів.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий
Судді