Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2009 р. Справа № 61/22-09
вх. № 700/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - за первісним позовом - Салащенко О.В. за довіреністю №1-40/27-35 від02.03.09р.; Гарагуля В.А. за довіреністю № 1-40/27-02 від 02.01.09р.;
відповідача за первісним позовом - не з"явився.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Турбоатом" м. Харків
до ФОП ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 27616,83 грн.
та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" м. Харків
про стягнення 22500,00 грн.
Позивач - ВАТ „Турбоатом” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_3 основної заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 19888 грн. 31 коп. та пені в сумі 7728,52 грн., а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2005 року № 27.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву ВАТ „Турбоатом” не надав.
19.03.2009 року відповідач - ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ВАТ „Турбоатом” про стягнення вартості внесених поліпшень у стан майна за договором оренди нежитлового приміщення № 27 від 01.08.2005 року в розмірі 22500,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2009 року зустрічний позов прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.
24.03.2009 року ВАТ „Турбоатом” було надано суду новий розрахунок суми пені, відповідно до якого нарахована позивачем за первісним позовом сума пені складає 2087,67 грн.
ВАТ „Турбоатом” у відзиві на зустрічний позов проти його вимог заперечує повністю, посилаючись на те, що ніяких поліпшень орендованого майна ФОП ОСОБА_3 не здійснювалось та з відповідними листами щодо надання згоди на здійснення поліпшень орендованого приміщення ФОП ОСОБА_3 до ВАТ «Турбоатом» не зверталась. На підставі вказаного ВАТ „Турбоатом” просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.
В судовому засіданні 22.04.2009 року представники ВАТ „Турбоатом” позовні вимоги первісного позову підтримали в повному обсязі та просили задовольнити їх з урахуванням уточненої суми нарахованої пені. Проти вимог зустрічного позову заперечували повністю та просили відмовити в його задоволенні.
Відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, відзив на первісний позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач за первісним позовом , правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, причин нез'явлення суду не повідомив.
Присутній в судовому засіданні 22 квітня 2009 року позивач за первісним позовом вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2009 року сторони було попереджено, що у разі неявки їх представників в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. На підставі вказаного , суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача за первісним позовом у відповідності до приписів ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позовів, а також заперечення проти позовів, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
01 серпня 2005 року між ВАТ „Турбоатом” та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди № 27, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3 , прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 145,8 кв.м., яке розміщено за адресою: м. Харків, провулок Білостоцький 4-а на першому поверсі, для розміщення швейного підприємства.
01 листопада 2007 року між ВАТ „Турбоатом” та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 9/07 до договору оренди нежитлового приміщення № 27 від 01.08.2005р., відповідно до умов якої позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3 , прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 172,6 кв.м., яке розміщено за адресою: м. Харків, провулок Білостоцький, 4-а, для розміщення швейного підприємства.
Розділом 3 договору (з урахуванням положень додаткової угоди № 9/07) передбачено, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць (листопад 2007 р) - 2435,00 грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за грудень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2007 року; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця (позивача за первісним позовом) у наступному порядку: перший платіж в розмірі місячної орендної плати вноситься протягом 10 денного терміну, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі майна; наступні платежі вносяться один раз на місяць не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 12.1 додаткової угоди сторони визначили строк дії договору - 2 роки - з моменту підписання по 01.11.2009 року.
01.12.2008 року між ВАТ „Турбоатом” та ФОП ОСОБА_3 було укладено угоду про розірвання договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 27 від 01.08.05р. з 01.12.2008 року.(арк. спр.59).
Відповідно до акту приймання-передачі від 05.12.2008 року ФОП ОСОБА_3 було передано , ВАТ „Турбоатом” прийнято нежитлове приміщення площею 172,6 кв.м., яке розміщено за адресою: м. Харків, провулок Білостоцький, 4-а.
Проте, Орендар (відповідач за первісним позовом) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати позивачу за первісним позовом, внаслідок чого у відповідача - ФОП ОСОБА_3 , виникла заборгованість в сумі 19888,31 грн., за період з листопад 2007 року по грудень 2008 року.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3 заборгованості з орендної плати в сумі 19888,31 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 27 від 01.08.2005 року, який був укладений між сторонами по справі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач за первісним позовом , не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача - ВАТ «Турбоатом», щодо стягнення з відповідача 19888 грн. 31 коп. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до п. 3.5 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості, та з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За прострочення внесення орендної плати позивач за первісним позовом - ВАТ «Турбоатом», нарахував відповідачу - ФОП ОСОБА_3, пеню у розмірі 7728,54 грн. Але позивачем перераховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період з 16.10.2008 року по 23.03.2009 року склала 2087 грн. 67 коп.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано пеню розмірі 0,5 % від суми заборгованості у розмірі 5640,85 грн., наданий відповідачем розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 2087,67 грн., перевірено судом з урахуванням вимог чинного законодавства.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог ВАТ «Турбоатом» про стягнення пені у сумі 2087,67 грн.
