Справа № 2-67 2009 р.
30 березня 2009 року м. Білгород - Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
У складі: головуючого одноособово судді Лук'янчук О.В.,
при секретарі - Маліновській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, вказуючи, що під час шлюбу сторонами набуте майно, та між подружжям не досягнуто взаємної згоди про поділ майна.
Позивачка у ході розгляду справи неодноразово змінювала предмет та підставу позову, остаточно уточнивши позовні вимоги просить, поділити квартиру АДРЕСА_1 -Дністровського, Одеської області, відступивши від засади рівності часток майна подружжя, з посиланням на ст.ст.70 ч.ч.2,3 СК України, виділивши їй приміщення на 5 поверсі: 1-коридор площею 21,7 кв.м., 2- туалет площею 2,4 кв.м., 3- ванна площею 6,6 кв.м., 4 -кухня площею 20,9 кв.м, 5- жила площею 33,1 кв.м.,6- жила площею 16,3 кв.м., 7- жила площею 17,0 кв.м., 8- балкон площею 1,9 кв.м. , 9- лоджія площею 1,6 кв.м., 10- лоджія площею 1,7 кв.м. ; приміщення на 6 поверсі: 13- підсобка -11,8 кв.м, 14- жила -28,7 кв.м. 18- дроб. клітина -4,8 кв.м., а відповідачу виділити: приміщення на 6 поверсі: 11- коридор площею 12,7 кв.м., 12- підсобка площею 4,3 кв.м., 15- підсобка площею 23,5 кв.м., 16- підсобна площею 13,5 кв.м., 13- санвузол площею 3,4 кв.м.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна, у ході розгляду справи уточнив зустрічну позовну заяву, вказуючи, що під час шлюбу подружжям було набуте наступне майно, а саме: - квартира АДРЕСА_2 -Дністровському Одеської області, у зв'язку з тим, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди про добровільний поділ, та з запропонованим варіантом поділу не згоден, тому просить провести поділ квартири, виділивши в натурі: ОСОБА_1 приміщення: 1-коридор - 21,7 кв.м., 2- туалет -2,4 кв.м., 3 - ванна - 6,6 кв.м., 5 - жила кімната -16,3 кв.м., 7 -жила кімната - 17,0 кв.м., 9- лоджія -1,6 кв.м 10- лоджія -1,7 кв.м.; 4- кухня -20,9 кв.м. ; виділивши ОСОБА_2: 11- коридор - 12,7 кв.м., 12- підсобка-4,3 кв.м., 13 - підсобка -11,8 кв.м., 14- житлову кімнату - 28,7 кв.м., 15- підсобка - 23,5 кв.м., 13 - санвузол -3,4 кв.м., 5- житлова кімната -33,1 кв.м., залишивши у спільному користуванні приміщення: 8- балкон -1,9 кв.м. Також просить поділити у рівних частках земельну ділянку площею 0,058 га у садівницькому кооперативі «Салгани» по вул. Огородна, 36, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород -Дністровський район Одеської області.
Позивач по первісному позову позовні вимоги підтримує, з зустрічним позовом не згоден.
Представник позивача позовні вимоги позивача просить задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити.
Відповідач по первісному позову зустрічну позовну заяву підтримує, позов ОСОБА_1 не визнає просить відмовити у задоволенні.
Адвокат в інтересах ОСОБА_2 з первісним позовом не погодився , просить відмовити, зустрічний підтримує.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, адвоката в інтересах ОСОБА_2, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.02.1987 року. Від шлюбу мають трьох дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. 12.12.2005 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 015238.
Згідно свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру № 13 в м. Білгород -Дністровському по вул. Орджонікідзе, №1, дійсно спірна квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Зазначена кооперативна квартира зареєстрована в бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записаний в реєстрову книгу №71 за реєстровим № 22 від 04.06.1998 року.
Таким чином, судом встановленоАДРЕСА_3 в м. Білгород -Дністровському по вул. Орджонікідзе, №1 являється кооперативною, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності .
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку .
Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 146 ЖК України передбачено, що поділ квартири в будинку житлового кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване приміщення в займаній ними квартирі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово - будівельні кооперативи» №9 від 18.09.1987 р. п. 7 у тих випадках, коли за колишнім подружжям судом було визнано на частину паєнагромадження, він вправі вимагати поділу займаної квартири у будинку ЖБК на загальних підставах (ст. 146 ЖК України) При неможливості поділу квартири йому присуджується сума, що відповідає його частині паєнагромадження, коли він цього просить. П. 6 Пленуму зазначає, поділ квартири у будинку ЖБК може бути проведений, якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення. Поділ приміщень при цьому провадиться відповідно до виділених їм часток у паєнограмадженні або визначених у праві власності на квартиру.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що поділ квартири може бути проведений лише у випадку можливості виділення ізольованого жилого приміщення та якщо пай є спільною власністю подружжя.
Належних доказів, щодо можливості виділення ізольованого жилого приміщення та наявності частки ОСОБА_2 у паєнограмадженні сторонами не надано.
Суд вважає, що для вирішення питання про можливість виділення ізольованого жилого приміщення необхідні спеціальні знання, однак сторонами для з'ясування даних обставини відповідно до ст.ст.130,131 ЦПК України клопотання заявлено не було, тому відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному , об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення .
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги сторін в частини поділу квартири, являються необґрунтованими та безпідставними, оскільки не надано доказів, про те, що спірна кооперативна квартира являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та можливості виділення при поділі квартири ізольованих жилих приміщень.
ОСОБА_2 заявлені вимоги про виділ майна в натурі, однак ставиться питання про залишення в загальному користуванні балкону, що являється незаконним, оскільки при виділі майна в натурі жилі приміщення повинні бути ізольованими.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вимоги ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки, оскільки вона також являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відсутні докази підтверджуючи факт належності одному із подружжя земельної ділянки. Надані ж ОСОБА_2 в якості доказів належності ОСОБА_1 земельної ділянки не являються правовстановлюючими документами.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна являються необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 60,63,65,67,69,70 СК України, ст.ст. 10,11,60,213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: