Справа № 171/115/16-ц
2/171/321/16
Іменем України
25 березня 2016 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Чумак Т.А.,
за участю секретаря - Жандарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
20.01.2016 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли дві земельні ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.2797 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в АДРЕСА_1. Позивачка є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті матері за заповітом, інших осіб які б претендували на спадкове майно, немає. 25 грудня 2015 року позивачка звернулась до Апостолівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, при цьому нею було подано державному нотаріусу в якості документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 1996 року, посвідчений приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Штефан В.В. р№ 3248, витяг про реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідні витяги із земельного кадастру щодо присвоєння земельним ділянкам відповідних кадастрових номерів та відведення земельних ділянок в натурі. Нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивувавши свою відмову тим, що за життя її мати не отримала свідоцтва про право власності на згадані земельні ділянки, тому відсутні докази належності земельних ділянок померлій, на підставі зазначених обставин позивачка змушена звернутися до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, у зв'язку з чим подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.
Представник виконавчого комітету Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про день, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2, про що складено відповідний актовий запис № 36, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 17.11.2014 року.
Після смерті ОСОБА_2відкрилась спадщина, до складу якої увійшли дві земельні ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.2797 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в АДРЕСА_1.
З копії спадкової справи № 43/2015, направленої державним нотаріусом Штельмак Н.А., встановлено, що 12.03.2015 року ОСОБА_1 подала заяву до державного нотаріуса Апостолівського державної нотаріальної контори Штельмак Н.А. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Право на спадкування майна позивачкою після померлої ОСОБА_1 підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконкому Першотравенської сільської ради Апостолівського району 17.06.2014 року, зареєстрованим в реєстрі за № 43, за яким ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповідала позивачці.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25.08.1959 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилася ОСОБА_5, батьками якої вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_2
Зі свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_5 від 01.10.1977 року встановлено, що 01.10.1977 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено шлюб, в результаті чого останньою змінено прізвище на «ОСОБА_1».
У встановленому законом порядку ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок придбала зазначені вище спірні земельні ділянки, що підтверджується відповідними договорами серії НОМЕР_7 від 18.11.1996 року та серії НОМЕР_6 від 18.11.1996 року.
З державного акту серії ДП № 000137 від 18.11.1996 року встановлено, що на підставі рішення виконкому Першотравенської сільської ради від 18.03.1994 року ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,5297 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території АДРЕСА_1, Апостолівського району Дніпропетровської області, для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства.
25 грудня 2015 року позивачка звернулась до Апостолівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, при цьому позивачкою було подано державному нотаріусу документи, що підтверджують право власності на земельні ділянки, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 1996 року, посвідчений приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Штефан В.В. р№ 3248, витяг про реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідні витяги із земельного кадастру щодо присвоєння земельним ділянкам відповідних кадастрових номерів та відведення земельних ділянок в натурі.
Постановою державного нотаріуса Штельмак Н.А. від 25.12.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, так як ОСОБА_1 не може підтвердити факт належності земельних ділянок за кадастровим № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які розташовані АДРЕСА_1, Апостолівського району Дніпропетровської області, померлій ОСОБА_2
Таким чином, судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею майна померлої ОСОБА_2. До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входять земельні ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.2797 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в АДРЕСА_1., однак судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя не встигла зареєструвати своє право на вказані земельні ділянки у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що право на земельні ділянки увійшло до складу її спадщини, тому суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання за позивачкою права власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1, Апостолівського району Дніпропетровської області, після ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку серії НОМЕР_7 від 18.11.1996 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.2797 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану в АДРЕСА_1, Апостолівського району Дніпропетровської області, після ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка належала ОСОБА_2 на підставі договору відчуження земельної ділянки серії НОМЕР_6 від 18.11.1996 року.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: Т.А.Чумак