В решті заявленої вимоги щодо стягнення пені у сумі 5640,85 грн. слід відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 посилається на те, що нею було здійснено поліпшення майна, яке перебувало в оренді відповідно до умов договору № 27 від 01.08.05р., а саме: прокладання силових кабелів, встановлення витяжних конструкцій, заміна дверей, високовольтної щитової, лічильника електроенергії, придбання та встановлення газоопалювального обладнання на загальну суму 22500,00 грн. У зв'язку з вказаним ФОП ОСОБА_3 просить стягнути з ВАТ «Турбоатом» вказану суму на підставі ст. 778 Цивільного кодексу України.
Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї позивачем за зустрічним позовом докази в обґрунтування наведених обставин, дійшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до п. 6.4 договору оренди орендар був зобов'язаний за свій рахунок здійснювати поточний ремонт майна.
Статтею 776 Цивільного кодексу України визначено, що Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. . Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до п. 6.12 вказаного договору оренди орендар був зобов'язаний погоджувати з орендодавцем план виконання робіт по оновленню майна. Згідно з вказаним пунктом договору компенсація вартості проведених робіт визначається додатковими договорами до цього договору.
Відповідно до положень статті 773 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Статтею 778 Цивільного кодексу України визначено, що Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Однак, позивачем за зустрічним позовом до зустрічного позову не надано доказів на підтвердження здійснення ФОП ОСОБА_3 капітального ремонту орендованого майна у відповіднодсті до ст. 776 Цивільного кодексу України, як підстави для вимоги про відшкодування вартості ремонту; не було додано до зустрічного позову доказів виконання ФОП ОСОБА_3 робіт по оновленню та поліпшенню вказаного майна, не надано доказів на підтвердження отримання згоди власника на здійснення такого поліпшення у відповідності до приписів ст. 778 Цивільного кодексу України, або доказів на підтвердження укладання між сторонами договору додаткових договорів про компенсацію вартості проведених робіт відповідно до положень п. 6.12 вказаного договору оренди та доказів надсилання ФОП ОСОБА_3 таких письмових пропозицій ВАТ «Турбоатом».
Ухвалою суду від 24.03.2009 року про прийняття зустрічного позову до провадження та ухвалою суду від 24.03.09р. про відкладення розгляду справи у ФОП ОСОБА_3 було витребувано докази в обгрунтуваня визначення вартості здійснених поліпшень приміщення та докази здійснення таких поліпшень.
06.04.2009 року позивач за зустріним позовом звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості належного виконання вимог ухвали суду від 24.03.09р.
Ухвалою суду від 07.04.2009 року клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи було задоволено, а розгляд справи відкладено на 22.04.2009 року та зобовязано відповідача за первісним позовом вдруге надати суду докази в обгрунтуваня визначення вартості здійснених поліпшень приміщення та докази фактичного здійснення таких поліпшень.
Однак ФОП ОСОБА_3 в судове засідання 22.04.2009 року не зявився, свого повноважного представника не направив, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про причини невиконання вимог ухвали суду щодо надання доказів в обгрунтування зустрічних позовних вимог суд не повідомив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів в обгрунтування зустрічних позовних вимог, а саме доказів на підтвердження здійснення відповідачем за первісним позовом відповідних ремонтних або відновлювальних робіт, робіт з поліпшення орендованого майна (договорів на здійснення послуг, договорів купівлі-продажу, актів виконаних робіт), доказів на підтвердження надання згоди власником майна на здійснення будь-яких поліпшень або укладання (надсилання пропозицій щодо укладання) додаткових угод до договору оренди, відсутність доказів здійснення проплат ФОП ОСОБА_3 на суму , заявлену у зустрічному позові, суд знаходить зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 необгрунтованими та не підтвердженими відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом пропорційно задоволених вимог: державне мито - 219,76 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 93,90 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом підлягають стягненню з позивача за зустрічним позовом: державне мито - 225,00 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625, 762, 773, 776, 778 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -
Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, п/р 260052371 у ВАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код 05762269) 19888,31 грн. заборгованості з орендної плати, 2087,67 грн. пені, 219,76 грн. держмита та 93,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 5640,85 грн. пені в задоволенні первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) -225,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) -118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 23 квітня 2009 року.