Справа № 2-4356 /09
(про відмову у відкритті провадження у справі)
16 квітня 2009 року. Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова
ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Апеляційного суду Луганської області про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди
Позивачі звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просять винести окрему ухвалу про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 за ознаками ч.2 ст.384 КК України яка, на думку позивачів, давала завідомо неправдиві показання при розгляді кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_5, також позивачі просять зобов'язати Луганський апеляційний суд виключити з матеріалів кримінальної справи за його звинуваченням та з вироку суду відносно нього покази свідка ОСОБА_4 як такі що не відповідають дійсності та принижують честь та гідність позивачів, та стягнути з відповідачів 10 000 гривень в якості грошового відшкодування моральної шкоди.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
В матеріалах справи є Ухвала судді Верховного суду України про визначення підсудності цієї справи Дзержинському районному суду міста Харкова.
Як видно зі змісту позовної заяви позивачі фактично оскаржують вирок апеляційного суду Луганської області від 1 листопада 2006 року відносно ОСОБА_2, засудженого за ч.2ст.115 КК України до 11 років позбавлення свободи.
У відповідності до п.17 Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності
та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» - не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства і позивачі в порядку передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом України вправі подати апеляційну чи касаційну скарги на вказаний вирок суду, а тому суддя відмовляє у відкритті провадження по цій справі.
На підставі викладеного та керуючись п.1) ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя -
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у відкритті провадження у справі за їх позовом до ОСОБА_4 та Апеляційного суду Луганської області про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя