Справа № 161/18641/15-ц
Провадження № 2/161/619/16
28 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Марчак Е.Є,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за
позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, АТ «Страхової групи «ТАС» про стягнення заборгованості за розпискою
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, уточненою позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 29.09.2015 року близько 09.00, він керуючи автомобілем НОМЕР_1 на зупинці по вул. Гордіюка в м. Луцьку, рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований позаду автомобіль марки «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ, що належить ОСОБА_5, який на той час перебував під керуванням відповідача ОСОБА_6 Зважаючи на те, що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ніхто не постраждав, вони вирішили скласти євро протокол та повідомили про настання страхової події відповідача ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС». Оскільки відповідач ОСОБА_6 не мав власних коштів на ремонт автомобіля, а чекати кілька місяців на здійснення страхового відшкодування не міг, він (позивач) дав йому у борг 350 доларів США, про що відповідач написав відповідну розписку та запевнив, що гроші поверне після отримання страхового відшкодування. 09.10.2015 р. ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» виплатила відповідачу ОСОБА_6 страхове відшкодування на суму 3077,87 грн., проте всупереч домовленості останній гроші, передані йому за розпискою не повернув. Вважає, що ці кошти слід стягнути з відповідача ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС». 30.10.2015 року він звернувся до ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» з листом, щоб встановити чи отримав ОСОБА_6 страхове відшкодування. 11.11.2015 року він отримав повідомлення з підтвердженням, в якому також зазначено, що взаєморозрахунки між сторонами та визначення розміру шкоди до надання вказаного повідомлення не проводилися. Враховуючи, що його цивільно-правова відповідальність на момент вчинення ДТП була застрахована у відповідача ОСОБА_7 «СГ «ТАС», то відповідно до ст.ст. 5, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов»язавний в межах страхової суми відшкодувати заподіяну ним шкоду відповідачу ОСОБА_6 Просить суд стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» на його користь заборгованість за розпискою від 29.09.2015 року в сумі 350 доларів США, що згідно курсу НЮУ станом на 07.12.2015 року складає 8777,01 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві, уточненій заяві. Крім того, представник позивача в судовому засіданні 23.03.2016 року пояснив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 склалися договірні відносини - відбувся договір позики. В судовому засіданні представник позивача свої показання змінив, пояснив, що розписка про передачу грошових коштів була складена не в межах договірних правовідносин, а на підставі ст. 1166 ЦК України. Відповідач ОСОБА_6 Д,В. безпідставно набув грошові кошти в сумі 350 доларів США. Так, страхова компанія виплатила ОСОБА_6 страхове відшкодування, а отже відпала правова підстава володіння грошовими коштами. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав, суду пояснив, що 29.09.2015 року близько 09.00 на зупинці по вул. Гордіюка в м. Луцьку, позивач рухаючись заднім ходом наїхав на його автомобіль «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ, завдавши автомобілю механічні ушкодження. В даній ДТВ був винен виключно позивач. Він та позивач домовилися не викликати поліцію ДАІ та склали європротокол. Позивач дійсно передав йому 350 доларів США на ремонт автомобіля, проте це було відшкодування заподіяної шкоди, а не позика. Позивач пошкодив його автомобіль, внаслідок чого транспортний засіб не міг рухатися самостійно, він змушений був викликати евакуатор на що пішла частина грошей переданий позивачем. 09.10.2015 р. ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» виплатила йому страхове відшкодування в сум 3077,87 грн. Проте, цієї суми не достатньо для ремонту автомобіля. На теперішній час в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходиться справа за його (ОСОБА_6В.) позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.
Представник відповідача ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» позов не визнала, суду пояснила, що власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_8, яка звернулася до страхової компанії з повідомленням про ДТП, що сталося 29.09.20015 р. за участю вказаного автомобіля. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, як власника даного транспортного засобу заст. Рахована ОСОБА_7 «СГ «ТАС». З наданих ОСОБА_8 документів та повідомлення про ДТП вбачається, що визначення розміру шкоди до надання повідомлення не проводилося. Також, страхову компанію було повідомлено, що взаєморозрахунки між учасниками ДТП не проводилися. Таким чином, ОСОБА_7 «СГ «ТАС» правомірно виплатило на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в сумі 3077,87 грн., а тому залучення ОСОБА_7 «СГ «ТАС» у якості співвідповідача по справі є безпідставним, оскільки факту порушення, невизнання, оспорювання праву, свобод чи інтересів позивача з боку страхової компанії не було. Просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 86).
Власником автомобіля «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ станом на 29.09.2015 року був ОСОБА_5, а на час розгляду даної справи судом - ОСОБА_9 (а.с. 78, 84).
29.09.2015 року близько 09.00 на зупинці по вул. Гордіюка в м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_10 та автомобіля марки «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ. Так, автомобіль НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_10, рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований позаду автомобіль «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ, внаслідок чого завдав вказаному автомобілю механічні ушкодження. Водій ОСОБА_10 свою вину у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнав.
Відповідальність власника «ПАЗ 32054» д.р.з. АС2185АР застрахована у відповідача ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № А1 4193735 від 25.01.2015 року (а.с. 5).
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.
Позивач та відповідач ОСОБА_6 в передбаченому законом порядку здійснили вказану вище процедуру, скористалися своїм правом складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідне повідомлення склали (а.с. 62 ) і 29.09.2015 р. разом з іншими документами направили до ОСОБА_7 «СГ «ТАС».
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
09.10.2015 р. ОСОБА_7 «Страхова група «ТАС» виплатила ОСОБА_6 страхове відшкодування в сум 3077,87 грн.
Відповідачем ОСОБА_6 було змінено прізвище з «Супрунюк» та «Данилюк» у зв'язку з чим, 29.10.2015 року отримано новий паспорт на вказане прізвище (а.с. 80).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень… Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З позовної заяви позивача ОСОБА_10, уточненої позовної заяви, позивач як на підставу своїх вимог посилається на наявність між ним та відповідачем ОСОБА_6 договірних правовідносин, що випливають з боргових зобов'язань за договором позики, обґрунтовуючи їх ст.ст. 526, 533, 599 ЦК України (Глава 48 ЦК України «Виконання зобов'язань»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З розписки, складної ОСОБА_6 вбачається, що він отримав 350 доларів США на розпочаття ремонту свого автомобіля «Фольксваген Гольф» державний реєстраційний знак АС3444ВЄ від ОСОБА_10 за вчинення ним ДТП, яка сталася 29.09.2015 року по вул. Гордіюка та призвело до пошкодження автомобіля (а.с. 4).
Тобто з даної розписки вбачається, що між ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_6 виникли недоговірні правовідносини, що витікають із заподіяння та відшкодування шкоди.
Пояснення представника позивача про наявність інших правових підстав стягнення з відповідачів грошових коштів суд до уваги не приймає, оскільки пояснення представника позивача в цій частині неодноразово змінювалися, позовні вимоги позивачем відповідно до ст. 31 ЦПК України не змінювалися.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_10 щодо стягнення на його користь грошових коштів з відповідача ОСОБА_7 «СГ «ТАС», то доказів наявності будь-яких підстав для стягнення грошових коштів з зазначеної установи на користь позивача, ані позивачем, ані його представником суду не надано.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_10 в межах заявлених ним вимог, відповідно до підстав, викладених у позовній заяві, уточненій позовній заяві, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
На підставі ст.ст. 526, 1046, 1049, 1212 ЦК України, Законом України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, АТ «Страхової групи «ТАС» про стягнення заборгованості за розпискою відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_11