Справа № 161/2325/15-ц
Провадження № 2/161/183/16
28 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності в натурі, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності в натурі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору дарування від 06 травня 1996 року є власником 37/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Відповідачу належить 13/50 частин будинковолодіння. На даний час він хоче виділити свою частку в житловому будинку в натурі, оскільки вирішити це питання в добровільному порядку не може з відповідачем.
Просить суд виділити йому в натурі 37/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а також стягнути понесені судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 06.05.1996 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 37/50 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч.1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Як слідує з п.п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Як вбачається із висновку експерта за № О-140 від 26.11.2015 року поділ спірного будинковолодіння можливий в частках найбільш близьких до ідеальних, технічна можливість розділу житлового будинку визначається по їх загальних площах. Приймаючи до уваги, те що сторони дійшли згоди щодо проведення поділу спірного житлового будинку, суд вважає за можливе провести поділ відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № О-140 від 26.11.2015 року згідно першого варіанту розподілу будинковолодіння.
Отже, ОСОБА_1 в спірному будинковолодінні слід виділити наступні приміщення: приміщення 1-1 - підвал площею 9,1 кв.м., приміщення 1-2 - сіни площею 9,1 кв.м., приміщення 1-3 - кухню площею 8,6 кв.м., приміщення 1- 4 ванна площею 2,5 кв.м., приміщення 1-5 - кімнату площею 14,9 кв.м., приміщення 1-6 - кімнату площею 23,4 кв.м., разом загальною площею 38,3 кв.м., а всього на суму 126 509 грн., відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № О-140 від 26.11.2015 року.
Згідно висновку експерта при такому поділі є відступ від ідеальної частки в сумі 15 689 грн. 66 коп., яку слід стягнути в користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2
Таким чином, зважаючи на право сторін на виділ у натурі частки із майна що є у спільній власності, інтереси кожного зі співвласників та обставину, що такий виділ технічно можливий, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1651 грн. та в дохід держави 960 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 364, 367 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 37/50 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, а саме приміщення 1-1 - підвал площею 9,1 кв.м., приміщення 1-2 - сіни площею 9,1 кв.м., приміщення 1-3 - кухню площею 8,6 кв.м., приміщення 1- 4 ванна площею 2,5 кв.м., приміщення 1-5 - кімнату площею 14,9 кв.м., приміщення 1-6 - кімнату площею 23,4 кв.м., разом загальною площею 38,3 кв.м.., а всього на суму 126 509 грн., відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № О-140 від 26.11.2015 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки в будинковолодінні АДРЕСА_1 в сумі 15 689 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять)грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одну) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська