Справа № 1319/11756/2012
04 лютого 2013 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В. при секретарі Петришак Н.І., з участю прокурора Гриніва В.М., захисника скаржника ОСОБА_1, розглянувши в залі суду у м.Львові скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ “Мальви Маркет” ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, -
скаржник, який є директором “Мальви Маркет”, звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. У її обґрунтування покликається на те, що оскаржувана постанова винесена без законних приводів та підстав на її порушення, т.я на момент винесення такої були відсутні будь-які дані, які б могли вказувати на вчинення злочину. До винесення оскаржуваної постанови від 30.07.12. про порушення кримінальної справи в розпорядженні слідчого не було жодних даних про ухилення ним від сплати податків. Позиція слідчого побудована на його ж припущеннях та є передчасною. За результатами перевірки були складені довідка і акти, та, як наслідок, винесені податкові повідомлення-рішення. Не погоджуючись із останніми такі були оскаржені в судовому порядку. Відтак сума зобов*язання є неузгодженою. Крім того жоден із укладених договорів не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Складена ж довідка не є тим документом, який встановлює порушення. Таким чином вважає, що оскаржувана постанова не містять достатніх даних про ознаки вказаного у постанові злочину, а тому просить скасувати оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи.
У судовому засіданні захисник скаржника скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній, додавши, що наявні ж інші документи доводять, що товариств0 здійснювало операції з різними суб'єктами, відсутні рішення судів про визнання договорів недійсними чи нікчемними, а слідчий позбавлений такого права.
Прокурор вважає дану скаргу безпідставною та в її задоволенні просить відмовити, так як на момент винесення постанови були усі підстави для порушення кримінальної справи, з мотивів, наведених у ній слідчим.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали, що слугували підставою для порушення кримінальної справи № 139-1085, щодо приводів і підстав винесення 30 липня 2012 постанова про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
30 липня 2012 року старшим слідчим старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 , як повноважною на те особою, 30 липня 2012 року винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ “Мальви Маркет” ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.
Відповідно до ст.236-7 КПК України постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства. Оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи порушує права та інтереси ОСОБА_2 як директора ТзОВ “Мальви Маркет”, тобто особи, відносно якої таке рішення прийняте.
Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину; а підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З оскаржуваної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальних справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, в діях скаржника.
Підставами для порушення кримінальних справ були достатні дані, які містяться в матеріалах перевірки: актах № 4156/23-209/13835841 від 07.11.11., № 121/23-6/13835841 від 15.06.11. та № 222/23-03-05/35522273 від 07.11.11., довідці № 2607/07-50 від 27.07.12., поясненнях ревізорів-інспекторів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; поясненнях колишніх працівників ТзОВ, податковій звітності, висновку спеціаліста № 799 від 25.07.12., в копіях первинних фінансово-господарських документах та інших.
Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України слідчий зобов*язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, а якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальні справи, суд приходить до переконання, що у старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 станом на 30.07.12. не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, з наступних мотивів.
Відповідно ст.236-8 КПК України суд під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи перевіряє наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи та законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття правоохоронними органами такого рішення.
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України одним із приводів для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
В силу п.8 постанови Пленуму ВС України “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого,прокурора про порушення кримінальної справи” № 6 від 04.06.10. підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною 2 ст.94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об*єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
При цьому підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, яке не містять інформації про злочин.
Статтею 212 КК України передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів.
Зазначене свідчить про те, що ухилення від сплати податків (злочин, передбачений ст.212 КК України) є злочином із матеріальним складом, тобто таким, для кваліфікації та встановлення ознак якого необхідним є встановлення суспільно-небезпечних наслідків, а саме - фактичного ненадходження до бюджетів коштів у відповідних розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”). Вказаний злочин вважається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, що передбачені законодавством з питань оподаткування, тобто з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, безпосередньо зумовлений ухиленням від його сплати.
ОСОБА_7 України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру і підстави стягнення податкової заборгованості і оскарження дій органів стягнення.
Судом були перевірені вказані документи в межах наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи та законності джерел отримання цих даних.
За змістом ст.94 КПК України безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, як одного із приводів для порушення кримінальної справи, передбачає наявність конкретних фактів вчинення злочину в документах, які були в розпорядженні слідчого.
Вказані вище акти перевірок не містять у собі обов'язкових для виконання рішень органів державного контролю, не мають обов'язкового характеру та за своєю природою не породжують, не змінюють та не припиняють прав і обов'язків.
Як пояснив захисник скаржника, наявні в матеріалах акти, на основі яких фактично і порушено кримінальну справи, не є документом, що нараховує чи донараховує податкове зобов'язання чи породжує обов'язок сплати податку для товариства. Також не можуть містити даних для порушення кримінальної справи і решта документів, на які покликається слідчий при прийнятті ним оскаржуваних постанов.
Слід звернути увагу на те, що вказані документи: акти і податкові повідомлення-рішення є предметом розгляду Львівського апеляційного адміністративного суду. З урахуванням наведеного порушення податкового законодавства не може вважатися достовірно встановленим фактом, а відтак наявне свідчить про передчасність винесеної слідчим постанови про порушення кримінальної справи.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.03. фактичні дані на підтвердження розміру отриманого доходу від вчинення діянь, передбачених ст.ст.202, ч.2 ст.203 КК можуть установлюватись як висновком експерта, так і за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності з урахуванням витрат, безпосередньо пов*язаних з отриманням такого доходу, а в разі потреби - із застосуванням непрямих методів згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Оскільки акт № 406/23-1/22407311 від 23.05.11. “Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ “TFC GROUP” за період з 01.01.10. по 31.12.11.” та податкові повідомлення-рішення від 15.06.11.,, на які покликається прокурор і слідчий, як на одну із підстав порушення кримінальної справи, оскаржуються скаржником, то винесення постанови про порушення кримінальної справи до вирішення зазначеного позову Львівським апеляційним адміністративним судом є передчасним.
Щодо покликань на наявність показань ревізорів-інспекторів, то пояснення таких є лише суб*єктивною оцінкою особами обставин, встановлених ними при перевірці, як і інших осіб.
Покликання слідчого на довідку, як підставу для порушення кримінальної справи, то така не є тим документом, яка виявляє порушення чи містить дані, зібрані у встановленому законом порядку. Відтак в розумінні податкового законодавства не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
За наведених вище обставин, перелічені слідчим інші документи не можуть прийматись до уваги, оскільки самі по собі не вказують на наявність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, а свідчать лише про проведення фінансово-господарської діяльності з іншими суб*єктами господарювання, і, як наслідок, не є достатніми для порушення кримінальної справи.
Тому твердження слідчого у постанові про наявність підстав для порушення кримінальної справи за відсутності таких даних, які вказують на наявність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, без вдавання до аналізу і оцінки доказів, що вирішуються судом при розгляді справи по суті, постанова старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ “Мальви Маркет” ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, з урахуванням перевірки наявності приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, прийнята за відсутності наявності законних приводів та достатніх підстав для порушення кримінальної справи, у зв*язку із чим у суду наявні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст.94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, рішенням Конституційного Суду України від 30.06.09., постановою Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов*язкових платежів” № 15 від 08.10.04. та постановою Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” № 6 від 04.06.10., -
скаргу задоволити.
Постанову старшого слідчого відділу СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПВС ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ “Мальви Маркет” ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, с к а с у в а т и.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.